ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №240/16800/23
адміністративне провадження № К/990/26791/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (судді: Драчук Т. О., Полотнянко Ю.П., Смілянець Е. С.)
у справі за позовом Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції"
до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Новозаводські аграрні інвестиції" (надалі також - Позивач, ПП "Новозаводські аграрні інвестиції") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - Скаржник, ГУ ДПС), Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 2 березня 2023 року №8364344/35718391 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 жовтня 2022 року №2 на суму 287 912,05 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 жовтня 2022 року №2, складену Приватним підприємством "Новозаводські аграрні інвестиції" датою її фактичного надходження.
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 2 березня 2023 року №8364345/35718391 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 жовтня 2022 року №3 на суму 249 630,85 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 жовтня 2022 року №3, складену Приватним підприємством "Новозаводські аграрні інвестиції" датою її фактичного надходження.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху та надано Скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
1 березня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2024 року клопотання Скаржника про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено частково та продовжено Головному управлінню ДПС у Житомирській області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
12 березня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року Скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року повернуто особі, яка її подала.
25 березня 2024 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області повторно подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року Скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року та визнано неповажними причини пропуску Скаржником строку на апеляційне оскарження.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд виходив з того, що хоча апелянт після повернення апеляційної скарги вперше звернувся з повторною апеляційною скаргою в межах десяти робочих днів, що свідчить про не допущення ним неналежного зволікання, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, однак викладене, в свою чергу, нівелюється обставинами щодо звернення до суду з апеляційною скаргою вперше поза межами строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи Скаржника щодо первинного звернення з апеляційною скаргою в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України з посиланням на отримання копії рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року поштовою кореспонденцією лише 24 січня 2024 року, оскільки на підставі дослідження матеріалів електронної справи судом встановлено, що оскаржуване рішення суду доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Житомирській області 28 грудня 2023 року об 22:07.
Іншою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС від 19 квітня 2024 року (вх.6163/24) та від 22 квітня 2024 року (вх. 6260/24) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та відмовлено ГУ ДПС у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Визнаючи підстави для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними суд апеляційної інстанції виходив з того, що з КП "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, яке було прийнято в порядку письмового провадження, доставлено в "Електронний кабінет" ГУ ДПС 28 грудня 2023 року о 22:07. Таким чином, останнім днем подання апеляційної скарги на зазначене рішення, з урахуванням положень частини шостої статті 120 КАС України, є 29 січня 2024 року, водночас вперше ГУ ДПС апеляційна скарга подана до суду через систему "Електронний суд" 19 лютого 2024 року.
При цьому судом апеляційної інстанції наголошено, що відсутність роздрукованої судом першої інстанції довідки про доставку документа не змінює моменту отримання Скаржником рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року в Електронний кабінет саме 28 грудня 2023 об 22:07, оскільки підсистема «Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в "Електронний кабінет" користувача.
Щодо наданого Скаржником скрін-шоту розділу «Повідомлення» Електронного кабінету по справі №240/16800/23 та його посилань на те, що у розділі «Повідомлення» його кабінету в підсистему «Електронний суд» відсутня інформація про надходження рішення в зазначеній справі, судом апеляційної інстанції зазначено, що повідомлення, яке автоматично надсилається користувачу Електронного кабінету, носить суто інформативний характер та від зазначеної у ньому дати не ведеться відлік жодних процесуальних строків, про що прямо вказано в Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд», затвердженої наказом державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22 вересня 2021 року № 74-ОД (далі - Іструкція). Доказів відсутності судового рішення у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача ГУ ДПС до суду не надано.
Також судом апеляційної інстанції відхилені посилання ГУ ДПС, як на підтвердження відсутності факту надходження рішення у справі до його кабінету в підсистему «Електронний суд», на лист Управління організації роботи Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 квітня 2024 року про відсутність в Електронному кабінеті користувача оскаржуваного рішення та скрін-шот ІКС «Управління документами» по справі 240/16800/23, оскільки вказаний скрін-шот свідчить про дату та час реєстрації в системі контролюючого органу, однак жодним чином не підтверджує дату отримання документів в електронний кабінет ГУ ДПС саме в цей час.
Відхиляючи посилання Скаржника, як на поважні причини пропуску строку на звернення до суду, на запровадження з 24 лютого 2022 на території України воєнного стану суд апеляційної інстанції зазначив про те, що обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, Скаржником не наведено доводів та не надано суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №240/16800/23.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає в ненаданні належної правової оцінки обставинам, зазначеним Скаржником, як причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, ГУ ДПС звернулося з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржник зазначає, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року була прийнята без врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 травня 2020 року у справі №820/1212/17 про те, що при вирішенні питання щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд не повинен залишати поза увагою, що надання Скаржником у випадку звернення повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги свідчить про вжиття ним заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги та наявність в нього виправданих очікувань, що його апеляційна скарга буде прийнята до розгляду. Вказане свідчить про те, що Скаржник довів, що не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а після появи можливості сплатити судовий збір в установленому законом розмірі використав своє право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Посилається на те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року було ним отримано лише 24 січня 2024 року, що підтверджується копією конверта, штампом вхідної кореспонденції та трек - кодом відправлень Укрпошти, а отже вперше апеляційна скарга 19 лютого 2024 року ним подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення суду. Право на повторне звернення було реалізовано одразу після появи можливості сплатити судовий збір без зловживань процесуальними права та без допущення необ`єктивного зволікання.
Просить врахувати, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 295 КАС України, та надаючи платіжну інструкцію від 22 березня 2024 року №374 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 8052,00 грн, ним вжито всіх заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги і що останній має виправдані очікування, що його апеляційна скарга буде прийнята до розгляду.
Зазначає про те, що відповідно до частини одинадцятої статті 251 та пункту 17 частини першої розділу VII КАС України (в редакції чинній на момент відкриття провадження в даній справі) справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. При цьому наголосив, що матеріали справи не містять заяв (клопотань) Скажника про надсилання копії рішення на електрону пошту zt.official@tax.gov.ua
Також покликається на те, що у розділі «Повідомлення» його кабінету в підсистемі «Електронний суд» відсутня інформація про надходження рішення по справі №240/16800/23, що підтверджується скрин-шотом кабінету користувача. Зазначає, що зазначене також підтверджується внутрішньою перепискою між управлінням правового забезпечення та управлінням організації роботи ГУ ДПС, де останнє підтверджує факт відсутності рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року в Електронному кабінеті системи «Електронний суд» служби діловодства ГУ ДПС та «Електронний суд» ІКС «Управління документами».
Водночас посилається на те, що згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який діє на даний час.
Позивач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Як підтверджується матеріалами справи, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року прийнято в порядку письмового провадження.
З матеріалів електронної справи, наявної в КП "Діловодство спеціалізованого суду", встановлено, що копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, яке було прийнято в порядку письмового провадження, доставлено в "Електронний кабінет" ГУ ДПС 28 грудня 2023 року о 22:07.
В касаційній скарзі ГУ ДПС посилається на те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року отримано ним 24 січня 2024 року засобами поштового зв`язку. На підтвердження вказаного до позовної заяви додано першу сторінку рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, яка містить відмітку про його реєстрацію 24 січня 2024 року, копію конвенту та роздруківку з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення.
25 березня 2024 року ГУ ДПС повторно, після повернення первинної позовної заяви, поданої 19 лютого 2024 року, яку було повернуто ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, звернулось з апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку подання апеляційної скарги представник ГУ ДПС стверджував, що з первинною апеляційною скаргою від звернувся в межах присічного строку, що свідчить про намір реалізувати право на апеляційне оскарження. Після повернення первинної апеляційної скаргу ГУ ДПС не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з подання повторної апеляційної скарги, а після появи можливості сплатити судовий збір, реалізував своє право на апеляційне оскарження.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року Скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнано неповажними причини пропуску Скаржником строку на апеляційне оскарження, залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції виходив з порушення Скаржником строку на подання первинної апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд погодився з твердженнями Скаржника про те, що після повернення апеляційної скарги вперше він звернувся з повторною апеляційною скаргою в межах десяти робочих днів, що свідчить про не допущення ним неналежного зволікання.
В поданих заявах про поновлення строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску посилається на те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року у справі №240/16800/23 до його Електронного кабінету" не находило, про що свідчить відсутність відповідної інформації у розділі «Повідомлення» кабінету користувача, що підтверджується відповідним скрин-шотом. А також внутрішньою перепискою між управлінням правового забезпечення та управлінням організації роботи ГУ ДПС, де останнє підтверджує факт відсутності рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року в Електронному кабінеті системи «Електронний суд» служби діловодства ГУ ДПС та «Електронний суд» ІКС «Управління документами» з 28 грудня 2023 року.
Крім того Скаржник зазначає, що відповідно до частини одинадцятої статті 251 та пункту 17 частини першої розділу VII КАС України (в редакції чинній на момент відкриття провадження в даній справі) справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. При цьому матеріали справи не містять заяв (клопотань) Скажника про надсилання копії рішення на електрону пошту zt.official@tax.gov.ua
Водночас Скаржник, як на поважність пропуску строку на подання апеляційної скарги послався на те, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який діє на даний час.
Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку зазначеним у заявах обставинам, які на думку ГУ ДПС свідчать про поважність пропуску ним строку на звернення до суду, вважає що посилання Скаржника на отримання копії судового рішення лише в паперовій формі рекомендованим листом із повідомлення є необґрунтованими, а датою отримання Скаржником рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року є дата доставки вказаного рішення в "Електронний кабінет", а саме 28 грудня 2023 року о 22:07, що підтверджується інформацію наявною в матеріалах елеронної справи, яка міститься в КП «Діловодство спеціалізованого суду». Також судом апеляційної інстанції зазначено, що матеріали справи не містять відомостей (повідомлення) про відсутність у Скаржника зареєстрованого Електронного кабінету та доказів відсутності судового рішення у розділі «Мої справи» кабінету користувача. Крім того констатовано, що Скаржником не наведено доводів та не надано суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №240/16800/23.
У зв`язку із наведеним ухвалою від 23 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою ГУ ДПС на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року.
Надаючи правову оцінку таким процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо Скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, а відповідні зазначені підстави поновлення строку визнані неповажними, суд зобов`язаний залишити таку апеляційну скаргу без руху із наданням Скаржнику можливості подати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким суд має надати оцінку щодо їх поважності. При цьому за вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є неподання у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Частина друга статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції щодо дати отримання ГУ ДПС рішення суду першої інстанції, як поважної підстави пропуску строку подання апеляційної скарги в аспекті наведених у касаційній скарзі доводів, Суд звертає увагу на таке.
Правила вручення судового рішення визначені статтею 251 КАС України.
За змістом частини п`ятої цієї статті (в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах (зокрема від 22 листопада 2023 року у справі №520/8180/22, від 27 травня 2023 року у справі №240/7840/22) за результатом правового аналізу наведених норм вказував, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. За змістом КАС України суд не має обов`язку надсилати паперову копію судового рішення особі, яка зареєстрована в ЄСІТС, що, однак, не позбавляє таку особу права на отримання паперової копії судового рішення за окремою заявою.
Скаржник не заперечує, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції, він був зареєстрований як користувач підсистем ЄСІТС, однак наполягає, що відповідне судове рішення не надходило йому.
Суд апеляційної інстанції, вважав, що скільки відповідно до матеріалів електронної справи, яка наявна в КП «Діловодство спеціалізованого суду» датою доставки рішення суду першої інстанції Скаржнику є 28 гріденя 2023 року о 22:07, то рішення Житомирського окружного адміністративного від 7 листопада 2023 року вважається ним отриманим 29 грудня 2023 року.
Надаючи правову оцінку відповідним висновкам апеляційного суду в контексті наведених під час касаційного провадження доводів сторін, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин четвертої-шостої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також - ЄСІТС) відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частиною сьомою статті 18 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) передбачено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі також - ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; тут і надалі в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції).
У газеті «Голос України» від 4 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
5 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС (тут і далі в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).
Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема "Електронний кабінет" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
Отже, оскільки апеляційна скарга подана суб`єктом владних повноважень, який в обов`язковому порядку повинен був зареєструвати свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, то питання отримання ним рішення суду першої інстанції в електронній формі через підсистему «Електронний суд» має істотне значення при встановленні дати отримання такого рішення, відповідно й початку обчислення строку на його апеляційне оскарження.
Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 Підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС встановлено, що Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
У постановах у справах №459/3660/21, №460/9523/21, №240/13276/21, №380/2760/21 за результатами аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.
Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу I «Загальні положення» Положення про ЄСІТС електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.
Отже, з урахуванням наведеного та наявності в матеріалах електронної справи, яка наявна в КП «Діловодство спеціалізованого суду», даних про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до «Електронного кабінету» ГУ ДПС 28 грудня 2023 року об 22:07, колегія суддів приходить до висновку про правильність тверджень суду апеляційної інстанції про вручення рішення суду першої інстанції останньому саме 28 грудня 2023 року о 22:07 год., а не 21 січня 2024 року, як вважав Скаржник.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено послання на запровадження воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з огляду на те, що Скаржником не наведено доводів та не надано суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №240/16800/23.
Як і обгрунтовано зазначено про те, що доводи Скаржника щодо ненадходження до його «Електронного кабінету» рішення суду першої інстанції не підтверджено належнимм доказами, оскільки додані до заяв про поновлення строку на апеляційне оскарження скрішоти з «Електронного кабінету» та внутрішня переписка між управлінням правового забезпечення та управлінням організації роботи ГУ ДПС не можуть належним чином засвідчувати вказаний факт.
Посилання Скаржника на необхідність застосування частини одинадцятої статті 251 КАС України в редакції чинній на момент подання позову до суду, суперечить положенням частини третьої статті 3 КАС України, якою встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
При цьому станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення у справі частини одинадцята статті 251 КАС України передбачала, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Безпідставність доводів Скаржника щодо не врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17, зумовлюється тим, що Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 9 квітня 2024 року та в подальшому в ухвалі від 23 квітня 2024 року зазначив про те, що апелянт після повернення апеляційної скарги вперше звернувся з повторною скаргою в межах десяти робочих днів, що свідчить про не допущення ним неналежного зволікання. Водночас вказав, що зазначене нівелюється обставинами щодо звернення до суду з апеляційною скаргою вперше поза межами строку, визначеного статтею 295 КАС України.
Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних Скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу.
Аргументи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, повторюють аргументи, які належним чином були оцінені судом апеляційної інстанції.
Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками апеляційного суду.
2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 3 343 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх