ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2025 року
м. Київ
справа №240/20465/23
адміністративне провадження № К/990/14746/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 240/20465/23
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Папір Україна» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. М. Гонтарук, Л. М. Біла, Б. С. Моніч) від 25 березня 2025 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) з адміністративним позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 квітня 2023 року № 8643653/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09 березня 2023 року № 36; від 17 квітня 2023 року № 8643655/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13 березня 2023 року № 53.
зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 09 березня 2023 року № 36, від 13 березня 2023 року № 53 датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, яке прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позов задоволено повністю.
3. Згідно із відомостями електронної справи, що формувалась в суді першої інстанції, копія рішення суду першої інстанції доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 19 листопада 2024 року о 18:41 год., про що складено довідку про доставку електронного листа.
4. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням 23 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від ГУ ДПС, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недоліки протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 4 542 грн.
5. Відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 17 лютого 2025 року о 17:26 год., про що складено довідку про доставку електронного листа.
6. На виконання вимог згаданої ухвали ГУ ДПС до суду подано заяву про усунення недоліків разом з платіжною інструкцією № 2719 від 12 грудня 2024 року на суму 6 441,60 грн.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
7.1 Ухвала суду вмотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте 18 листопада 2024 року, водночас, апеляційну скаргу направлено на адресу суду відповідачем лише 23 грудня 2024 року, тобто поза межами строку визначеного КАС України. Будь-якого обґрунтування щодо неможливості подати апеляційну скаргу у межах тридцятиденного строку апеляційна скарга не містить, питання щодо поновлення пропущеного строку апелянтом не порушується, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості встановити поважність пропуску строку на подання апеляційної скарги.
8. Відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 27 лютого 2025 року о 19:25 год., про що складено довідку про доставку електронного листа.
9. На виконання вимог згаданої ухвали ГУ ДПС до суду подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що під час воєнного стану відповідач перебуває під дією надзвичайних обставин з огляду на періодичну відсутність світла, коштів, персоналу на місцях та інше. Зазначив, що наразі працівники управління правового забезпечення ГУ ДПС перебувають в критичній кадровій ситуації, увесь обсяг роботи по супроводженню справ в судах всіх юрисдикцій покладено на незначну кількість наявних працівників управління. В подальшому, під час інвентаризації було виявлено, що апеляційна скарга на вказану справу не була направлена до суду апеляційної інстанції, проте, після з`ясування даної обставини, ГУ ДПС негайно було вжито заходи щодо подальшого оскарження останнього з клопотання про поновлення строку, а тому вважає пропуск процесуального строку подачі апеляційної скарги відбувся з поважних причин.
10. 18 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від скаржника до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення, у яких останній вказує про те, що на адресу ГУ ДПС не надходило рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 240/20465/23, що підтверджується службовим листом управління організації роботи ГУ ДПС № 1245/06-30-01-02-05 від 25 грудня 2025 року, а також на підтвердження того, що рішення не надходило до електронного кабінету ГУ ДПС надано скріншот картотеки 5 «Державні органи» ІКС «Управління документами».
11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року.
Визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року.
Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
12. Не погодившись із вказаною ухвалою суд апеляційної інстанції, від ГУ ДПС через систему «Електронний суд» 09 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. Також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судами попередніх інстанцій інстанції.
14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
15. Станом на час розгляду справи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає подальшому розгляду у справі.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року.
17. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно даних про статус доставки в системі «Електронний суд» оскаржене рішення доставлено в Електронний кабінет відповідача 19 листопада 2024 року.
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
19. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що на адресу ГУ ДПС не надходило рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 240/20465/23, що підтверджується службовим листом управління організації роботи ГУ ДПС № 1245/06-30-01-02-05 від 25 грудня 2025 року, з якого вбачається, що в період з 01 жовтня 2024 року по 23 грудня 2024 року в ІКС «Управління документами» в гілці навігація - «Електронний суд» документи по справі № 240/20465/23 не надходили. По справі 240/20465/23 надійшов лише документ з кабінету ЕС, який був зареєстрований 05 листопада 2024 року за № 47909/6, а саме клопотання від представника заявника про прискорення розгляду справи.
ГУ ДПС у Житомирській області відразу після з`ясування тієї обставини, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року по справі № 240/20465/23 не оскаржене, негайно було вжито заходи щодо подальшого оскарження останнього, оскільки з підстав викладених в апеляційній скарзі відповідач категорично не погоджується з рішенням суду першої інстанції, а також з метою захисту інтересів Держави України.
Просить Суд врахувати, що ГУ ДПС пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року дійсно з поважної причини, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк та підтверджується належними і допустимими засобами доказування (службові листи від управління організації роботи щодо не надходження рішення).
Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС, вищезазначені обставини не врахував.
Скаржник також зазначив, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 19 червня 2020 року у справі № 280/4682/19, від 18 червня 2020 року у справі № 826/13606/16, які стосуються питання оцінки поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
21. Так, надаючи правову оцінку процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
23. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
24. Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
25. Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
26. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
27. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
28. З аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, а відповідні зазначені підстави поновлення строку визнані неповажними, суд зобов`язаний залишити таку апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику можливості подати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким суд має надати оцінку щодо їх поважності. При цьому за вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є неподання у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
29. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
30. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
31. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
32. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
33. Частина друга статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
34. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції щодо дати отримання ГУ ДПС рішення суду першої інстанції, як поважної підстави пропуску строку подання апеляційної скарги в аспекті наведених у касаційній скарзі доводів, Суд звертає увагу на таке.
35. Правила вручення судового рішення визначені статтею 251 КАС України.
36. За змістом частини п`ятої цієї статті (в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
37. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
38. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах (зокрема від 22 листопада 2023 року у справі № 520/8180/22, від 27 травня 2023 року у справі № 240/7840/22) за результатом правового аналізу наведених норм вказував, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. За змістом КАС України суд не має обов`язку надсилати паперову копію судового рішення особі, яка зареєстрована в ЄСІТС, що, однак, не позбавляє таку особу права на отримання паперової копії судового рішення за окремою заявою.
39. Скаржник не заперечує, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції, він був зареєстрований як користувач підсистем ЄСІТС, однак наполягає, що відповідне судове рішення не надходило йому.
40. Суд апеляційної інстанції, вважав, що скільки відповідно до матеріалів електронної справи, яка наявна в КП «Діловодство спеціалізованого суду» датою доставки рішення суду першої інстанції скаржнику є 19 листопада 2024 року о 18:41.
41. Надаючи правову оцінку відповідним висновкам апеляційного суду в контексті наведених під час касаційного провадження доводів сторін, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин четвертої-шостої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
42. Частиною сьомою статті 18 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
43. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; тут і надалі в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції).
44. У газеті «Голос України» від 4 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
45. Пункт 119 розділу VІ «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
46. 5 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.
47. Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС (тут і далі в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
48. Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
49. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).
50. Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема "Електронний кабінет" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
51. Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
52. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
53. Отже, оскільки апеляційна скарга подана суб`єктом владних повноважень, який в обов`язковому порядку повинен був зареєструвати свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, то питання отримання ним рішення суду першої інстанції в електронній формі через підсистему «Електронний суд» має істотне значення при встановленні дати отримання такого рішення, відповідно й початку обчислення строку на його апеляційне оскарження.
54. Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
55. Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
56. Пунктом 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС встановлено, що Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
57. У постановах у справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21 за результатами аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
58. При цьому, Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.
59. Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу I «Загальні положення» Положення про ЄСІТС електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.
60. Отже, з урахуванням наведеного та наявності в матеріалах електронної справи, яка наявна в КП «Діловодство спеціалізованого суду», даних про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до «Електронного кабінету» ГУ ДПС 19 листопада 2024 року об 18:41 год., колегія суддів приходить до висновку про правильність тверджень суду апеляційної інстанції про вручення рішення суду першої інстанції останньому саме 19 листопада 2024 року об 18:41 год.,
61. Доводи Скаржника щодо ненадходження до його «Електронного кабінету» рішення суду першої інстанції не підтверджено належнимм доказами, оскільки додані до заяв про поновлення строку на апеляційне оскарження скрішоти з «Електронного кабінету» та внутрішня переписка між управлінням правового забезпечення та управлінням організації роботи ГУ ДПС не можуть належним чином засвідчувати вказаний факт.
62. При цьому, Суд звертає увагу на те, що станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення у справі частини одинадцята статті 251 КАС України передбачала, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
63. Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу.
64. Аргументи скаржника, наведені у касаційній скарзі, повторюють аргументи, які належним чином були оцінені судом апеляційної інстанції.
65. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
66. Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки, щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.
67. Поряд, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
68. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками апеляційного суду.
69. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
70. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 3 343 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 240/20465/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов