Постанова

Іменем України

13 березня 2023 року

м. Київ

справа № 213/78/22

провадження № 61-301св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу у складі судді

Попова В. В. від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.

від 06 грудня 2022 року, і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У січні 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про зобов`язання вчинити певні дії.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він у період з липня 1991 року по квітень 2012 року працював на підприємствах публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» та

АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зі шкідливими умовами праці.

3. У березні 2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, але отримав відмову у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, а саме: загальний стаж роботи становить 31 рік 1 місяць 20 днів, пільговий стаж 5 років 11 місяців 27 днів.

4. Посилався на те, що в період з 21 липня 1991 року по 12 серпня

1994 рік та з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року він працював в

АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зі шкідливими умовами праці, але підприємство не видає йому довідку, яка дає право на пільгову пенсію за Списком № 1.

5. Зазначав, що у вказаний період він виконував роботу у кар`єрі глибиною 150 м і нижче повний робочий день, що дає підстави для віднесення виконуваної ним роботи у період з 21 липня 1991 року по 12 серпня 1994 рік та з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року до роботи з умовами праці, яка дає прав на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (особливо шкідливі і особливо важкі умови праці).

6. Зосереджував увагу на тому, що санітарно-гігієнічні характеристики умов праці у зазначений період мали негативний вплив на стан його здоров`я, у зв`язку із чим він став людиною з обмеженими фізичними можливостями (боляче самостійно пересуватися), не має можливості працювати, що впливає також на його майновий стан.

7. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати

АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» видати йому довідку за період роботи з 21 липня 1991 року по 12 серпня 1994 рік, та з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року, що дає йому право на пільгову пенсію за Списком № 1.

Стислий виклад позиції відповідача

8. АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на їх безпідставність. Зазначало, що підприємством було видано позивачу уточнюючу довідку згідно з вимогами чинного законодавства. Підстав для видачі іншої довідки із включенням роботи, яку він виконував у спірний період, до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, немає. На підтвердження зазначеної позиції посилалося на те, що в період

з 24 липня 1991 року по 25 листопада 1994 року позивач виконував роботу за професією, яка за результатами атестації робочих місць 1994 та 1999 років не дає право на пільгове забезпечення за Списками № 1, 2, у той час коли в період з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року виконував роботу за професією, яка дає право на пільгову пенсію за Списком № 2.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня

2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивач не виконував у період з 21 липня 1991 року по 12 серпня 1994 рік та з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року роботу, яка відповідала особливо шкідливим і особливо важким умовам праці за Списком № 1.

Узагальнені доводи касаційної скарги

11. 04 січня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Інгулецького районного суду

м. Кривого Рогу від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд.

12. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не належним чином встановили обставини справи, не витребували необхідних для правильного розгляду справи доказів, зокрема шляхових листів за спірний період його роботи у відповідача, які на думку заявника, підтверджують факт виконання ним роботи у кар`єрі глибиною 150 м та більше із повним робочим днем з 80 % знаходженням у ньому при виконанні роботи, що відповідає особливо шкідливим і особливо важким умовам праці за Списком № 1 та підтверджує незаконність проведеної відповідачем атестації робочих місць.

14. Крім того, зосереджує увагу на тому, що згідно з переліком професій і посад АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» за результатами атестації робочих місць за умовами праці за Списком № 1 до нього увійшли посади водіїв автомобілів з реєстраційним номером робочого місця 01-516; 01-544 із кодом професії посади за класифікатором професії 8324.2 (11442), із кодом виробництва розділ 1, 3 10104000-17541, що відповідає його посаді, яку він займав у період роботи з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1 984,80 грн за подання касаційної скарги на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року до ухвалення судового рішення у цій справі, відкрито касаційне провадження у справі

№ 213/78/22, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

16. 31 січня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

17. 26 січня 2023 року АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

18. АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зазначало, що судами попередніх інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи, зокрема відсутність правових підстав для включення роботи, яку виконував ОСОБА_1 у спірний період, до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1. Посилання заявника на необхідність витребування шляхових листів є безпідставними, оскільки зазначені докази не є належними засобами доказування у цій справі, а суди попередніх інстанцій законно та обґрунтовано відмовили ОСОБА_1 у задоволенні відповідного клопотання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. ОСОБА_1 працював у АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на різних посадах, зокрема: з 24 липня 1991 року по 25 листопада 1994 року - на посаді водія всіх марок автомобілів на всіх видах перевезень автотранспортного цеху; з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року - водія автомобіля БелАЗ по вивезенню гірничої маси з кар`єру гірничо-транспортного цеху в АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»; з 16 листопада

2000 року по 01 листопада 2002 року - водія автотранспортних засобів в гірничо-транспортному цеху, зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра.

20. Крім того, з 24 березня 2005 року ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря-ремонтника по ремонту підземного обладнання в кар`єрі, а з 10 липня 2006 року по 11 квітня 2012 року - слюсаря-ремонтника у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

21. Згідно з довідкою АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

№ 598 від 02 грудня 2019 року періоди роботи ОСОБА_1 з 15 липня

1997 року по 30 жовтня 2000 року в АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді водія автомобіля БелАЗ по вивезенню гірничої маси з кар`єру гірничо-транспортного цеху зараховано до пільгового стажу за Списком № 2. Період з 24 липня 1991 року по 25 листопада 1994 року не включено як такий, що відповідає особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці ані за Списком № 1, ані за Списком № 2.

22. 27 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

23. ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області відмовило ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки згідно з наданими документами загальний стаж останнього складає 31 рік 1 місяць 20 днів, року, пільговий стаж за Списком

№ 2 - 3 роки 8 днів та за Списком № 1 - 5 років 11 місяців 27 днів.

24. До пільгового стажу були зараховані періоди роботи з 27 січня 2001 року по 27 січня 2001 року, з 01 червня 2001 року по 30 червня 2001 року, з 23 липня 2002 року по 20 серпня 2002 року водієм автотранспортних засобів, зайнятим на транспортуванні гарної маси в кар`єрі завглибшки 150 м і глибше, з 18 квітня 2005 року по 25 лютого 2007 року, з 11 березня 2007 року по 22 липня 2007 року, з 04 серпня 2007 року по 25 січня 2008 року, з 09 лютого 2008 року по 15 червня 2008 року, з 28 червня 2008 року по 02 лютого 2009 року, з 15 лютого 2009 року по 05 квітня 2009 року, з 02 квітня 2010 року по 11 квітня 2012 року слюсарем-ремонтником в ВАТ «АрселорМіттап Кривий Ріг», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

25. Період роботи ОСОБА_1 водієм з 24 липня 1991 року

по 25 листопада 1994 року та водієм автомобіля БелАЗ з вивозу гірської маси з 15 липня 1997 року по 30 жовтня 2000 року в АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідачем не зараховано до пільгового періоду роботи за Списком № 1, оскільки згідно з уточнюючою довідкою підприємства вказані періоди зараховано до пільгового стажу за Списком № 2.

26. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 17 вересня 2020 року у справі № 160/5961/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

27. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня

2020 року в адміністративній справі № 160/5961/20 змінено у мотивувальній частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

28. Судовими рішеннями у справі № 160/5961/20 встановлено, що ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було протиправно зменшено пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком № 1, оскільки він становить 6 років 9 місяців 13 днів. Однак, зазначений стаж є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

30. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

31. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

32. У відповідності до частин першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

33. Відповідно до статі 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

34. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

35. Зазначені положення кореспондуються також з положеннями пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

36. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

37. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

38. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок № 637).

39. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

40. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу органами Пенсійного фонду України приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

41. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442

(далі - Порядок № 442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

42. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

43. Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

44. Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 383 дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

45. Встановивши, що за результатами атестацій робочих місць у

АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», проведеної у 1994 та

1999 роках, посаду позивача (як ту, що він займав у період з 24 липня

1991 року по 25 листопада 1994 року, так і ту, що він займав з 15 липня

1997 року по 30 жовтня 2000 року) не включено до переліку професій та посад підприємства, працівникам якого за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

46. Невключення посад, які займав позивач у спірний період у АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», до списку посад підприємства, працівникам якого за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, встановлено судами також при розгляді справи № 160/5961/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

47. Колегія суддів ураховує, що позивач фактично не погоджується з результатами атестації робочих місць, проведеної у АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» у 1994, 1999 роках, зокрема щодо не включення посади водіїв автомобілів автотранспортного цеху та водія автомобіля БелАЗ по вивезенню гірничої маси з кар`єру гірничо-транспортного цеху до переліку посад, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.

48. Водночас, суди попередніх інстанцій, належним чином дослідивши наявні у матеріалах справи характеристики виконуваної позивачем роботи, зокрема здійснення перевезення води до бурових верстатів у кар`єр та вивезення гірничої маси із кар`єра гірничотранспортного цеху рудоуправління, шляхом управління автомобілем БелАЗ, вантажопідйомністю 42 т, при транспортуванні гірничої маси з відвальної дільниці РУ, транспортуванні щебеню для підсипки автомобільних доріг в кар`єрі, з урахуванням результатів атестації робочих місць 1994 року та 1999 року, які були проведені відповідачем відповідно до норм чинного законодавства, дійшли загалом правильного висновку про право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

49. Доводи касаційної скарги зазначених вище висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

50. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, а також витребовувати докази (подібна правова позиції висловлена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

51. Посилання касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині не витребування необхідних для правильного розгляду справи доказів, зокрема шляхових листів за спірний період його роботи у відповідача, є безпідставними. Суд першої інстанції при розгляді клопотання позивача про витребування доказів ухвалою від 28 липня 2022 року обґрунтовано відмовив у його задоволенні, з огляду на його невідповідність положенням статей 83 84 ЦПК України. Позивач не виправив зазначених процесуальних недоліків, не звертався з повторним клопотанням із наведенням обґрунтувань неможливості подання зазначеного клопотання у встановлений строк, що з урахуванням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства не може бути покладене на суд.

52. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

53. Водночас, суд апеляційної інстанції при розгляді клопотання про витребування таких доказів, зазначеного у апеляційній скарзі, дійшов загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки такі докази, з урахуванням інших встановлених обставин справи (характеру виконуваних позивачем робіт у спірний період), не мають правового значення для вирішення цього спору по суті.

54. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

55. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

56. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилався заявник у касаційній скарзі.

57. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

58. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

59. Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1 984,80 грн за подання касаційної скарги на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, при цьому матеріали касаційного провадження не містять відповідних доказів виконання заявником зазначеного обов`язку, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 984,80 грн.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір, належний до сплати за подання касаційної скарги, у розмірі 1 984 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп., зарахувавши його за реквізитами: ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007 ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович