№ 240/17246/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

справа № 240/17246/23

адміністративне провадження № К/990/3166/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Дашутіна І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року (суддя Семенюк М.М.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2024 року (судді: Шидловський В.Б., Курко О. П., Боровицький О. А.)

у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області (далі також - Відповідач) від 5 травня 2023 року №2416 «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» та зобов`язати виключити із такого переліку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №2980 від 1 червня 2023 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» та зобов`язати виключити із такого переліку.

1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 24 жовтня 2023 року Житомирський окружний адміністративний суд в задоволенні позовних вимог відмовив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 січня 2024 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції ухвалив постанову за відсутності представника Позивача. Свою позицію апеляційний суд пояснив тим, що Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважного представника в судове засідання не направив.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Представник Позивача, не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного Суду від 9 січня 2024 року у скасувати та ухвалити нове рішення, яким: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Житомирській області №2416 від 5 травня 2023 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» та зобов`язати виключити із такого переліку, визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Житомирській області №2980 від 1 червня 2023 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» та зобов`язати виключити із такого переліку.

Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначив неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках передбачених пунктом 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

З погляду представника Позивача, апеляційний суд, зокрема, розглянув справу за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

За позицією, наведеною в касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції порушив базовий принцип судочинства, а саме доступ до правосуддя учасником справи, змагальність сторін, право на захист Позивача.

Як пояснює представник Позивача в касаційній скарзі, згідно з ухвалою про відкриття апеляційного провадження Сьомого апеляційного адміністративного суду справу призначено до розгляду на 9 січня 2024 року на 13:40. У цій ухвалі суд вказав про необхідність забезпечення участі представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судовому засіданні, призначеному на 9 січня 2024 року о 13:40 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також, суд роз`яснив сторонам, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник зобов`язаний: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.»

Аргументуючи свою позицію, представник Позивача стверджує, що адвокат Бражник Д.С. вчасно об 13-29 год. (за 11 хв.) здійснив авторизацію в системі vkz.court.gov.ua з метою участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку. Однак суд апеляційної інстанції проігнорував необхідність участі учасника справи у суді та згідно з протоколом судового засідання навіть не запросив його до зали Суду (у відеоконфернцію).

За змістом доводів, наведених у касаційній скарзі, Адвокат Бражник Д.С. був авторизований на сайті vkz.court.gov.ua з 13-29 до 15-59 год. та неодноразово телефонував до суду апеляційної інстанції, писав у їх чат-бот, при цьому, об 15-59 год. адвокат подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання відбулось згідно з протоколом судового засідання у період часу з 14-29 год. та до 14-41 год. (через годину від призначеного часу та ще без будь-яких намагань щодо запрошення іншого учасника справи). В цей період адвокат також був авторизований в системі ЄСІТ та чекав на запрошення до відеоконференції, але так його і не отримав.

2.2. Доводи Відповідача (наведені у додаткових поясненнях, надісланих до суду касаційної інстанції)

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обгрунтованими предстаник Відповідача наводить доводи щодо суті вирішених позовних вимог.

Щодо участі представника Позивача у судовому засідання суду апеляційної інстанції Відповідач стверджує, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Зважаючи на це, у додаткових поясненнях представник просить відмовити в задоволенні касаційної скарги й залишити без змін ухвалені у справі судові рішення.

3. ЗМІСТ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

З матеріалів справи встановлено, що не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник Позивача звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Сьомий апеляційний адміністративний суд на підставі ухвали від 13 грудня 2023 року:

- відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року;

- призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 9 січня 2024 року о 13:40 у залі судового засідання № 4 Сьомого апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул. Соборна,48/вул. Оводова,34);

- ухвалив рішення про забезпечення участі представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

- роз`яснив сторонам, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник зобов`язаний: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні;

- роз`яснив, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

- повідомив, що відеоконференція буде проведена за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ» (https://vkz.court.gov.ua).

Також 4 січня 2023 року до апеляційного суду надійшло клопотання від Відповідача про розгляд справи за його участі в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 8 січня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд:

- задовольнив клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів;

- вирішив забезпечити участь представника Головного управління ДПС у Житомирській області в судовому засіданні, призначеному на 9 січня 2024 року о 13:40 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

Згідно з протоколом судового засідання від 9 січня 2024 року:

- судове засідання в суді апеляційної інстанції відбулось за технічної фіксації за допомогою підсистеми відеоконференцзвязку vkz.court.gov.ua;

- запрошеним учасником на початку конференції була також представник Відповідача Шевчук Ірина Михайлівна;

- в судовому засіданні в режимі відеоконференції була присутня представник Відповідача Шевчук Ірина Михайлівна;

- відсутня інформація щодо запрошення на початку конференції представника Позивача;

- суд ухвалив постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

4.1.1. Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

За частиною шостою статті 10 КАС України якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Частиною першою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Положення щодо участі в судовому засіданні в суді в режимі відеоконференції передбачені статтею 195 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Згідно з частиною другою статті 195 КАС України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною десятою статті 195 КАС України суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників.

Відповідно до частини одинадцятої статті 195 КАС України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

Частиною дванадцятою статті 195 КАС України передбачено, що відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі також - Положення).

Відповідно до пункту 45 цього Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції.

Згідно з пунктом 46 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно з пунктом 50 Положення про ЄСІТС суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Для забезпечення належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань, встановлення рекомендацій та єдиних підходів до використання судами технічних засобів фіксування судового засідання, а також узагальнення правових норм щодо порядку фіксування судових засідань Наказом Державної судової адміністрації України від 6 червня 2022 року № 156 затверджена Інструкція щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання (далі також - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції відповідно до процесуального законодавства фіксування судового засідання здійснює секретар судового засідання.

Як передбачено пунктом 5 розділу ІІ Інструкції після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв`язку секретарю судового засідання необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача:

5.1. Перевірити працездатність технічних засобів фіксування судового засідання (мікрофонів, камер, іншого обладнання), скориставшись відповідною функцією підсистеми відеоконференцзв`язку - налаштування обладнання.

5.2. Виконати тестовий запис судового засідання, тривалістю не більше 30 секунд, та перевірити можливість його відтворення у режимі реального часу (онлайн).

5.3. У випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції створити конференцію та запросити до неї учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В такому разі можливо буде здійснювати запис як учасників судового процесу, що знаходяться в залі судового засідання, так і тих, що прийматимуть участь у засіданні в режимі відеоконференції.

4.1.2. Висновки за результатами аналізу норм процесуального права

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (Trudov v. Russia, № 43330/09, § 24, 27, рішення від 13 грудня 2011 року).

За змістом пункту 86 рішення ЄСПЛ у справі «Шмідт проти Латвії» Конвенція вимагає від Договірних держав вжити необхідних заходів для забезпечення ефективної реалізації прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Договірні Держави залишаються відповідальними за забезпечення того, щоб національні органи влади діяли з необхідною старанністю, інформуючи сторін судового провадження, щоб не було поставлено під загрозу їх право на справедливий судовий розгляд.

У пункті 38 рішення від 31 травня 2016 року у справі «Ганкін та інші проти росії» ЄСПЛ вказав, що національні суди повинні виявити будь-які недоліки повідомлення до того, як приступити до розгляду справи по суті. Аналіз, який Суд очікує знайти в національних рішеннях, повинен виходити за рамки посилання на розсилку судових повісток і повинен максимально використати наявні докази, щоб з`ясувати, чи був фактично відсутній учасник судового процесу достатньою мірою поінформований про майбутнє слухання.

Щодо використання відеоконференцзв`язку під час судових засідань, ЄСПЛ постійно повторює, що ця форма участі в розгляді як така не є несумісною з поняттям справедливого й публічного розгляду справи.

Також ЄСПЛ у справі «Джеллоу проти Норвегії» (Jallow v. Norway) встановив, що участь позивача в цивільному розгляді засобами відеозв`язку була сумісна з правом на справедливий судовий розгляд за обставин конкретної справи.

За змістом наведеного ЄСПЛ у пункті 98 рішення у справі «Сахновський проти росії» (Sakhnovskiy v. Russia): [онлайн] розгляд [як такий] не є несумісним з поняттям справедливого й публічного слухання, але [сторонам] має забезпечуватися можливість стежити за ходом розгляду і бути заслуханими без технічних перешкод, а також має забезпечуватися ефективний і конфіденційний зв`язок з адвокатом.

Відтак, усі передбачені Конвенцією гарантії повинні забезпечуватися однаковою мірою як у онлайн, так і в офлайн-режимі.

Права на доступ до суду, на змагальний розгляд і на ефективний засіб захисту права є основоположними правами фізичних осіб, які гарантуються Конвенцією. Попри свою важливість, цілі досягнення ефективності та прискорення здійснення судочинства не виправдовують порушення цих прав.

Надаючи правову оцінку процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що справедливий та своєчасний розгляд спорів адміністративними судами є нерозривними поняттями, а комплексне дотримання адміністративними судами процесуальних вимог сприяє утвердженню верховенства права у суспільстві, що прямо передбачено положеннями національного законодавства, зокрема КАС України.

Так, за наведеними вище положеннями КАС України, саме суд, виконуючи передбачене частиною першою статті 2 КАС України завдання, зобов`язаний створити учасникам справи належні можливості для використання всіх процесуальних прав, визначених КАС України, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Аналізуючи, чи під час ухвалення рішення у справі, апеляційний суд виконав визначене перед ним завдання та чи дотримався справедливої процедури при вирішенні спору у цій справі, тобто чи було забезпечено реальну участь представника Позивача в розгляді справи, змагальність процесу, рівність сторін Суд звертає увагу на таке.

В контексті доводів представника Позивача щодо незабезпечення його участі в режимі відеоконференції, необхідно зазначити, що такий розгляд фактично надає доступ учасника справи до участі в судовому засіданні поза межами приміщення суду в обраний ним спосіб і надає особі право бути почутою і користуватися передбаченими КАС України правами під час розгляду справи за його участю.

Судове засідання щодо розгляду справи апеляційний суд призначив 9 січня 2024 року об 13:40 год. Однак згідно з протоколом судового засідання відповідну конференцію щодо розгляду справи суд розпочав об 14:28 год.

За загальним правилом в сучасних реаліях в практиці роботи судів непоодинокі випадки затримки в проведенні судових засідань, які обумовлені, передусім, військовою агресією російської федерації проти України. Однак затримка судових засідань та їх відкладення на певний час не має ставити під сумнів справедливість судового процесу загалом й не може порушувати основних засад адміністративного судочинства. За сформованими підходами, за наявності інформації щодо засобів зв`язку суд, виконуючи проставлені процесуальним законодавством обов`язки, особливо при розгляді справи із використанням учасниками судового процесу власних технічних засобів, не позбавлений процесуальної можливості сконстатувати з відповідним учасником судового процесу та повідомити його про зміни щодо часу судового засідання таким чином, аби забезпечувались основні засади судового процесу.

Представник Позивача в надісланих до суду апеляційної інстанції документах зазначив як контактний номер телефона, так і відповідну електронну адресу. Однак, в матеріалах справи відсутні дані, які б давали підстави вважати, що останній був обізнаний щодо зміни в графіку проведення судового засідання, призначеного за його участі. При цьому, відповідні зміни в графіку проведення судового засідання становили в бік затримки майже 50 хвилин.

Наявне у справі ж клопотання про відкладення судового розгляду , яке підписане електронним цифровим підписом представником Позивача об 15:55 цього ж дня, навпаки свідчить про необізнаність останнього щодо слухання справи по суті у відповідний час. Це вказує на порушення апеляційним судом вимог процесуального законодавства щодо достатнього інформування про слухання справи в конкретний час, що значно відмінний від того, що попередньо призначив суд.

В матеріалах справи відсутні й докази, які б свідчили про недобросовісний характер поведінки Позивача, як особи, що мала брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд касаційної інстанції встановив й інше порушення, яке загалом свідчить про неналежне повідомлення представника Позивача про судовий розгляд.

Так, суд нагадує, що правила щодо розгляду справи у режимі відеоконференції закріплені процесуальним законодавством, а в адміністративному судочинстві саме статтею 195 КАС України.

З метою належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджена Інструкція щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання.

Нормативні положення, передбачені пунктом 5 розділу ІІ Інструкції, обов`язковою умовою проведення судового засідання за застосуванням режиму відеоконференції визначають обов`язкове запрошення учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд звертав вже увагу на те, що суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання як представника Позивача, так і представника Відповідача щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Так, згідно з наданою до касаційної скарги відповіддю Державного підприємства "Інформаційні судові системи" представник Позивача авторизувався на сайті ВКЗ 9 січня 2024 року об 13:29:55.

Як підтверджується технічним записом судового засідання, секретар судового засідання не запросив усіх учасників процесу, які за змістом ухвал апеляційного суду мали примати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Так, секретар судового засідання запросив лише представника Відповідача.

У справі відсутні відомості, що вказують на запрошення представника Позивача, який надав докази авторизації в Системі відеоконференцзв`язку за тими правилами, які були зазначені у відповідній ухвалі суду апеляційної інстанції.

Розглядаючи апеляційну скаргу та ухвалюючи постанову, Сьомий апеляційний адміністративний суд не звернув увагу, що попри задоволення клопотань про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції усіх учасників у справі, запрошений до участі в режимі відеоконференції лише один з них.

Апеляційний суд не вжив заходів з метою належного дотримання процесуальних вимог розгляду справи в режимі відеоконференції за участі усіх учасників у справі, які скористалися своїм правом щодо розгляду справи за допомогою власних технічних засобів у визначеному законом порядку. Суд апеляційної інстанції, як суд, що забезпечував проведення відеоконференції, не виконав обов`язок, передбачений частиною десятою статті 195 КАС України, щодо перевірки явки і встановлення особи тих, хто з`явився.

Наведене в сукупності свідчить про неможливість за такої поведінки апеляційного суду ефективної реалізації прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, представником Позивача.

Подібне питання вже аналізувалось Верховний Судом, зокрема у постанові від 10 листопада 2023 року у справі № 607/7742/23. З обсягу викладених у зазначеній постанові обставин та мотивів суду касаційної інстанції, відсутність доказів запрошення учасника судового процесу до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції вказує на не забезпечення можливості взяти участь у судовому засіданні та є одним з аспектів, які свідчать про наявність обов`язкових підстав для скасування прийнятого за таких умов судового рішення.

Загалом же, питання, яке порушив представник Позивача у вимірі цього касаційного провадження через призму вищенаведених обставин, які не надали можливість йому прийняти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції, свідчать про порушення таких засад адміністративного судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відкритість судового процесу, змагальність сторін.

При цьому є необґрунтованими зазначені у додаткових поясненнях доводи представника Відповідача щодо покладення саме на Позивача ризиків технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку. Адже в матеріалах справи відсутні докази та будь-які відомості, які б засвідчували обставини, що не забезпечення участі представника Позивача у судовому засіданні відбулося саме у зв`язку із технічною неможливістю та/ або перериванням зв`язку зі сторони Позивача.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України й статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Тож, за наведеного правового регулювання і сукупності усіх обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, не дають можливості перевірити обґрунтованість інших аргументів касаційної скарги.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частинами першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За змістом частини четвертої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Позиція, яку висловив Верховний Суд у відповідь на питання, порушені в касаційній скарзі, через призму предмету касаційного перегляду та контексту правовідносин, у вимірі яких постало питання про повідомлення представника Позивача щодо часу судового засіданні в режимі відеоконференції, дає підстави для скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2024 року й направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2024 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.В. Дашутін