Постанова

Іменем України

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 235/2961/19

провадження № 61-442 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Покровський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на постанову Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Космачевської Т. В., Хейло Я. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства

з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ПАТ «Кредитні ініціативи»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., Покровський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що 24 грудня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») та ним, приватним підприємством «Землі Донбасу 2005» (далі - ПП «Землі Донбасу 2005») укладено кредитний договір № 774-07, який доповнено договором про внесення змін № 1 до кредитного договору, за умовами якого він отримав кредит на загальну суму 79 083 грн, з кінцевим терміном повернення 23 грудня 2014 року, зі сплатою 16 % річних за час фактичного користування кредитом.

24 грудня 2007 року між ним та банком укладено договір застави транспортного засобу № 775-07, відповідно до якого він передав у заставу банку належний йому транспортний засіб «MITSUBISHI LANCER 2», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2012 року у справі № 2/0529/1500/2012позов ПАТ «Промінвестбанк» задоволено, стягнуто з нього та ПП «Землі Донбасу 2005» солідарно, на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 63 571,03 грн.

Відповідно до листа ПАТ «Промінвестбанк» 17 грудня 2012 року банк здійснив відступлення прав вимоги на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором № 774-07 та договором застави укладеними з ним.

11 жовтня 2015 року за зверненням правонаступника ПАТ «Промінвестбанк» - ТОВ «Кредитні ініціативи», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис № 13979 про звернення стягнення на належний йому автомобіль «MITSUBISHI LANCER 2», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, вказано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи». Загальна сума заборгованості становить 99 145,45 грн.

17 липня 2016 року постановою держаного виконавця відкрито виконавче провадження № 51674367 з примусового виконання вказаного виконавчого напису приватного нотаріуса, постановою державного виконавця від 16 серпня 2016 року накладено арешт на його майно та оголошено розшук майна боржника.

10 травня 2017 року відбулися електронні торги, на яких автомобіль «MITSUBISHI LANCER 2», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , було реалізовано за 108 455,80 грн, що підтверджується протоколом державного підприємства «Сетам». 29 травня 2017 року державним виконавцем було складено акт про передачу майна переможцю торгів.

Вважав, що виконавчий напис приватного нотаріуса № 13979 вчинено з порушенням вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у частині порушення тридцятиденного строку вчинення виконавчого напису, оскільки доказів одержання ним письмової вимоги про усунення порушень не надано. Крім того, вважав, що проценти після рішення суду про стягнення кредитної заборгованості були нараховані відповідачем незаконно, а нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом нотаріуса, чим порушив положення Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 11 жовтня 2015 року № 13979 про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» грошових коштів у розмірі 99 145,45 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

від 24 жовтня 2019 року у складі судді Величка О. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2012 року у справі № 2/0529/1500/2012 про стягнення, у тому числі з ОСОБА_1 , кредитної заборгованості на час вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса не оскаржено позивачем, тобто не підтверджено факт наявності спору між сторонами щодо розміру кредитної заборгованості. При примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса автомобіль вже реалізовано. Після реалізації транспортного засобу у боржника залишилась заборгованість за виконавчим документом - виконавчим написом приватного нотаріуса від 11 жовтня 2015 року у розмірі 12 374,99 грн, тому повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Доводи позивача про порушення нотаріусом Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме щодо порушенням тридцятиденного строку вчинення виконавчого напису, є безпідставними, оскільки вимога про усунення порушень від 05 жовтня 2015 року направлена позивачу рекомендованим листом 07 жовтня 2015 року, а 11 жовтня 2015 року приватним нотаріусом було вчинено спірний виконавчий напис.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 13979, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 11 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором від 24 грудня 2007 року № 774-07 за період з 17 грудня 2012 року по 01 вересня 2015 року у розмірі 99 145,45 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не довело належними і допустимими доказами направлення ОСОБА_1 та отримання останнім вимоги про усунення порушень за кредитним договором, а тому не підтверджено виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки надана товариством квитанція про направлення 07 вересня 2015 року ОСОБА_1 рекомендованого листа не свідчить про те, що останньому направлялася саме вимога про усунення порушень договору та не є доказом отримання цієї вимоги позивачем. Отже, при вчиненні приватним нотаріусом оспорюваного виконавчого напису було порушено вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме щодо тридцятиденного строку вчинення виконавчого напису з моменту одержання заставодавцем письмової вимоги про усунення порушень.

Відсутність копій документів щодо вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису від 11 жовтня 2015 року № 13979 через їх знищення за закінченням терміну зберігання позбавляє суд можливості перевірити додержання нотаріусом процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника, проте не впливає на висновок апеляційного суду про порушення відповідачем Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який є безумовною підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 235/2961/19 з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на час вчинення приватним нотаріусом оспорюваного виконавчого напису не існувало спору між сторонами щодо розміру заборгованості, дійсності кредитного договору, договору застави. Позивач з 2012 року знав про існування у нього кредитної заборгованості.

ОСОБА_1 з 2015 року знав про намір банку звернутися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, тому при зверненні до суду ним пропущено строк позовної давності.

Банком було направлено позивачу повідомлення-вимогу про усунення порушення кредитного договору, що підтверджується квитанцією про направлення рекомендованого листа. Апеляційним судом безпідставно застосовано Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, оскільки вона втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, тобто майже за три роки до вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватного нотаріуса.

Доводи особи, яка подала відзив

У березні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Відсутні докази направлення та отримання позивачем вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» про усунення порушення договору, чим порушено вимоги підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Нотаріусом не було отримано від банку оригінал кредитного договору, чим також порушено вимоги Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84 цс 19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Безспірність заборгованості - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення як іпотекодавця, так і заставодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення, у тому числі заставодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс 18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706 цс 19). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018 св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164 св 19).

Апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні належні та допустимі докази фактичного повідомлення відповідачем позивача, як заставодавця, для надання йому можливість усунути порушення за кредитним договором.

Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем належними доказами не підтверджено факт направлення ОСОБА_1 та отримання ним вимоги про усунення порушень за кредитним договором, а тому не доведено і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що є самостійною і достатньою правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Надана ТОВ «Кредитні ініціативи» квитанція про направлення 07 вересня 2015 року позивачу рекомендованого листа не свідчить про те, що ОСОБА_1 направлялася саме вимога про усунення порушень договору та не є доказом отримання цієї вимоги позивачем, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині. Також відсутнє зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому мав міститься підпис отримувача. Вказані обставини є порушенням, яке унеможливлює вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83 цс 18.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Доводи касаційної скарги про те, що з 2015 року ОСОБА_1 знав про намір банку звернутися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, тому при зверненні до суду ним пропущено строк позовної давності, на увагу не заслуговують, оскільки відсутні докази того, що відповідачем у суді першої інстанції було заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності, а відповідно до вимог частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Посилання касаційної скарги на те, що апеляційним судом безпідставно застосовано Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, є безпідставними, так як судом застосовано Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник