Постанова

Іменем України

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 225/1649/17

провадження № 61-26314св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моргасюка Сергія Олександровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» на постанову Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Гапонова А. В., Кашкіної І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Свої вимог позивач обґрунтовував тим, що ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на праві приватної власності володіє легковими автотранспортними засобами, однак у січні 2015 року частина з них була незаконно відчужена по підробленим документам.

У зв`язку з чим, слідчим відділом ГУ МВС України в Дніпропетровській області за зверненням ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» було розпочате кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 212014040000000109 за фактом незаконного заволодіння автотранспортними засобами, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтями 357 191 КК України.

В теперішній час кримінальне провадження № 212014040000000109 за ознаками частини другої статті 191, статті 206-2, частини третьої статті 357, частини другої статті 364-1 КК України, перебуває у провадженні старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дикаленко О. М.

Під час проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню слідством було отримано докази, які свідчать про те, що особи з числа колишніх працівників підприємства на підставі підроблених документів у січні 2015 року здійснили незаконне відчуження автотранспортних засобів, перереєструвавши їх у МРЕВ на свою користь.

Так, 10 січня 2015 року ОСОБА_3 , який до 31 грудня 2014 року, працював механіком ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», на підставі підроблених документів, а саме довіреності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» від 05 грудня 2014 року від імені виконавчого директора ОСОБА_4 за змістом якої, його уповноважено здійснити зняття з обліку та оформити документацію на транспортній засіб Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , та наказу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» б/н від 05 грудня 2014 року, яким на нього покладено обов`язок зняття з обліку у зв`язку з продажем транспортного засобу, вищевказаний автомобіль було знято з обліку в УДАІ МВС України в Донецькій області.

3 використанням підроблених довіреності та наказу від імені ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», третьою особою, цього ж дня, 10 січня 2015 року було незаконно відчужено на користь ОСОБА_1 , який до 31 грудня 2014 року працював водієм у ТОВ «Амстор», автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 на підставі довідки-рахунку серії ВІА 946225 від 10 січня 2015 року, перереєстровано за відповідачем у МРЕВ м. Маріуполя вказаний автомобіль і отримано реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Однак, повноважень на відчуження вказаного автомобіля виконавчий директор ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» ОСОБА_4 не надавав третій особі - ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, ніяких довіреностей та наказів щодо цих дій не підписував, та підприємство не мало наміру на продаж вказаного автомобіля, тобто автомобіль був відчужений всупереч волі власника.

В подальшому, 24 січня 2015 року вказаний автомобіль ОСОБА_1 було повторно відчужено та зареєстровано за іншим власником, а саме за ОСОБА_2 та отримано інші державні реєстраційні номера НОМЕР_2 .

Таким чином, автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 10 січня 2015 року було незаконно відчужено на користь ОСОБА_1 та 24 січня 2015 року на користь ОСОБА_2 .

Позивач просив суд визнати право власності на автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 за ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»; витребувати його з незаконного володіння ОСОБА_2 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано право власності на автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 за ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор».

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору рівними частками з кожного по 3 885,05 грн.

Рішення мотивовано тим, що права особи, яка вважає себе власником майна підлягають захисту шляхом задоволення віндикаційного позову, є підстави передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Та оскільки належний на праві власності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» автомобіль вибув із його власності поза його волею, то в зазначеному випадку права позивача, як власника автомобіля можуть бути відновленні саме шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі статей 387 388 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2018 року рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року скасовано. Відмовлено у задоволені позовних вимог ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судове рішення мотивовано тим, що в судовому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля оформленого у вигляді довідки-рахунку, який було укладено ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та ОСОБА_1 недійсним визнано не було. Тому є передчасними позовні вимоги про витребування майна з незаконного володіння набувача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року Моргасюк С. О., який діє в інтересах ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2018 року відкрито касаційне провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі № 225/4937/16-ц (касаційне провадження № 61-26314св18) до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи 381/3165/17 (провадження № 61-44458св18).

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року касаційне провадження у справі поновлено.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що з постановою Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2018 року ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» не погоджується, так як вона винесена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильного застосуванням норм матеріального права, що призвело до скасування рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року, яке винесено відповідно до закону.

Щодо висновків апеляційного суду про встановлення не в повному обсязі обставин, які мають значення по справі, то судом першої інстанції, було встановлено усі обставини та надано вірну правову оцінку доказам, які обґрунтовують позовні вимоги ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» щодо вибуття автомобіля з володіння власника без його волі, тобто: матеріалам кримінального провадження №12014040000000109 за ознаками частини другої статті 191, частини третьої статті 206-2, частини третьої статті 357, частини другої статті 364 КК України в ході якого слідством було отримано докази, які свідчать, що особи з числа колишніх працівників підприємства на підставі підроблених документів у січні 2015 року здійснили незаконне відчуження автотранспортних засобів, перереєструвавши їх на свою користь; обставинам вибуття автомобіля з власності, а саме того, що: 10 січня 2015 року ОСОБА_3 , на підставі підроблених документів, а саме: довіреності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» від 05 грудня 2014 року від імені виконавчого директора ОСОБА_4 за змістом якої, його уповноважено здійснити зняття з обліку та оформити документацію на транспортній засіб Range Rover, НОМЕР_4 та наказу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» б/н від 05 грудня 2014 року, яким на нього покладено обов`язок зняття з обліку у зв`язку з продажем транспортного засобу, вищевказаний автомобіль було знято з обліку в УДАІ Донецької області.

З використанням підроблених довіреності та наказу від імені ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», ОСОБА_3 цього ж дня, було незаконно відчужено на користь ОСОБА_1 , автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 на підставі довідки-рахунку серії ВІА 946227 від 10 січня 2015 року, перереєстровано за ним та отримано реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Однак, повноважень на відчуження вказаного автомобіля виконавчий директор ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» ОСОБА_4 не надавав третій особі - ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, ніяких довіреностей та наказів щодо цих дій не підписував, та підприємство не мало наміру на продаж вказаного автомобіля, тобто автомобіль був відчужений всупереч волі власника, що підтверджується протоколом його допиту під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12014040000000109 та його особистими поясненнями наданими під час розгляду справи №225/1649/17 у Дзержинському міському суд Донецької області.

Також підробленість довіреності та наказу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на ім`я ОСОБА_3 підтверджується судовою почеркознавчою експертизою №62/04-199 від 09 червня 2015 року проведеною НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області під час кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000109, згідно висновків якої, підписи у наданих на дослідження довіреності від 05 грудня 2014 року про зняття з обліку автомобіля Range Rover, НОМЕР_4 наказу б/н від 05 грудня 2014 року про зняття з обліку автомобіля виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Саме тому належний на праві власності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» автомобіль вибув із його власності поза його волею, внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки складу злочину та яке розслідується у рамках встановленої кримінальним процесуальним кодексом процедури.

Крім того вказував, щодо висновків апеляційного суду про те, що між позивачем ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірного автомобіля оформленого у вигляді довідки-рахунку ВІА 946227 від 10 січня 2015 року, то вони є хибними, так як відповідно п. 8 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07 вересня 1998 року № 1388, довідка-рахунок є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Тому довідка-рахунок не є договором купівлі-продажу, а є лише документом що підтверджує факт придбання та за своїм змістом не свідчить про будь-яке волевиявлення власників під час відчуження автотранспортного засобу.

Є хибними висновки апеляційного суду про те, що позивач повинен був звертатися з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу оформленому у виді довідки-рахунку, а не з позовом про витребування майна з незаконного володіння, оскільки позивачем було подано позов відповідно до норм Цивільного законодавства та Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 та з цими доводами вірно погодився Дзержинський міський суд Донецької області при розгляді справи.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Мамедов Т. К., який діє в інтересах ОСОБА_1 зазначав що відсутність у позивача права власності на спірний автомобіль, відсутність факту його невизнання або оспорювання відповідачами, наявність між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 зобов`язальних (договірних) правовідносин, не зважаючи на відсутність таких відносин між позивачем та ОСОБА_2 , виключає можливість застосування такого способу захисту прав, як визнання права власності на майно, з огляду на що у задоволенні зазначеної позовної вимоги ТОВ «Торгівельний будинок «Аматор» правомірно відмовлено судом апеляційної інстанції.

Крім того, у зв`язку з відсутністю у позивача підтвердженого права власності на спірний автомобіль через його припинення внаслідок відчуження, наявністю доказів законного, за відповідної правової підстави (правочину) набуття відповідачами права власності на спірний автомобіль, останній не може бути витребуваний у ОСОБА_2 , не зважаючи на відсутність безпосередньо між ним та позивачем зобов`язальних (договірних) правовідносин. Таким чином, судом апеляційної інстанції на виконання вимог статей 130 214 ЦПК України у попередній редакції, частини першої статті 189 ЦПК України, частини першої статті 264 ЦПК України в новій редакції, пункту третього Постанови Пленуму від 07 лютого 2014 року № 5 правильно визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору, правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, а також правові норми, які підлягають застосуванню, щодо засобів захисту прав та інтересів особи, презумпції правомірності набуття права власності та чинності правочину, правової природи довідки-рахунку та державної реєстрації транспортних засобів, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а касаційна скарга - безпідставною.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» зареєстровано право власності на автомобіль Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

За заявою ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» слідчим відділом ТУ МВС України в Дніпропетровській області було розпочате кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040000000109 за фактом незаконного заволодіння автотранспортними засобами, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтями 357 191 КК України. На цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває (т. 1 а.с. 26-29).

З матеріалів кримінального провадження убачається, що 10 січня 2015 року ОСОБА_3 , який до 31 грудня 2014 року, працював механіком ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», на підставі підроблених документів, а саме довіреності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» від 05 грудня 2014 року від підписом виконавчого директора ОСОБА_4 за змістом якої, його уповноважено здійснити зняття з обліку та оформити документацію на транспортний засіб Land Rover Range Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN (номер кузову) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , та наказу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» б/н від 05 грудня 2014 року, яким на нього покладено обов`язок зняття з обліку у зв`язку з продажем транспортного засобу, вищевказаний автомобіль було знято з обліку в УДАІ МВС України в Донецькій області. Та на підставі вказаних документів, цього ж дня, 10 січня 2015 року ОСОБА_3 від імені ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» вказаний автомобіль було незаконно відчужено на користь ОСОБА_1 на підставі довідки-рахунку серії ВІА 946225 від 10 січня 2015 року, перереєстровано за відповідачем у МРЕВ м. Маріуполя вказаний автомобіль НОМЕР_3 .

Відповідно до Довідки-рахунку ВІА 946227 від 10 січня 2015 року, виданої ТОВ «Автоцентр», вартість відчуженого на користь ОСОБА_1 Land Rover Range Rover становить 205 570 грн (т. 1 а.с. 23).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №62/04-199 від 09 червня 2015 року, проведеної в межах кримінального розслідування, підписи від імені ОСОБА_4 в графі «Виконавчий директор ОСОБА_4» в довіреності від 05 грудня 2014 року про зняття з обліку вказаного автомобіля та наказі б/н від 05 грудня 2014 року про зняття з обліку автомобіля виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою (т. 1 а.с. 38-47).

24 січня 2015 року спірний автомобіль ОСОБА_1 було повторно відчужено та на підставі довідки-рахунку ВІА 946798 від 24 січня 2015 року зареєстровано за іншим власником, а саме за ОСОБА_2 та отримано інший державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За положеннями частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

За змістом пункту 8 наведеного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бланки довідок-рахунків, акти приймання-передачі та відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки « Транзит » є документами суворої звітності і повинні зберігатися суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

Тобто, довідка-рахунок - це документ, який виконує функції договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, згідно з якою власник автомобіля зобов`язується передати права на володіння транспортним засобом покупцеві, а той, у свою чергу, повинен сплатити власнику заздалегідь узгоджену суму і вступити в права власності.

Довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передчасність позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння набувача (статті 387 388 ЦК України) та відмовив у задоволенні позову, оскільки у судовому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля оформленого у вигляді довідки-рахунку, який було укладено між ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та ОСОБА_1 недійсним визнано не було.

Посилання касатора на результати почеркознавчої експертизи проведеної під час кримінального провадження, суд не приймає, оскільки вказана експертиза у даній справі не проводилась, вирок у кримінальній справі стосовно осіб з числа колишніх працівників ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» не постановлювався. Тому факти та обставини, на які посилався позивач, не є преюдиційними, оскільки не встановлено рішення суду, що набрало законної сили.

Преюдиційність - прийняття без доказування та перевірки фактів, які були встановленні процедурно іншим судом в іншій справі. Обов`язок суду, який розглядає справу, визнати такими, що не потребують доказування, обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили.

Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.

Якщо суд дійде висновку, що обставини спору протилежні чи колізійні визначеним під час слухання іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, котрий її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати.

Відповідно, результати експертизи в кримінальному провадженні по якому розслідування не закінчено, не може бути доказом по даній справі. Судом не було надано оцінки зазначеним доказам, не вирішено питання про їх допустимість та достовірність.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно дослідили обставини справи, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Моргасюка Сергія Олександровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко