№ 234/11932/13-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 234/11932/13-ц

провадження № 61-8136св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

стягувач (заявник) - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня 2021 року у складі судді Фоміної Ю. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 19 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Гапонова А. В., Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У грудні 2020 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 234/11932/13-ц за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява стягувача обґрунтована тим, що 19 листопада 2013 року Краматорським міським судом Донецької області видано виконавчий лист № 2/234/4292/2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 5918871 сумі 264 773,09 грн.

Зазначений виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувач 07 лютого 2014 року надіслав на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області (далі - ВДВС Краматорського МУЮ у Донецькій області).

ВДВС Краматорського МУЮ у Донецькій області 13 лютого 2014 року відкрив виконавче провадження № 42058417.

Надалі, 18 листопада 2014 року ВДВС Краматорського МУЮ у Донецькій області виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 42058417.

ПАТ «ПУМБ» 27 серпня 2015 року повторно звернулось до ВДВС Краматорського МУЮ у Донецькій області із виконавчим листом та заявою про відкриття виконавчого провадження, на підставі чого відкрито виконавче провадження № 48615279.

За відсутністю будь-якої інформації щодо проведених виконавчих дій та ухвалених постанов щодо примусового виконання зазначеного виконавчого листа, АТ «ПУМБ» здійснило перевірку автоматизованої системи виконавчого провадження даних щодо виконавчого провадження № 48615279.

За результатами перевірки встановлено, що 20 червня 2018 року державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Краматорський міський ВДВС ГТУЮ у Донецькій області) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

АТ «ПУМБ» 11 вересня 2019 року звернулось до Краматорського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу. Заява стягувача отримана Краматорським міським ВДВС ГТУЮ у Донецькій області 12 вересня 2019 року.

Оскільки Краматорський міський ВДВС ГТУЮ у Донецькій області так і не надав відповідь на заяву АТ «ПУМБ» від 11 вересня 2019 року, останнє звернулось до начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою, у якій просило зобов`язати Краматорський міський ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повернути стягувачу виконавчий документ разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 червня 2018 року ВП № 48615279.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) 01 грудня 2020 року повідомило заявника про те, що у Краматорському міському ВДВС Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження № 48615279 за виконавчим листом від 19 листопада 2013 року № 2/234/4292/2013, виданим Краматорським міським судом, стягувачем за яким є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», боржником є ОСОБА_1 , про стягнення боргу у розмірі 264 773,09 грн.

Виконавче провадження № 48615279 завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 20 червня 2018 року.

Станом на 30 листопада 2020 року зазначений виконавчий лист до ВДВС Донецької області повторно не пред`являвся та на виконанні не перебуває.

АТ «ПУМБ» 10 грудня 2020 року провело перевірку книги вхідної кореспонденції відділу документаційного забезпечення та встановило, що з 20 червня 2018 року до 10 грудня 2020 року на його адресу від Краматорського міського ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зазначений виконавчий лист не надходив та склало відповідний акт.

Заявник вважає, що виконавчий лист № 2/234/4292/2013, виданий 19 листопада 2013 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 5918871 у сумі 264 773,09 грн, втрачений ВДВС при листуванні, у зв`язку з чим банк позбавлений можливості повторно пред`явити виконавчий лист до виконання.

На підставі викладеного АТ «ПУМБ» просило суд першої інстанції видати дублікат виконавчого листа № 2/234/4292/2013, виданого Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 5918871 у сумі 264 773,09 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Краматорський міський суд Донецької області ухвалою від 26 січня 2021 року відмовив у задоволенні заяви.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання через органи Державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа) встановлювався один рік.

Стягувач, не вживав активних дій реалізації своїх прав (повторне пред`явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відділу виконавчої служби тощо).

Виконавчий документ повертався стягувачу двічі, на час звернення до суду із заявою про видачу його дубліката, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, заявник не просить його поновити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Донецький апеляційний суд постановою від 19 квітня 2021 року ухвалу місцевого суду залишив без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви АТ «ПУМБ».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, АТ «ПУМБ», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постанову суду апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення заяви; судові витрати пов`язані з подачею касаційної скарги покласти на відповідача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 26 травня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 18 листопада 2021 року справу призначив до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження АТ «ПУМБ» зазначає порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 XIV (далі - Закон № 606 XIV), яка діяла на момент видачі виконавчого листа, тобто станом на 19 листопада 2013 року, виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання протягом одного року.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), яка діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачу, тобто станом на 20 червня 2018 року, передбачено, що виконавчі документи можуть пред`являтися до примусового виконання протягом трьох років.

З огляду на частину п`яту статті 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку відповідної заборони.

Відповідно до статті 37 Закону № 1404-VIII повернення документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, у зв`язку з чим, дійшли помилкового висновку про те, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вважає, що звертаючись до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 16 грудня 2020 року, заявник не пропустив строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такий строк переривався, а тому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обчислювати з 20 червня 2018 року до 20 червня 2021 року.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 листопада 2013 року солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 5918871 у сумі 264 773,09 грн, а також судовий збір у сумі 2647,73 грн. Рішення набрало законної сили.

Краматорський міський суд Донецької області 08 листопада 2013 року видав виконавчий лист № 2/234/4292/2013 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 20 листопада 2014 року (а. с. 51).

На підставі заяви ПАТ «ПУМБ» від 07 лютого 2014 року № DON-61/356 державний виконавець ВДВС Краматорського МУЮ у Донецькій області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 лютого 2014 року № 42058417 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в сумі 264 773,09 грн (а. с. 52, 53).

Державний виконавець ВДВС Краматорського МУЮ у Донецькій області 18 листопада 2014 року виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 42058417), оскільки боржником рішення суду не виконано, а стягувачем не надано згоди на здійснення авансування витрат, пов`язаних з оцінкою майна боржника, авансування не проведено відповідно до пункту 4 статті 47 Закону № 606 XIV (а. с. 54).

На підставі заяви ПАТ «ПУМБ» від 17 серпня 2015 року № КНО-44.4.2/161 державний виконавець ВДВС Краматорського МУЮ у Донецькій області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2015 року № 48615279 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в сумі 264 773,09 грн (а. с. 55, 56).

Державний виконавець Краматорського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20 червня 2018 року (ВП № 48615279), на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, у зв`язку з тим, що за боржником не зареєстровано майно, на яке можливо звернути стягнення; згідно з інформацією реєстраційно-облікових установ боржник доходу не має (а. с. 57).

АТ «ПУМБ» звертався до начальника Краматорського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області із заявою про повернення стягувачу виконавчого документа 11 вересня 2019 року № КНО-44.2.4/1268 (а. с. 58-60).

Зазначена заява 12 вересня 2019 року одержана Краматорським міським ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (зворот а. с. 60).

Надалі, АТ «ПУМБ» звернулося до начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою від 10 листопада 2020 року № КНО-44.2.1/1065, у якій просило зобов`язати Краматорський міський ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) направити постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20 червня 2018 року (ВП № 48615279) та повернути стягувачу виконавчий документ, у зв`язку з їх неотриманням (а. с. 61).

Східне територіальне управління Міністерства юстиції (м. Харків) листом від 01 грудня 2020 року повідомило АТ «ПУМБ» про те, що у Краматорському міському ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на виконанні перебували виконавчі провадження з виконання виконавчих листів від 19 листопада 2013 року № 2/234/4292/2013, виданих Краматорським міським судом Донецької області, стягувачем у яких є ПАТ «ПУМБ», боржником - ОСОБА_1 , про стягнення боргу у розмірі 264 773,09 грн (ВП № 48615279) та про стягнення 2 647,73 грн судового збору (ВП № 48615410).

Виконавчі провадження № № 48615279, 48615410 завершені 20 червня 2018 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.

Постанови про повернення виконавчих документів стягувачу та виконавчі листи направлені ПАТ «ПУМБ» рекомендованим поштовим відправленням 8433304548064.

Станом на 30 листопада 2020 року зазначені виконавчі листи до ВДВС Донецької області повторно не пред`являлися та на виконанні не перебувають (а. с. 62).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставами для відкриття касаційних проваджень є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи АТ «ПУМБ» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявник звернувся до суду із заявою після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, строк поновити не просив, не вживав активних дій щодо реалізації своїх прав (повторне пред`явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відділу виконавчої служби тощо).

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком з огляду на наступне.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Статтею 1 Закону № 606-XIV (у редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, тобто станом на 19 листопада 2013 року) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Подібні положення викладено у статті 1 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/1 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку про те, що виходячи з положень частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) дійшов висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Такі ж висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені Верховним Судом у постановах від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 334/6276/13-ц (провадження № 61-16355св20), від 12 листопада 2021 року у справі № 2-2362/2010 (провадження № 61-13496св21).

Необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання (або поновлення цього строку судом).

При цьому, за дотримання вказаних умов, сама по собі видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових обов`язків, окрім тих, які передбачені рішенням суду, оскільки дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість відсутність виконавчого документа, унеможливлює примусове виконання рішення суду.

Із справи відомо, що у Краматорському міському ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на виконанні перебували виконавчі провадження з виконання виконавчих листів від 19 листопада 2013 року № 2/234/4292/2013, виданих Краматорським міським судом Донецької області, стягувачем у яких є ПАТ «ПУМБ», боржником - ОСОБА_1 , про стягнення боргу у розмірі 264 773,09 грн (ВП № 48615279) та про стягнення 2 647,73 грн судового збору (ВП № 48615410).

Отже, суди правильно встановили, що оригінал виконавчого листа виданого Краматорським міським судом Донецької області 19 листопада 2013 року № 2/234/4292/2013 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , втрачено.

Встановивши, що оригінал виконавчого документа втрачено, суд мав перевірити чи подана заява про видачу його дублікату в межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Так, з огляду на частину першу статті 22 Закону № 606-XIV (у редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, тобто станом на 19 листопада 2013 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 23 Закону № 606-XIV встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Суди встановили, що державний виконавець Краматорського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20 червня 2018 року (а. с. 57).

На час повернення виконавчого документу стягувачу, а саме 20 червня 2018 року, Закон № 606-XIV втратив чинність, у зв`язку з прийняттям Закону № 1404-VIII.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII, передбачено, що виконавчі документи можуть пред`являтися до примусового виконання протягом трьох років.

Таким чином, АТ «ПУМБ» звертаючись до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 16 грудня 2020 року, не пропустив строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такий строк переривався, а тому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обчислювати з 20 червня 2018 року до 20 червня 2021 року.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим відмовили у видачі дубліката виконавчого листа є обґрунтованими, та дають підстави для скасування оскаржених рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи, що рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08 листопада 2013 року у цивільній справі № 234/11932/13-ц за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконане; оригінал виконавчого листа виданого Краматорським міським судом Донецької області 19 листопада 2013 року № 2/234/4292/2013 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 втрачено, а заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, проте, допустили помилкове застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, а тому слід ухвалити нове судове рішення, яким заяву АТ «ПУМБ» про видачу виконавчого листа задовольнити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржені рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви АТ «ПУМБ» про видачу виконавчого листа.

Щодо судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення вимог касаційної скарги, із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг, що складає 4 603,06 грн (63,06+2 270,00+2 270,00).

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 квітня 2021 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення про задоволення заяви Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про видачу дубліката виконавчого листа.

Видати Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» дублікат виконавчого листа № 2/234/4292/2013, виданого Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № 5918871 у сумі 264 773,09 грн, у зв`язку із втратою його оригіналу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у сумі 4 603,06 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук