№ 234/3301/16-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 234/3301/16-ц

провадження № 61-8174св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідачі (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Краматорського міського суду Донецької області, у складі судді Бакуменко А. В., від 29 травня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Агєєва О. В., Канурної О. Д., від 12 квітня 2021 року.

Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання майна сумісною власністю подружжя та розподіл спадкового майна, визнання договору дарування удаваним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 , який на час смерті був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . Вказувала, що після смерті ОСОБА_6 залишилась спадщина у вигляді: житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , який належав йому на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 29 грудня 2003 року державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г. І., зареєстрованого в реєстрі за № 1-12064; земельної ділянки, площею 0,0663 га, кадастровий номер 1412900000:00:015:0210, по АДРЕСА_2 , що належала йому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 128718, виданого 12 лютого

2007 року; квартири АДРЕСА_3 , що належала йому на праві власності на підставі договору довічного утримання, посвідченого 07 липня 2006 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Радіоновим Ю. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1587; 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що належала йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 березня 2005 року відділом по обліку та розподілу житлової площі виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області. Спадкоємцями за законом є вона, їх спільні діти: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також мати померлого - ОСОБА_4 . Вказувала, що ОСОБА_5 відмовилась від своєї долі в спадковому майні на користь неї. Позивачка зазначала, що будинок АДРЕСА_2 належав померлому ОСОБА_6 на підставі договору дарування, однак фактично був придбаний на підставі договору купівлі-продажу, оскільки ОСОБА_6 сплатив грошові кошти за цей будинок, про що свідчить розписка.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд: визнати договір дарування, посвідчений 29 грудня 2003 року державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г. І., зареєстрований в реєстрі за № 1-12064, житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 удаваним, визнати цей будинок сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на 2/10 частки будинку та земельної ділянки; визнати за нею право власності, як спадкоємця, на 2/15 частки квартири АДРЕСА_1 ; визнати право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_3 і визнати за нею право власності 1/2 частку цієї квартири, як спільного майна подружжя, та на 2/10 часток квартири в порядку спадкування.

ОСОБА_5 пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно, у якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на наступне майно: 1/5 частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , загальною площею 85,10 кв. м; 1/5 частку земельної ділянки площею 0,0663 га, кадастровий номер 1412900000:00:015:0210, для будівництва та обслуговування житлового будинку

АДРЕСА_2 ; 1/5 частку квартири АДРЕСА_3 ;

1/15 частку квартири

АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є сином ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже є спадкоємцем першої черги.

ОСОБА_4 пред`явила зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , в якому, уточнивши позовні вимоги, просила: визнати квартиру АДРЕСА_4 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ; визнати квартиру АДРЕСА_3 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ; визнати будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку, кадастровий номер 1412900000:00:015:0201, за цією ж адресою об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ; визнати перереєстрацію автомобіля Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 13 травня 2014 року недійсним правочином; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля від 01 грудня 2016 року; визнати автомобіль Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ; визнати недійсною реєстрацію права власності ОСОБА_8 на будинок АДРЕСА_5 та визнати зазначений будинок об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 і право власності на квартиру АДРЕСА_3 та стягнути з відповідачів на її користь різницю вартості належного їй спадкового майна та виділеного майна

в розмірі 4 861 грн. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовані тим, що померлий ОСОБА_6 є її сином, а вона є спадкоємицею першої черги. Вважала, що шляхом підробки документів ОСОБА_1 продала автомобіль Mersedes Benz S 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль Fiat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які також входять до складу спадкового майна. Зазначала, що вартість її частки у спадковому майні з урахуванням автомобілів та дачного будинку становить 371 581,00 грн.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на наступне майно: 1/5 частку житлового будинку загальною площею 85,10 кв. м, з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 ; 1/5 частку земельної ділянки площею 0,0663 га за кадастровим номером 1412900000:00:015:0210,

для будівництва та обслуговування жилого будинку АДРЕСА_2 ; 1/5 частки квартири АДРЕСА_3 ; 1/15 частку квартири АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є донькою ОСОБА_6 , померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею першої черги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 травня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання майна сумісною власністю подружжя та розподіл спадкового майна, визнання договору дарування удаваним задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування

за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на: 2/5 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , загальною площею 85,10 кв. м, житловою площею, 65,00 кв. м; 2/5 частки земельної ділянки площею 0,0663 га

за кадастровим номером 1412900000:00:015:0210 для будівництва

та обслуговування жилого будинку

АДРЕСА_2 .

Визнано квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 30,4 кв. м, житловою площею 16,5 кв. м, сумісною власністю подружжя та визнано

за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на: 2/10 частки квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 30,4 кв. м, житловою площею

16,5 кв. м; 2/15 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею

47, 7 кв. м.

У задоволені позову ОСОБА_1 в частині визнання договору дарування будинку удаваним відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання недійсними правочинів, визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування

за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на: 1/5 частку житлового будинку

АДРЕСА_2 , загальною площею 85,10 кв. м, житловою площею, 65,00 кв. м; 1/5 частку земельної ділянки площею 0,0663 га за кадастровим номером 1412900000:00:015:0210 для будівництва

та обслуговування жилого будинку

АДРЕСА_2 ; на 1/10 частку квартири

АДРЕСА_3 , загальною площею 30,4 кв. м, житловою площею 16,5 кв. м; на 1/15 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 7 кв. м.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_4 про визнання договору продажу автомобілів та перереєстрацію автомобілів, а також розподіл дачного будинку відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування

за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на: 1/5 частку житлового будинку

АДРЕСА_2 , загальною площею 85,10 кв. м, житловою площею, 65,00 кв. м; 1/5 частку земельної ділянки площею

0,0663 га за кадастровим номером 1412900000:00:015:0210 для будівництва та обслуговування жилого будинку

АДРЕСА_2 ; 1/10 частку квартири

АДРЕСА_3 , загальною площею 30,4 кв. м, житловою площею 16,5 кв. м; 1/15 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 7 кв. м.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування

за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на: 1/5 частку житлового будинку

АДРЕСА_2 загальною площею 85,10 кв. м, житловою площею, 65,00 кв. м; 1/5 частку земельної ділянки площею

0,0663 га, кадастровий номер 1412900000:00:015:0210 для будівництва та обслуговування жилого будинку

АДРЕСА_2 ; 1/10 частку квартири

Додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області

від 12 жовтня 2020 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області

від 21 грудня 2020 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що будинок АДРЕСА_2 належали спадкодавцю на праві особистої приватної власності, ОСОБА_1 не довела, що договір дарування є удаваним, тому зазначені об`єкти нерухомості підлягають поділу між спадкоємцями в рівних частках. Також районний суд вважав, що за кожним із спадкоємців підлягає визнанню право власності в рівних частках на 1/3 частину квартири

АДРЕСА_1 . Встановивши, що договір довічного утримання

від 07 липня 2007 року був укладений ОСОБА_10 в інтересах сім`ї під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , суд першої інстанції визнав квартиру АДРЕСА_3 об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділив між спадкоємцями у рівних частках 1/2 частину вказаної квартири. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання перереєстрації та укладення договору купівлі-продажу автомобіля Mersedes Benz S 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , недійсними, визнання його об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділу, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог, вказавши що ОСОБА_4 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження цих вимог. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо поділу автомобіля Fіat Brava, реєстраційний номер НОМЕР_2 , суд першої інстанції вважав, що це майно не є спадковим. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання недійсною реєстрації права власності за ОСОБА_8 на дачний будинок по АДРЕСА_5 та визнання цього будинку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , суд виходив з безпідставності заявлених позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 12 квітня 2021 рокуапеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 травня 2020 року задоволено частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 травня 2020 року в частині вирішення спору про визнання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_2 від 29 грудня 2003 року удаваним та про поділ автомобіля Fіat Brava, реєстраційний номер НОМЕР_2 , змінено

у мотивувальній частині, викладено її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Краматорського міського суду Донецької області

від 29 травня 2020 року залишено без змін.

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє

ОСОБА_11 , відмовлено.

Додаткове рішення Краматорського міського суду Донецької області

від 21 грудня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання договору дарування удаваним заявлені до неналежного відповідача, зокрема, не залучено до участі у справі ОСОБА_12 (одного з дарувальників) та інших власників або їх спадкоємців у якості співвідповідачів, вирішення даного спору в цілому (враховуючи специфіку спірних правовідносин) без залучення у встановленому процесуальним законом порядку всіх заінтересованих осіб є передчасним. Також суд апеляційної інстанції змінив мотиви для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 в частині спору про поділ автомобіля Fіat Brava, зазначивши, що автомобіль Fіat Brava, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1996 року випуску, є знищеним у зв`язку з його підпалом та з 14 травня 2014 року перереєстрований на іншу особу, яка не залучена до участі у справі. В іншій частини суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що висновки суду першої інстанції є правильними та такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 травня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявниця зазначила неправильне застосування судами норм матеріального

і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2891цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також

не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій проігнорували доводи ОСОБА_4 щодо неможливості спільного проживання у квартирі АДРЕСА_1 та безпідставно не задовольнили її вимоги. На думку заявниці, визнаючи квартиру АДРЕСА_3 об`єктом спільної сумісної власності подружжя, суди не встановили чи був укладений договір довічного утримання в інтересах сім`ї, чи інший з подружжя виконував обов`язки за цим договором, та не врахували, що фактично цей договір виконувався нею та спадкодавцем. Вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що спадкодавець з 06 травня 2014 року не володів автомобілем Mersedes Benz S 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині вирішення її позовних вимог щодо транспортного засобу Fiat Brava, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вважає безпідставними висновки судів щодо відмови у задоволенні її позовних вимог про визнання недійсною реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , який за своє життя за власні кошти збудував спадкодавець, за ОСОБА_8 .

У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22 вересня

1992 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.

Згідно зі свідоцтвами про народження ОСОБА_10 та ОСОБА_1 є батьками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно договору дарування жилого будинку від 29 грудня 2003 року

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 подарували в рівних частинах ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований по АДРЕСА_2 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 128748 від 12 лютого 2007 року ОСОБА_6 належить земельна ділянка по АДРЕСА_2 на підставі рішення Краматорської міської ради від 26 грудня 2006 року.

У відповідності до інформації територіального сервісного центру 1443 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області автомобіль Mersedes Benz S 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

05 лютого 2014 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 13 травня

2014 року здійснено перереєстрацію за довідкою-рахунком НОМЕР_6 від 06 травня 2014 року, виданою товариством з обмеженою відповідальністю «Автостандарт СВ», на ім`я ОСОБА_9 , а 01 грудня 2016 року здійснено перереєстрацію автомобіля на ім`я ОСОБА_7 .

Постановою слідчого відділу Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 28 жовтня 2014 року кримінальне провадження за фактом підпалу автомобіля Fіat Brava, реєстраційний номер НОМЕР_2 , закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, закрито.

Згідно з повідомленням територіального сервісного центра 1442 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 24 березня 2021 року № 31/5-1442-657, автомобіль Fіat Brava, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1996 року випуску, 11 жовтня 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_6 , з 14 травня 2014 року зазначений автомобіль перереєстрований на іншу особу.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 лютого 2016 року слідує, що дачний будинок, загальною площею 108,7 кв. м, розташований по АДРЕСА_5 , належить ОСОБА_8 , підстава виникнення права власності - декларація про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, серія та номер ДЦ 142160271252, виданого 27 січня 2016 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 24 березня 2005 року квартира АДРЕСА_1 в рівних частках належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 .

Згідно з договором дарування квартири від 11 вересня 2013 року

ОСОБА_16 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до договору довічного утримання від 07 липня 2006 року ОСОБА_17 передала, а ОСОБА_6 отримав у власність квартиру

АДРЕСА_3 .

Згідно листа державного нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н. С. від 04 березня 2016 року № 206-01/16 до нотаріальної контори звернулись спадкоємці ОСОБА_10 за законом:

донька спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з заявою № 632 від 19 вересня 2014 року про відмову від прийняття спадщини на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1 ;

неповнолітній син спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із заявою № 510 від 05 серпня 2014 року про прийняття спадщини;

неповнолітня донька спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою № 509 від 05 серпня 2014 року про прийняття спадщини;

дружина спадкодавця ОСОБА_1 із заявою № 508 від 05 серпня

2014 року про прийняття спадщини;

мати спадкодавця ОСОБА_4 із заявою № 501 від 05 серпня 2014 року про прийняття спадщини.

Інші спадкоємців за законом або за заповітом, які подали заяву про прийняття спадщини, відсутні. За даними спадкового реєстру заповітів від імені ОСОБА_6 не виявлено. Свідоцтва про право на спадщину видані не були.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

У статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (стаття 1278 ЦК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, визначивши коло спадкоємців за законом першої черги та обсяг спадкового майна, яке належало ОСОБА_6 на момент його смерті, суд першої інстанції, з яким у незміненій під час апеляційного перегляду частині погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , оскільки частки спадкоємців є рівними.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на 1/3 частину квартири

АДРЕСА_1 , суди обґрунтовано виходили із рівності часток спадкоємців та врахували, що між спадкоємцями не було досягнуто згоди щодо відступу від рівності часток у спадщині та поділу спадкового майна. Позовних вимог про припинення прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на частку в спільному майні (квартирі АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 не заявляла. За наявності передбачених законом підстав ОСОБА_4 не позбавлена права на вирішення в судовому порядку питання про припинення права інших спадкоємців на частки у зазначеній квартирі.

Також суди правильно виходили із того, що ОСОБА_4 не надала належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності були б достатніми для спростування презумпції спільності права власності подружжя на квартиру АДРЕСА_3 . Зокрема, не довела, що вона разом із сином здійснювала догляд за відчужувачем за договором довічного утримання від 07 липня 2006 року. Урахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_4 не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, на квартиру АДРЕСА_3 .

Судами було правильно враховано, що матеріали справи не містять доказів належності ОСОБА_6 на момент смерті автомобіля Mersedes Benz S 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також будь-яких прав на садовий будинок по АДРЕСА_5 , який належить ОСОБА_8 . Доказів, які б підтверджували незаконність реєстрації права власності останнього на нерухоме майно, учасниками справи не надано.

Посилання касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених упостанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2891цс15, є необґрунтованими, оскільки висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у зазначеній заявницею постанові.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору по суті, у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій під час апеляційного перегляду частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 травня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 квітня

2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович