ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа №225/2738/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34823/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (суддя Сухарьок М.Г.)
у справі № 225/2738/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
УСТАНОВИВ:
1. 26.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-859 від 01.04.2016 у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати;
- скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії № 215 від 21.04.2016;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-859 від 01.04.2016 про розмір фактичної заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на 2009 рік), виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01.01.2016 без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час.
2. Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 31.05.2016 позов задоволено частково:
- дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-859 від 01.04.2016 у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати - визнано неправомірними;
- скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про відмову в перерахунку пенсії № 215 від 21.04.2016;
- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугою років із заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-859 від 01.04.2016, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на 2009 рік), починаючи з 01.01.2016 року, з урахуванням обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік;
- в решті позову відмовлено.
3. 27.02.2017 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 31.05.2016 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області залишено без руху та запропоновано у тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують поважність причин його пропуску.
5. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 31.05.2016.
6. Судове рішення мотивоване тим, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суду першої інстанції. Зокрема, не надано доказів звернення апелянта протягом 2016 року до розпорядників коштів вищих рівнів із запитами щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду.
Окрім цього, зміни до Закону України «Про судовий збір», у якому Пенсійні органи звільнені від сплати судового збору набули чинності 01.01.2017, проте апеляційну скаргу було подано лише у лютому 2017 року.
7. Відповідач не погодився з такими судовими рішеннями і 19.06.2017 звернувся з касаційною скаргою.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 відкрито провадження у справі.
9. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
10. Скаржник посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 31.05.2016.
11. Також, скаржник касаційну скаргу мотивує тим, що неможливість сплати судового збору є поважною причиною пропуску строку на оскарження.
12. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.
14. Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
15. Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
16. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
17. Згідно із ст. 2, ст. 3 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення.
18. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
19. Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
20. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні видатки», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
21. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
22. У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
23. З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, Суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
24. Аналогічний підхід до оцінки поважності причин пропуску строку оскарження було висловлено Верховним Судом у справі № 820/692/17 (постанова від 23.01.2018) та застосовано в інших справах.
25. Враховуючи викладене вище, а також обставини цієї справи колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
26. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив судове рішення при дотриманні норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
28. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі №225/2738/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб