ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 240/33788/22
адміністративне провадження № К/990/21744/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 (головуючий суддя - В.А. Липа)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 (головуючий суддя - Т.О. Драчук, судді - Е.С. Смілянець, Ю.П. Полотнянко)
у справі № 240/33788/22
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 30.01.2017 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язати відповідача поновити виконавче провадження щодо примусового виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі № 0670/4692/12 про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 позовну заяву повернуто позивачу.
3. При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому належних та допустимих доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення суду не надано.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а тому постановою від 29.05.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що причини пропуску позивачем строку на звернення до суду є поважними, з огляду на те, що про закінчення виконавчого провадження позивачу стало відомо лише у грудні 2022 року.
Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
9. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
10. Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
11. За змістом статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
12. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
13. Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. За змістом частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
16. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами першою, другою якої передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оцінка Верховного Суду
17. З матеріалів справи встановлено, що у позовній заяві позивачем ставилось питання про визнання поважними причин пропуску та поновлення строку на звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
18. Ухвалою від 28.12.2022 Житомирський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву позивача без руху, оскільки дійшов висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду викладається окремо та додається до позовної заяви разом з доказами поважності причин пропуску строку; надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до суду.
19. На виконання вимог ухвали від 28.12.2022 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням обґрунтувань поважності причин такого пропуску.
20. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
21. Вказану ухвалу постановлено судом першої інстанції з посиланням на приписи частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
22. При прийнятті ухвали від 30.03.2023 суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до адміністративного суду поза межами десятиденного строку звернення, визначеного частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а повідомлені позивачем обставини щодо причин пропуску строку визнав суперечливими та недоведеними.
23. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо правильності висновків суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду.
24. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, враховуючи наступне.
25. Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
26. Частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
27. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина шоста статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
28. Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
29. Проте, як встановлено Верховним Судом, суд першої інстанції не вирішував питання про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку та не визнавав підстави такого пропуску поважними чи ні.
30. Верховний суд додатково зазначає, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності/неповажності їх пропуску.
31. Системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
32. Враховуючи наведене, суд першої інстанції неправомірно повернув позовну заяву позивачу, так як в силу частини першої зазначеної статті не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
33. Судом апеляційної інстанції вказаної помилки процесуального закону не виправлено.
34. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
36. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
37. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
38. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 240/33788/22 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк