ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 2340/3175/18

касаційне провадження № К/9901/7838/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» (далі - Товариство) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 (суддя Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 (головуючий суддя - Карпушова О.В., судді - Губська Л.В., Епель О.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот» до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Товариство звернулось до суду з позовом до Офісу, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2018 №0003064103, яким до Товариства був застосований штраф в сумі 4522311,97 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних від 01.02.2018 №107 та № 108 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно застосовано до нього штраф за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних, оскільки ним помилково було подано на реєстрацію вказані податкові накладні по господарських операціях, по яких не відбувся факт постачання послуг, і у подальшому платником самостійно було виправлено цю помилку шляхом складення розрахунків коригування кількісних і вартісних показників: від 16.02.2018 № 592 до податкової накладної від 01.02.2018 №107 та від 16.02.2018 № 593 до податкової накладної від 01.02.2018 № 108.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.06.2018 №816/1990/17, виходили з того, що ПК України не містить положень щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Платник не може бути звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної коли відбулося подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що податкові накладні від 01.02.2018 №107 та № 108 були ним складені та зареєстрована помилково, оскільки станом на 01.02.2018 не відбулося жодної з подій: ані постачання товарів/послуг, ані надходження коштів від покупця, тобто у позивача станом на 01.02.2018 року не виникло обов`язку складати та реєструвати зазначені вище податкові накладні.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.03.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Відповідач у не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.10.2024 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 02.10.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Офісом була проведена камеральну перевірку своєчасності реєстрації Товариством в ЄРПН виписаних податкових накладних/розрахунків коригувань, а саме: №107 від 01.02.2018, №108 від 01.02.2018, за результатами якої складенийакт №797/28-10-41-03/203826 від 02.04.2018, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань з порушенням законодавчо встановлених термінів: від 1 до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 45223119,71 грн.

Зокрема, податкову накладну №107 від 01.02.2018 зареєстровано 15.03.2018 в 17:23:25, податкову накладну №108 від 01.02.2018 зареєстровано 15.03.2018 в 15:22:10, що підтверджується квитанціями № 1.

13.04.2018 Товариство звернулось до Офісу із запереченнями до акту перевірки №797/28-10-41-03/203826 від 02.04.2018, за результатом розгляду яких Офіс листом №17810/10/28-10-4-1-03-10 від 23.04.2018 повідомив позивача, що висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки Офіс прийняв податкове повідомлення-рішення №0003064103 від 24.04.2018, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 4522311,97 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За приписами абзацу 1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, абзацом 6 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, cуди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що на платника податків покладено обов`язок по реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання. При цьому обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство у позовній заяві вказувало, що податкові накладні від 01.02.2018 №107 та № 108 були складені ним помилково без наявності документа, що засвідчує факт постачання послуг, з огляду на що на дату постачання таких послуг - 16.02.2018 позивачем були складені податкові накладні № 594 та № 595 (які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН), а щодо податкових накладних від 01.02.2018 №107 та № 108 були складені відповідні розрахунки коригування.

В свою чергу, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що приписи Податкового кодексу України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі її здійснення з метою виправлення помилки поза межами встановленого законодавством строку.

Колегія суддів вважає, що дотримання встановлених строків реєстрації податкових накладних продавцем є безумовним та визначальним відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України обов`язком платника податків. При цьому, можливість в подальшому виправляти допущені ним помилки шляхом складення відповідних розрахунків коригування не можуть нівелювати цей обов`язок.

Невиконання вказаного обов`язку утворює склад податкового правопорушення із формальним складом, відповідальність за яке передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, і це правопорушення вважається закінченим з моменту спливу встановленого законом граничного строку реєстрації. З цього ж моменту виникають підстави для настання відповідальності.

Складення та реєстрація в подальшому розрахунку коригування, яким «анулюються» несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, не звільняє платника податків від відповідальності за вчинене правопорушення.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі № 816/1990/17 та від 23.07.2019 у справі № 816/955/18.

Ураховуючи наведені правові норми та встановлені судами обставини, колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач у доводах касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Скаржник у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно встановлення фактичних обставин у справі, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер