ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
справа №240/18040/21
адміністративне провадження №К/990/7871/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за його позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, постановлену в складі головуючого судді Горовенко А.В., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ватаманюка Р.В., суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Житомирській області щодо відмови у визначенні ОСОБА_1 календарної вислуги років з врахуванням періодів перебування на посадах з 17 серпня 1994 року по 25 листопада 1996 року та з 26 листопада 1996 року по 26 вересня 1999 року в Державній податковій інспекції України (далі - ДПІ);
- зобов`язати ГУ ДФС у Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок календарної вислуги років з врахуванням періодів перебування на посадах з 17 серпня 1994 року по 25 листопада 1996 року та з 26 листопада 1996 року по 26 вересня 1999 року в ДПІ.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову ГУ ДФС у Житомирській області у зарахуванні ОСОБА_1 до календарної вислуги років в органах податкової міліції періоди роботи в органах ДПІ з 17 серпня 1994 року по 25 листопада 1996 року та з 26 листопада 1996 року по 26 вересня 1999 року. Зобов`язано ГУ ДФС у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років в органах податкової міліції періоди роботи в органах ДПІ, а саме: з 17 серпня 1994 року по 25 листопада 1996 року та з 26 листопада 1996 року по 26 вересня 1999 року.
3. На виконання судового рішення у справі №240/18040/21 Житомирським окружним адміністративним судом позивачеві 22 лютого 2022 року видано виконавчий лист №5139 2022.
4. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити у виконавчому листі №5139 2022 від 22 лютого 2022 року, виданому по справі №240/18040/21, боржника з ГУ ДФС у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області) як відокремлений підрозділ ДПС.
5. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого листа №5139 2022 р, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 22 лютого 2022 року, з ГУ ДФС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39459195) на його правонаступника - ГУ ДПС у Житомирській області як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096781).
6. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 23 червня 2022 року, ГУ ДПС у Житомирській області подало апеляційну скаргу, яку постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року - без змін.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. ГУ ДПС у Житомирській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
8. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, на неврахування ними правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 грудня 2020 року в справі №805/4361/17-а, від 14 квітня 2021 року в справі №826/14904/18, від 13 травня 2021 року в справі №826/2850/17, від 03 червня 2021 року в справі №640/19105/19, від 13 жовтня 2021 року в справі №803/130/16, від 02 листопада 2021 року в справі №816/1231/15, від 19 квітня 2022 року в справі №520/9169/18.
9. Суть спору в справі №240/18040/21, як указує ГУ ДПС у Житомирській області, не стосується публічно-владних функцій, що були передані ДПС, і на момент вирішення питання про заміну боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) не було унесено запис про припинення ГУ ДФС у Житомирській області, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків про вибуття ГУ ДФС у Житомирській області й наявність підстав для його заміни на ГУ ДПС у Житомирській області.
ІІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Шевцової Н.В. ухвалою від 17 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Відзивів на касаційну скаргу не подано.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року №1180/0/78-23 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Шевцової Н.В. на суддю Уханенка С.А.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 25 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 26 липня 2023 року.
ІV. Позиція Верховного Суду
14. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
16. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із таких міркувань.
17. За правилами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
18. Приписами частин першої та четвертої статті 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
19. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
20. У частинах першій та другій статті 15 Закону №1404-VIII обумовлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
21. Нормами абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
22. У постанові від 11 жовтня 2019 року в справі №812/1408/16 Верховний Суд констатував, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
23. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що пунктом 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 (далі - Порядок №1074), визначено, що права та обов`язки органів виконавчої влади у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
24. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» було утворено ДПС та Державну митну службу України (далі - ДМС), реорганізувавши ДФС шляхом поділу. Водночас установлено, що ДПС і ДМС є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності. ДФС продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення ДПС і ДМС.
25. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС за переліком згідно з додатком 1.
26. Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 утворено, зокрема, ГУ ДПС у Житомирській області.
27. Відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 ГУ ДФС у Житомирській області реорганізується шляхом приєднання до ГУ ДПС у Житомирській області.
28. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р оголошено про початок роботи ДПС.
29. Відповідно до наказу ГУ ДПС у Житомирській області від 29 серпня 2019 року №6 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Житомирській області» з 29 серпня 2019 року ГУ ДПС у Житомирській області розпочато виконання функцій і повноважень, визначених Положенням про Головне управління ДПС у Житомирській області, затвердженим наказом ДПС від 12 липня 2019 року №14 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС».
30. Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у Житомирській області, затвердженого наказом ДПС від 12 липня 2019 року №14, ГУ ДПС у Житомирській області є правонаступником усіх прав та обов`язків ГУ ДФС у Житомирській області.
31. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу ДПС від 08 жовтня 2020 року №556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС» ліквідовано ГУ ДПС у Житомирській області як юридичну особу публічного права та відповідно до наказу ДПС від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено ГУ ДПС у Житомирській області як відокремлений підрозділ ДПС.
32. Таким чином, усі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли від ГУ ДФС у Житомирській області до ГУ ДПС у Житомирській області як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44096781), яке є правонаступником відповідача.
33. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Житомирській області як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096781) є правонаступником ГУ ДФС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39459195), а тому наявні підстави для задоволення заяви позивача про заміну сторони у виконавчому листі.
34. Верховний Суд наголошує, що питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при розгляді цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.
35. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 затверджено Порядок №1074, який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.
36. Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №1074 орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
37. У пункті 8 Порядку №1074 визначено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам. Перейменування органу виконавчої влади не призводить до його реорганізації.
38. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року в справі №812/1408/16, особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
39. Можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
40. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
41. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
42. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
43. У разі ж відсутності правонаступників, суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
44. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.
45. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року в справі №9901/348/19.
46. У постановах від 11 лютого 2021 року в справі №826/9815/18, від 13 жовтня 2021 року в справі №803/130/16, від 02 листопада 2021 року в справі №816/1231/15, від 26 травня 2022 року в справі №807/3591/14, від 28 липня 2022 року в справі №807/3656/14, від 03 травня 2023 року в справі №260/4620/21 та інших Верховний Суд констатував, що положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуття сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір. Такі правила КАС України встановлені, враховуючи специфіку публічно-правових відносин, а саме: повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Водночас такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
47. Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому/іншим суб`єкту/суб`єктам владних повноважень. Якщо ж спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.
48. Викладена Верховним Судом правова позиція у постановах від 11 лютого 2021 року в справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року в справі №826/14904/18, від 13 травня 2021 року в справі №826/2850/17, від 13 жовтня 2021 року в справі №803/130/16, від 02 листопада 2021 року в справі №816/1231/15 та інших полягає в тому, що відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Ураховуючи, що суть спору в справах/зобов`язання, яке випливає із судових рішень, не стосується публічно-владних функцій, переданих ДПС, і на момент вирішення судами питання про заміну боржника/відповідача до Реєстру не був унесений запис про припинення ДФС, висновки судів попередніх інстанцій про вибуття ДФС і наявність підстав для її заміни на ДПС є передчасними.
49. Верховний Суд уважає слушними доводи касаційної скарги ГУ ДПС у Житомирській області з приводу того, що замінюючи боржника у виконавчому листі №5139 2022, виданому Житомирським окружним адміністративним судом 22 лютого 2022 року по справі №240/18040/21, з ГУ ДФС у Житомирській області на ГУ ДПС у Житомирській області як відокремлений підрозділ ДПС, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою висловлену на момент ухвалення ними оскаржуваних судових рішень позицію Верховного Суду щодо питання правонаступництва в адміністративному судочинстві.
50. Так, констатуючи, що усі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли від ГУ ДФС у Житомирській області до ГУ ДПС у Житомирській області як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником відповідача, а тому наявні підстави для задоволення заяви позивача про заміну сторони у виконавчому листі з ГУ ДФС у Житомирській області на ГУ ДПС у Житомирській області як відокремлений підрозділ ДПС, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не з`ясували, чи стосується обов`язок боржника, що випливає із рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року в справі №240/18040/21, яким зобов`язано ГУ ДФС у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років в органах податкової міліції періоди роботи в органах ДПІ, а саме: з 17 серпня 1994 року по 25 листопада 1996 року та з 26 листопада 1996 року по 26 вересня 1999 року, публічно-владних функцій, переданих ДПС, зокрема, ГУ ДПС у Житомирській області, потім - ГУ ДПС у Житомирській області як відокремленому підрозділу ДПС, а також, чи було на момент вирішення заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження до Реєстру унесено запис про припинення ГУ ДФС у Житомирській області як боржника за вказаним рішенням суду.
51. Із наведеного висновується, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
52. Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження допустили порушення норм процесуального права, не з`ясували та не врахували усіх необхідних обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання, Верховний Суд, виходячи із меж, визначених статтею 341 КАС України, з огляду на приписи статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга ГУ ДПС у Житомирській області підлягає задоволенню частково, а оскаржувані ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року - скасуванню із направленням справи №240/18040/21 до суду першої інстанції на новий розгляд заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задовольнити частково.
2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року в справі №240/18040/21 скасувати.
3. Справу №240/18040/21 направити до Житомирського окружного адміністративного суду на новий розгляд заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко