ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №215/4042/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17927/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року (головуючий суддя - Шальєва В.А.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Держави Україна в особі комунальної установи Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Кривого Рогу
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та визнання права, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до «Держави Україна в особі комунальної установи Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до «Держави Україна в особі комунальної установи Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дію та визнання права» повернуто позивачеві.
Суд виходив з того, що відповідно до встановлених правил підсудності вказаний адміністративний позов повинен розглядатися Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу про повернення позивачу адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог 187 КАС України, а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, та не надано належних доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Суд, зокрема, визнав клопотання про звільнення від сплати судового збору, подане позивачем, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а також зазначив, що порушуючи питання про запит судом відомостей щодо майнового стану, позивач не зазначив жодної причини, через яку такі відомості та документи не можуть бути подані ним самостійно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
18 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року, в якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції ухвалив завідомо неправосудне рішення, не звільнивши його від сплати судового збору. Усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2016 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
За правилами частини другої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу, і, за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Згідно частини шостої статті 187 указаного Кодексу до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Частиною 3 ст. 189 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно з частинами першою, другою статті 87 зазначеного Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).
Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VІ встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що підставою залишення ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху слугували обставини ненадання позивачем документу про сплату судового збору та ненадання належних доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Копію вказаної ухвали разом із супровідним листом отримано ОСОБА_1 01 березня 2017 року.
07 березня 2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, в якій, посилаючись на бездіяльність суду, яка полягає в тому, що суд залишивши апеляційну скаргу без руху, порушив процесуальні права апелянта, позивач просив:
- поновити строк звернення до суду в зв`язку з обставинами, викладеними в заяві;
- витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного та всебічного розгляду справи;
- в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до державної податкової служби України про місячний дохід ОСОБА_1 ;
- окремою ухвалою звільнити від сплати судового збору;
- в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до Управління праці та соціального захисту населення Криворізького виконкому Тернівської районної ради у Дніпропетровській області про доходи, що є доказом скрутного матеріального положення апелянта;
- скасувати ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 22.09.2016;
- в порядку підготовки справи до розгляду витребувати копії Міжнародного пакту про громадянські та політичні права Міжнародного пакту про економічні соціальні і культурні права держави, Рішення Конституційного суді України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року, постанови Верховної Ради України від 27.02.1991 року в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
Також ОСОБА_1 було повторно заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з дотриманням норм частини 1 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" у зв`язку з тяжким майновим станом.
Суд зазначає, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону №3674-VІ, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що, повертаючи ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції з підстав неусунення ним недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення процесуального закону, що діяв на час вирішення питання прийняття апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №215/5917/15-а, від 23 січня 2019 року у справі №215/3831/16-а, від 14 березня 2018 року у справі №215/3989/16-а.
Таким чином, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі 215/4042/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова