Постанова

Іменем України

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 229/3185/17

провадження № 61-5875св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство «Стахова компанія «АХА Страхування»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2018 року у складі судді Рагозіної С. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Новікової П. В., Гапонова А. В., Будулуци М. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Аха Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Аха Страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 05 червня 2015 року між страховою компанією та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 35730а5ка, відповідно до умов якого застраховано автомобіль «FORD KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

09 травня 2016 року сталася ДТП за участю вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , з вини останнього.

ПрАТ «СК «АХА Страхування» сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 326 268,00 грн.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» (далі - ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний»), де застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , було виплачено ПрAT «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування в розмірі 49 500,00 грн (ліміт відповідальності 50 000 грн - 500 грн (франшиза).

Таким чином, сума збитків, які не відшкодовані ПрАТ «СК «АХА Страхування», складає 276 768,00 грн.

16 червня 2017 року страхова компанія направила на адресу відповідача претензію з вимогою відшкодувати спричинені внаслідок ДТП збитки, проте вона залишилася без реагування.

У зв`язку з наведеним, ПрАТ «СК «АХА Страхування» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь кошти в розмірі 276 768,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування у розмірі 276 768 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що до страхової компанії «АХА Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Донецького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року рішення Дружківського міського суду від 03 жовтня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд не встановив порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Заявник вважає відсутнім факт порушення ним вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору його дії не перебувають у причинному зв`язку з ДТП.

Крім того, судом першої інстанції було відмовлено в призначенні авто-технічної експертизи і допиті свідків щодо обставин ДТП.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не находили

Обставини справи

Суди встановили, що 05 червня 2015 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 35730а5ка, відповідно до умов якого застраховано автомобіль марки «FORD KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в тому числі і на випадок дорожньо-транспортної пригоди. Строк дії договору з 06 червня 2015 року до 05 червня 2016 року.

09 травня 2016 року об 11 год. 15 хв. на 24 км. + 950 м на а/д Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь ОСОБА_1 , керуючи легковим автомобілем марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, виконуючи маневр розвороту, не впевнився у безпеці маневру, вчинив зіткнення з легковим автомобілем марки «FORD KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постанова набула чинності 21 вересня 2016 року.

Згідно з платіжним дорученням від 01 серпня 2016 року № 258 475 ПрAT «СК «АХА Страхування» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 326 268,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 24 січня 2017 року № 48 ПрАТ «СК «СК «АСКО-Донбас Північний», де була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , сплатило на користь ПрAT «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування за регресною вимогою в розмірі 49 500,00 грн.

Сума збитків, які не відшкодовані ОСОБА_1 , на дату подання позову становить 276 768,00 грн (326 268,00 - 49 500,00 = 276 768,00 грн).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речову право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статей 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

З огляду на це, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2016 року і вказана обставина в порядку статт 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначив, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Встановивши, що позивачем доведено належними та допустимими доказами розмір страхового відшкодування, яке було виплачено власнику пошкодженого автомобіля під час ДТП, внаслідок винних дій відповідача, а також з урахуванням того, що ПрАТ «СК «СК «АСКО-Донбас Північний», у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, виплатило у межах ліміту страхового відшкодування 49 500,00 грн, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляцінйий суд, зробив обгрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПрAT «СК «АХА Страхування» про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не призначив автотехнічну експертизу та не допитав свідків ДТП, не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки ці доводи фактично зводяться до оспорення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яка вже встановлена судовим рішенням.

Інші доводи касаційної скарги також не спрстовуютьть встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з висновками судів та переоцінки доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук