ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року
м. Київ
справа №240/1121/24
адміністративне провадження № К/990/33477/24
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/1121/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Окис Т.О.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Матохнюка Д.Б., суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М.
ВСТАНОВИВ:
І. СУТЬ СПРАВИ:
У справі, яка розглядається, ключовим є питання застосування Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.
ІІ. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Житомирській області, оформлену листом № 41631-41346/Р-02/8-0600/23 від 23 листопада 2023 року, нарахувати та виплатити пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796-XII з 13 вересня 2023 року;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області провести позивачці перерахунок та виплачувати пенсію, передбачену статтею 54 Закону № 796-XII, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13 вересня 2023 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вона має право на одержання пенсії як інвалід ІІІ групи у розмірі не нижчому за 6 мінімальних пенсій за віком після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII). На переконання позивачки, відповідач протиправно не виконує вказане рішення та відмовляє у проведенні перерахунку пенсії.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5. Верховний Суд ухвалою від 16 вересня 2024 року відкрив касаційне провадження за поданою касаційною скаргою з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої та підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 18 вересня 2024 року від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ГУ ПФУ в Житомирській області просить залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Ухвалою від 22 жовтня 2024 року Верховний Суд призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
8. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року справу № 240/1121/24 за вищевказаним позовом передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав з підстави, визначеної частиною першою статті 346 КАС України.
9. Ухвалою судді Верховного Суду від 25 жовтня 2024 року призначено справу до розгляду судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону № 796-XII.
ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати її пенсію відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 23 листопада 2023 року № 41631-41346/Р-02/8-0600/23 повідомило позивача про відмову щодо перерахунку пенсії.
Відмову обґрунтовувано тим, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ (далі - Закон № 1584-ІХ), які набрали чинності з 01 липня 2021 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3700,00 грн. Роз`яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначено частиною третьої статті 54 Закону № 796-XII, чинним законодавством не передбачено.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій відповідно до статті 54 Закону № 796-XII, позивачка звернулася до суду з позовом.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України 29 червня 2021 року прийняла Закон № 1584-ІХ. Пунктом 2 розділу І цього Закону частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено у новій редакції такого змісту: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень». Також зазначену правову норму доповнено частинами четвертою та п`ятою, а саме: «Розміри пенсії, передбачені частиною 3 цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».
Приписи частини третьої статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР (далі - Закон № 230/96-ВР), як помилково вважає позивачка, не застосовуються, оскільки Верховна Рада України виконала Рішення Конституційного Суду України у визначений у ньому термін та привела у відповідність приписи пенсійного забезпечення вказаної категорії осіб.
12. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях допустили неправильне тлумачення Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, Закону № 796-XII та застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23 та від 15 травня 2024 року у справі № 400/12171/21.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанцій та посилається на прийняття Закону № 1584-ІХ, який є чинним на момент звернення і його положення у встановленому законом порядку неконституційними не визнавались.
VІ. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ
14. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою ГУ ПФУ в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачці пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796-XII з 13 вересня 2023 року у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», яка мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-XII зі змінами, внесеними Законом № 1584-ІХ, які набрали чинності з 01 липня 2021 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3700,00 грн. Іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначено частиною третьої статті 54 Закону № 796-XII, чинним законодавством не передбачено.
Позивачка, з покликанням на Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 вважає, що має право на перерахунок пенсії у розмірі, встановленому частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.
Таким чином, ключовим правовим питанням спору є порядок застосування Закону № 796-XII з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.
15. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
16. Колегія, яка передала цю справу на розгляд палати, встановила, що суд касаційної інстанції у складі колегії суддів цієї палати вже розглядав справи з подібними правовідносинами та у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, від 12 травня 2024 року у справі № 400/12117/21, від 10 вересня 2024 року у справі № 240/34675/23, від 11 вересня 2024 року у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12 вересня 2024 року у справі № 240/1024/24, від 02 жовтня 2024 року у справах № 400/5534/23, № 240/955/24, № 240/1092/24, № 240/1067/24, № 240/34883/23 дійшов таких висновків:
«…що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР….
У зв`язку із цим, Верховний Суд дійшов до висновку, що прийняттям Закону № 1584-IX не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3 16 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з`ясування питання про застосування норми закону є визначення, чи виконане Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, і застосування редакції Закону, що відповідає цьому Рішенню.
Враховуючи наведені вище висновки, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, що і було зроблено судом першої інстанції.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду».
17. Проте, колегія не погодилась із такими висновками Верховного Суду, що містяться у наведених вище постановах із огляду на таке.
18. У частині четвертій статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом № 76-VIII, було передбачено таке:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
19. 28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон № 76-VIII, яким текст статті 54 Закону № 796-XII був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
20. Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону № 76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
21. Згодом мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено у Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 зі змінами (далі - Порядок № 1210).
22. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1210, мінімальний розмір пенсії становить:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
23. Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
24. Керуючись положеннями статті 97 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ, якими регламентовано порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України, Конституційний Суд України Рішенням від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 встановив строк втрати чинності нормою Закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07 липня 2021 року.
25. Таким чином, умовою застосування у спірних правовідносинах положень статті 54 Закону № 230/96-ВР щодо розмірів пенсій було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
26. Водночас, 29 червня 2021 року Верховна Рада України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 прийняла Закон № 1584-IX, який набрав чинності 01 липня 2021 року, відповідно до якого частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:
«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень»;
статтю 54 Закону № 796-XII доповнено частинами четвертою і п`ятою такого змісту:
«Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
27. Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».
28. На час вирішення пенсійним органом заяви позивачки, результати розгляду якої є предметом спору у цій справі, Закон № 1584-IX був чинним і підлягав виконанню суб?єктами правовідносин, які він регулює. Отже, відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви позивачки про донарахування та виплату пенсії у розмірах, визначених статтею 54 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР, діяв відповідно до вимог статті 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Крім того, під час розгляду справи судами питання неконституційності Закону № 1584-IX в порядку статті 7 КАС України судами не порушувалось.
30. Подальше визнання Закону № 1584-IX неконституційним не може бути підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки не свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, що в силу приписів статті 351 КАС України є підставою для такого скасування.
31. Натомість, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону чи його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.
32. Вважаючи, що Закон № 1584-IX прийнято не відповідно до Конституції України, Верховна Рада України не виконала Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (формально виконала), Верховний Суд, у наведених вище справах, фактично вдався до оцінки конституційності зазначеного Закону, що є виключним повноваженням Конституційного Суду України.
33. Крім того, вимога щодо зобов?язання пенсійного органу здійснити виплату пенсії в розмірах, визначених Законом № 230/96-ВР, суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року у справі № 4-р(І)/2024, яким відтерміновано виконання цього Рішення до закінчення воєнного стану.
34. Зокрема, відповідно до абзацу другого його резолютивної частини, частина третя статті 54 Закону № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
35. На підставі зазначеного колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, від 12 травня 2024 року у справі № 400/12117/21, від 10 вересня 2024 року у справі № 240/34675/23, від 11 вересня 2024 року у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12 вересня 2024 року у справі № 240/1024/24, від 02 жовтня 2024 року у справах № 400/5534/23, № 240/955/24, № 240/1092/24, № 240/1067/24, № 240/34883/23 та інших, зі схожими висновками щодо поширення на спірні правовідносини норм частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
VІI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
36. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав розглянула доводи, наведені колегією суддів на обґрунтування підстав для відступу від висновків, викладених у вказаній вище постанові Верховного Суду, а також аргументи сторін у справі щодо змісту спірних правовідносин та законодавства, яке регулює спірні відносини, та дійшла таких висновків.
37. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
38. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
39. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
40. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
41. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1- 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
42. Частина четверта статті 7 КАС України визначає, що в разі, якщо суд доходить висновку про суперечність закону чи іншого правового акта Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а натомість застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
43. Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом № 796-ХІІ.
44. За змістом статті 1 Закону № 796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
45. Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 54 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.
46. Так, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986- 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (№ 1788 - XII).
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
47. 28 грудня 2014 року прийнято Закон № 76-VIII, яким статтю 54 Закону № 796-XII викладено у такій редакції:
«Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986- 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».
48. Конституційний Суд України в Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 дійшов висновку, що положення частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII не відповідають Конституції України (є неконституційними) та встановив, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону в редакції Закону №76-VIII. З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII.
49. Частинами першою та другою статті 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
50. Аналогічні за змістом положення містяться в частині першій статті 91 Закону № 2136-VIII.
51. Порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України регламентовано положеннями статті 97 Закону № 2136-VIII, відповідно до частини першої якої Конституційний Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
52. Керуючись зазначеними нормами Закону № 2136-VIII, Конституційний Суд України Рішенням від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 встановив строк втрати чинності нормою закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07 липня 2021 року.
53. На виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон № 1584-ІХ, яким внесено зміни до Закону № 796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
54. Так, за змістом частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ (в редакції Закону № 1584-ІХ) розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
55. Таким чином, статтею 54 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 1584-ІХ визначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею в редакції Закону № 230/96-ВР, у зв`язку з чим судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне зазначити таке.
56. Частиною третьою статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
57. Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
58. Зазначені положення Основного Закону України зобов`язують державу створити ефективну систему соціального захисту різних категорій осіб, яка сприяла б узгодженню рівня їхнього життя з реалізацією права на достатній життєвий рівень для них та їхніх сімей шляхом надання відповідного соціального забезпечення.
59. Держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов`язана з обов`язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.
60. Статтею 16 Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.
61. За змістом статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
62. У Рішенні від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституційний Суд України зауважив, що «скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України» (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).
63. Статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію положень статті 16 Конституції України установив у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.
64. Покладення Конституцією України на державу обов`язку захищати осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров`я, що зумовлює їх посилений соціальний захист.
65. У Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку № 1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою зазначеної статті у редакції Закону № 230/96-ВР та зазначив, що приписи статей 3 16 50 Конституції України у їх взаємозв`язку зобов`язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров`ю.
66. У цьому рішенні Конституційний Суд України також вказав на те, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
67. Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку № 1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статтями 3 16 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов`язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.
68. Також у зазначеному Рішенні Конституційний Суд України вказав, що соціальні зобов`язання держави перед громадянами, які втратили здоров`я внаслідок того, що держава свого часу зобов`язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.
69. Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону № 796-ХІІ вкотре порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
70. У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом аналізу статей 3 16 50 Конституції України, свого Рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 констатував, що Верховна Рада України Законом № 1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону №796-ХІІ мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано положеннями зазначеного закону в редакції Закону №230/96-ВР.
71. Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду, судова палата зазначає, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (щодо внесення відповідних змін до Закону № 796-ХІІ в частині надання повноважень уряду визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені статтею 54 Закону № 796-ХІІ (в редакції Закону № 1584-IX ) нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР.
72. Врахувавши зазначене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшла висновку, що прийняттям Закону № 1584-IX не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
73. Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.
74. Як уже було зазначено, у пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закон № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
75. Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
76. Враховуючи, що внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону № 796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону № 230/96-ВР, судова палата констатує, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
77. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, від 12 травня 2024 року у справі № 400/12117/21, від 10 вересня 2024 року у справі № 240/34675/23, від 11 вересня 2024 року у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12 вересня 2024 року у справі № 240/1024/24, від 02 жовтня 2024 року у справах від № 400/5534/23, № 240/955/24, № 240/1092/24, № 240/1067/24, № 240/34883/23.
78. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону № 796-XII у редакції, яка передбачає право позивачки на отримання пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
79. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
80. Згідно з частиною першою статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
81. Відповідно до частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
82. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 240/1121/24 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом № 41631-41346/Р-02/8-0600/23 від 23 листопада 2023 року, нарахувати та виплатити позивачці пенсію відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 13 вересня 2023 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13 вересня 2023 року.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Я.О. Берназюк А.А. Єзеров
А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко
В.М. Кравчук Л.В. Тацій
О.П. Стародуб В.М. Шарапа
Т.Г. Стрелець Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук С.М. Чиркін