ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа №234/8319/21

адміністративне провадження № К/990/21786/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді: Блохін .А.А., Геращенко І.В.)

у справі №234/8319/21

за позовом ОСОБА_1

до Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови.

I. ПРОЦЕДУРА

1. 25 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №283519 від 01 червня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №283519, прийняту 01 червня 2021 року Східним міжрегіональним управління Укртрансбезпеки.

3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) подала апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших підстав для такого поновлення.

5. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

6. У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

7. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.

9. Суд зазначив, що відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

10. Відхиляючи посилання скаржника на введення воєнного стану суд апеляційної інстанції вказав, що з клопотання скаржника не вбачається, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану. Будь-яких доказів на підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану, апелянтом не надано.

11. Також, суд звернув увагу, що дистанційна робота структурних підрозділів суб`єктів владних повноважень не свідчить про неможливість виконання своїх функцій суб`єктом владних повноважень. Запровадження дистанційного режиму роботи працівників установи в цілому не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

12. Крім того, суд зазначив, що звертаючись з повторною апеляційною скаргою, скаржник заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

14. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано його доводи щодо поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, чим порушено норми процесуального права.

15. Так, судом не взято до уваги, що вперше апеляційну скаргу було подано з дотриманням процесуального строку, однак через неможливість сплатити судовий збір скаргу було повернуто.

16. В подальшому Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) оперативно (12 травня 2023 року) подано повторно апеляційну скаргу у цій справі, яку ухвалою суду апеляційної інстанції залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

17. На виконання вимог вказаної ухвали Державною службою України з безпеки на транспорті направлено заяву про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку.

18. Заява про поновлення строку мотивована тим, що час який минув між поверненням апеляційної скарги Державній службі України з безпеки на транспорті та поданням нової апеляційної скарги, є незначним, адже вказаний проміжок часу був потрібен новому представнику у вказаній справі, який був вимушений формувати правову позицію та здійснити апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

19. Скаржник зазначає, що з урахуванням введення воєнного стану на території України та початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації, Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) було організовано дистанційну роботу державних службовців.

20. Водночас, фактично Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), як орган, який відповідно до закону здійснює самопредставництво інтересів у судах України, вимушена провадити роботу у дистанційній формі з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року.

21. В умовах постійних ракетних обстрілів та постійних відключень світла, систематичне відвідування працівниками Укртрансбезпеки безпосереднього робочого місця (у тому числі отримання кореспонденції, опрацювання паперових документів та спрямування на адреси судів процесуальних документів) унеможливлено. Тобто, як і низка інших органів державної влади, з початку повномаштабного вторгнення сил країни-агресора на територію України, Укртрансбезпека постійно здійснює свою діяльність в умовах дотримання балансу між виконанням функцій та забезпечення життя та здоров`я працівників. До прикладу, систематичним є врахуванням актуальної інформації про необхідність вжиття додаткових заходів безпеки з огляду на ескалацію воєнної ситуації, оперативне реагування на сигнали повітряної тривоги, тощо. Загальновідомим є те, що такі обставини є непередбачуваними та повністю залежать від розвитку саме воєнних дій. Нажаль сьогодні, вказані негативні обставини суттєво впливають на систематичне виконання всіх функцій та обов`язків, а тому важливим є забезпечення прав учасників процесу в найбільш об`єктивний спосіб.

22. Проте, судом апеляційної інстанції не взято до уваги мінімальний пропуск строку, який минув між поверненням первісної апеляційної скарги та поданням нової. Також не взято до уваги будь-які із доводів щодо складної організації виконання функцій держави в умовах воєнного стану та постійної небезпеки для життя та здоров`я працівників. Вказане, на переконання заявника, свідчить про формальний підхід до розгляду поданих стороною документів та доводів, та має наслідком обмеження доступу до правосуддя.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

24. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

25. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

26. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

27. Згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

28. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

29. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

30. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

31. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

32. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

33. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

34. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

35. За перевіркою матеріалів справи встановлено, що 19 січня 2023 року суд першої інстанції здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

36. Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

37. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 1362 грн.

38. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року відмовлено в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху для надання документу про сплату судового збору.

39. 26 квітня 2023 року ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) повернуто заявнику, з підстав неусунення її недоліків.

40. 12 травня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) вдруге подала апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі №234/8319/21. Також подала клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку подання апеляційної скарги. Відстрочення сплати судового збору обґрунтувала неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що дає підстави для його відстрочення, відповідно до статті 133 КАС України. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначила, що первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, проте така скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору.

41. Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 травня 2023 року відмовив у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишив без руху для надання суду документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення.

42. На виконання вимог вказаної ухвали Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) надіслала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строків апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якої зазначила, що вже зверталася з апеляційною скаргою, проте така скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору. Подання повторної апеляційної скарги з проміжком часу обґрунтувала новим представником у вказаній справі, який був вимушений формувати правову позицію та здійснити апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (хоча і подання повторної скарги) після її повернення. Також послалася на введення воєнного стану на території України, в період якого організовано дистанційну роботу державних службовців та працівників апарату, зокрема, шляхом виконання дистанційної роботи поза межами адміністративних будівель, у будь-якому місці за вибором працівника. Наголосила, що фактично Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), як орган, який відповідно до закону здійснює самопредставництво інтересів у судах України, вимушена проводити роботу у дистанційній формі з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на території України, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року. Також додала докази на підтвердження сплати судового збору.

43. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

44. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали скаржнику своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою. Посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб`єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з клопотання скаржника не вбачається, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану. Будь-яких доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану, скаржником не надано.

45. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що запровадження дистанційного режиму роботи працівників установи в цілому не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

46. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що скаржником сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги проте, станом на 08 червня 2023 року, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, повністю не усунуто.

47. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення; причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні суд визнав неповажними.

48. З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується, враховуючи наступне.

49. Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

50. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

51. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

52. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

53. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

54. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

55. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

56. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

57. Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження.

58. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

59. Матеріалами справи підтверджується, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і вдруге, в діях Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) не вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у неї прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинення ним усіх можливих та залежних від неї процесуальних дій для вчасного подання апеляційної скарги.

60. Так і в заяві (на усунення недоліків) і в касаційній скарзі скаржник зазначає, що вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в межах строку, проте скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору. Подання повторної апеляційної скарги з проміжком часу обґрунтоване новим представником в вказаній справі, який був вимушений формувати правову позицію.

61. Однак зазначена вище позиція Верховного Суду, викладена у справі №200/3692/21 полягає в тому, що повторне звернення має бути здійснене без зволікань з моменту отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги та з усуненням недоліків, які стали підставою для її повернення.

62. Водночас Верховний суд звертає увагу, що звернувшись вдруге з апеляційною скаргою, скаржник здійснив оплату судового збору лише на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції. Отже, скаржник самостійно не вчинив належних дій на виконання процесуального обов`язку подання до суду доказів сплати судового збору.

63. Такі дії Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) не дають можливість оцінити її поведінку такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього процесуальних прав і обов`язків.

64. Крім того, вчасне первинне подання апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

65. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №819/1224/15-а, від 16 лютого 2022 року у справі №160/13869/20, від 18 травня 2022 року у справі №180/1173/16-а, від 03 листопада 2022 року у справі №560/7691/21.

66. Щодо зазначення Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) інших причин пропуску на апеляційне оскарження, зокрема, запровадженням на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 квітня 2023 року у справі №140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі №760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.

67. У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

68. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

69. Посилання лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.

70. На обґрунтування причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою скаржник посилається саме на введення в Україні воєнного стану.

71. Відтак, колегія суддів уважає обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції, що скаржником не було надано будь-яких доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану.

72. Щодо дистанційної роботи працівників Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), то суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що запровадження дистанційного режиму роботи працівників установи в цілому не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

73. Верховний Суд звертає увагу на те, що посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що час який минув між поверненням апеляційної скарги та поданням нової апеляційної скарги, є незначним, адже вказаний проміжок часу був потрібен новому представнику у вказаній справі, який був вимушений формувати правову позицію та здійснити апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не можуть свідчити про поважність причин пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, який є однаковим для усіх осіб, які беруть участь у справі.

74. Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від неї дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

75. Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

76. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

77. Таким чином, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.

78. Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

79. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

80. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

81. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №234/8319/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду