ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 240/16740/22
адміністративне провадження № К/990/2185/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 (колегія у складі суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б.)
у справі № 240/16740/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
У С Т А Н О В И В:
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача провести з 05.02.2022 щомісячно нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати із 05.02.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII;
- зобов`язано ГУ ПФ України в Житомирській області здійснити із 05.02.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
3. Позивач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки.
4. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в програмі Діловодство спеціалізованого суду в розділі "Реєстр підтверджень оплат із Казначейства" відсутнє підтвердження зарахування сплаченого апелянтом судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 1488,6 грн відповідно до квитанції від 18.11.2022.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки станом на 14.12.2022 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2022 апелянтом не виконано.
6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що у п`ятиденний строк після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 24.11.2022 про залишення апеляційної скарги без руху подав документи, підтверджуючі сплату судового збору, а саме, довідку Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області від 05.12.2022 № 05.1-03/7318 та відповідь Поштової установи "Укрпошта" про відправлення коштів на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
8. Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2023 відкрито касаційне провадження.
9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
10. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
11. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.
12. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
13. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
14. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
15. Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються:
1) документ про сплату судового збору;
2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
16. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
17. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
18. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
19. Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала. Однак, повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
20. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку із тим, що недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі від 24.11.2022, у встановлений судом строк, не було усунуто.
21. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
22. Частинами першою, другою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
23. Відповідно до частин четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
24. Згідно із частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
25. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
26. Таким чином, обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд.
27. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20; у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 у справі № 823/1940/18, від 25.01.2021 у справі №914/1131/20, від 26.01.2023 у справі №300/2484/22.
28. Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області № б/н від 01.12.2022, на бюджетний рахунок UA728999980313171206081002856, відкритий в Казначействі на ім`я Головного управління для зарахування до державного бюджету для території м. Вінниця надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» за відомчою ознакою-81 «Апеляційні адміністративні суди», 22.11.2022 були зараховані кошти в сумі 1488,60 грн згідно платіжного доручення Житомирської дирекції АТ «Укрпошта» № 9500997771 від 22.11.2022, призначення платежу:*;101; НОМЕР_1 ;*;101; НОМЕР_2 ; судовий збір за позовом ОСОБА_1 ; Сьомий апеляційний адміністративний суд.
29. Колегія суддів звертає увагу на те, що кошти в сумі 1488,60 були зараховані до спеціального фонду Державного бюджету ще станом на день постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та, відповідно і на день постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги, а тому суд апеляційної інстанції порушив норму процесуального права, що призвело до невмотивованої відмови позивачу у доступі до правосуддя.
30. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. За таких обставин, Суд дійшов висновку, що при ухваленні судового рішення, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду.
32. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №240/16740/22 скасувати.
Справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб