ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 240/5382/23
адміністративне провадження № К/990/37085/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 240/5382/23
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, порушеної за
касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Панкеєвої В.А.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів Сапальової Т.В., Сушка О.О.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяла адвокатка Кудрань Мар`яна Миколаївна, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невидання наказу про нарахування та виплату начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) полковнику ОСОБА_1 за період з 10.08.2022 по 31.01.2023 збільшеної до 100000 грн на місяць додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168);
1.2. зобов`язати відповідача видати наказ про нарахування та виплату позивачу вищевказаної додаткової винагороди за означені періоди.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що проходить військову службу з 10.08.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) на посаді начальника прикордонного загону. Під час проходження військової служби, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_4 » об`єднаних сил у східній частині донецького операційного району, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів). За період з 10.08.2022 по 31.01.2023 позивачу протиправно виплачена додаткова винагорода лише в розмірі 30000,00 грн, замість 100000,00 грн.
2.1. Позивач наголошував, що ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , як вищому начальнику, який має право видати наказ про виплату позивачу - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ), направлено донесення від 13.02.2023 №25/1012-23-Вих «Про реалізацію ПКМУ від 28.02.2022 № 168» та від 15.02.2023 №25/1040-23-Вих «Про надання інформації», з проханням встановити додаткову грошову винагороду за період з 10.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 24.11.2022, з 05.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 31.01.2023 у розмірі 70000,00 грн пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) полковнику ОСОБА_1 . До вказаних донесень долучено довідки начальника штабу - першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/8519д, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10676, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/ 10677, від 07.02.2023 №313/ОТУЛ/595д, що підтверджують участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів.
2.2. На переконання позивача, відповідач безпідставно відмовив йому у видачі наказів про нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди за означені періоди без урахування належного документального підтвердження наявності підстав для такої виплати.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Полковник ОСОБА_1 з 10.08.2022 проходить військову службу на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ), що підтверджується довідкою від 23.02.2023 №12/526. Цей прикордонний загін підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_6 .
4. Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15.12.2022 № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789, територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
5. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами), територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які належать до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).
6. Згідно з довідкою, виданою начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_2 від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/8519д, полковник ОСОБА_1 , з 10.08.2022 по 02.11.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Підстави видачі довідки: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 11.06.2022 № БР-01дск, наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по стройовій частині) від 11.06.2022 № 2/дск, бойове розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 11.06.2022 116/1/31т, наказ СхРУ від 13.06.2022 № 244 дск, журнали ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 за обліковими номерами: від 01.09.2022 №313/ОТУЛ/1880т, від 01.10.2022 № 313/ОТУЛ/2575т, від 01.11.2022 №313/ОТУЛ/3330т.
7. Згідно з довідкою, виданою начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2023 №313/ОТУЛ/10677, полковник ОСОБА_1 у період з 01.11.2022 по 24.11.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Підстави видачі довідки: наказ Голови ДПСУ від 06.07.2022 № 714-ОС, бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 11.06.2022 № БР-01дск, від 01.12.2022 № БР-2559дск, наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по стройовій частині) від 29.08.2022 № 80/дск, журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 за обліковим номером: від 01.12.2022 № 313/ОТУЛ/4080т.
8. Згідно з довідкою, виданою начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2023 №313/ОТУЛ/10676, полковник ОСОБА_1 у період з 05.12.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Підстави видачі довідки: наказ Голови ДПСУ від 06.07.2022 № 714-ОС, бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 11.06.2022 № БР-01дск, від 01.12.2022 № БР-2559дск, наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по стройовій частині) від 29.08.2022 № 80/дск, журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 за обліковим номером: № 1691/ОТУЛ/Р від 01.01.2023 № 313/ОТУЛ/1т, рапорт від 04.01.2023 № 1691/ОТУЛ/Р.
9. Згідно з повідомленням, виданим начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_2 від 07.02.2023 № 313/ОТУЛ/595д, полковник ОСОБА_1 у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Підстави видачі повідомлення: наказ Голови ДПСУ від 06.07.2022 № 714-ОС, бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 11.06.2022 № БР-01дск, від 01.01.2023 № БР-3057дск, наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по стройовій частині) від 29.08.2022 № 80/дск, журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 за обліковими номерами від 02.01.2023 № 313/ОТУЛ/45т та від 01.02.2023 № 313/ОТУЛ/865т, рапорт від 06.02.2023 № 226/ОТУЛ/Р.
10. ІНФОРМАЦІЯ_8 , направлено донесення від 13.02.2023 № 25/1012-23-Вих «Про реалізацію ПКМУ №168 від 28.02.2022» та від 15.02.2023 № 25/1040-23-Вих «Про надання інформації», з проханням встановити додаткову грошову винагороду, за період з 10.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 пo 31.10.2022, з 01.11.2022 пo 24.11.2022, з 05.12.2022 пo 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 31.01.2023, у розмірі 70000,00 грн пропорційно дням за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 полковнику ОСОБА_1 .
11. До вказаних донесень долучено копії довідок начальника штабу-першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/ 8519д, від 04.01.2023 №313/ОТУЛ/10676, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10677, повідомлення від 07.02.2023 №313/ОТУЛ/595д про участь полковника ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів.
12. Східним регіональним управлінням Держприкордонслужби надано відповідь від 18.02.2023 № 25/936-23-Вих, в якій за результатами розгляду донесень від 15.02.2023 № 25/1040-23-Вих «Про надання інформації», від 13.02.2023 № 25/1012-23-Вих «Про реалізацію ПКМУ №168 від 28.02.2022» проінформовано позивача, що у підпунктах 1-7 пункту 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 628-АГ) наведено вичерпний перелік заходів, за умови виконання яких військовослужбовці набувають права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі пропорційно часу участі у таких заходах. Пунктом 3 Наказу №628-АГ визначено, сукупністю яких саме документів підтверджується безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.
12.1. У цій відповіді зазначено, що підстав для підготовки наказу про нарахування полковнику ОСОБА_1 винагороди у збільшеному розмірі за серпень 2022 року - січень 2023 року немає, оскільки в донесенні від 15.02.2023 № 25/1040-23-Вих «Про надання інформації» не указано, в яких саме заходах, що визначені пунктом 2 Наказу № 628-АГ, приймав участь начальник НОМЕР_3 прикордонного загону у січні 2023 року та не представлено їх документальне підтвердження, а в донесенні від 13.02.2023 №25/1012-23-Вих «Про реалізацію ПКМУ № 168 від 28.02.2022» представлені матеріали не свідчать про виконання завдань під вогневим ураженням або поєднаним із безпосереднім зіткненням з противником, як того вимагають підпункт 7 пункту 2 Наказу № 392-АГ та підпункт 1 пункту 2 Наказу № 628-АГ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
13. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нарахуванню та виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених Наказами № 392-АГ та № 628-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у вищевказаних наказах.
13.2. Суди попередніх інстанцій урахували, що до відповідних донесень долучені довідки начальника штабу-першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/ 8519д, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10676, від 04.01.2023 №313/ОТУЛ/10677, від 07.02.2023 № 313/ОТУЛ/595д про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів, однак зауважили про відсутність належним чином засвідченого встановленим порядком документального підтвердження інформації наведеної у довідках.
13.3. Беручи до уваги, що відповідач не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня протиправна бездіяльність.
13.4. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», яка застосовувалася у період з 24.02.2022 по 20.01.2023) порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
13.5. З огляду на положення процитованого пункту 2-1 Постанови № 168 суд цієї інстанції уважав, що, окрім Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, розроблених відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168, до спірних правовідносин воєнного стану застосовується також Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 №188 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618 (далі - Інструкція № 188).
13.6. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами апелянта, що з аналізу бойових розпоряджень на виконання завдань позивачем у спірний період слідує, що останній включений до складу групи військовослужбовців, які здійснюють заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, проведення рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування ДРГ та радикально налаштованих громадян України, які можливо причетні (надають допомогу) до НЗФ на службовому автомобілі. Водночас, суд цієї інстанції констатував, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання бойових (спеціальних) завдань поєднаних із вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником чи на лінії бойового зіткнення); ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
13.7. У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції зауважив, що сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах, а сам лише факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період, здійснюючи заходи на службовому автомобілі в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
14. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
14.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій згідно з пунктами 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
14.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, касатор посилався на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 7 КАС України (застосування аналогії закону), сформованих у постановах від 09.11.2018 у справі № 751/11448/16-а, від 21.02.2019 у справі № 565/1071/17, від 17.02.2020 у справі № 826/1376/18, від 14.08.2020 у справі № 820/432/17, від 11.03.2021 року у справі № 640/23179/19, відповідно до яких аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
14.3. Касатор підкреслив, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин положення Інструкції № 188, якою врегульовано інший вид надбавок до грошового забезпечення військовослужбовців, що введений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», помилково уважаючи, що до спірних правовідносин воєнного стану можуть застосовуватись нормативні акти, що стосуються особливого періоду.
14.4. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики) в сукупності з пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України касатор наголосив на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо:
- застосування пункту 2-1 Постанови № 168 в частині наявності (відсутності) повноважень у Адміністрації Держприкордонслужби щодо встановлення порядку виплати складових грошового забезпечення, яким є додаткова винагорода, встановлена пунктом 1 Постанови № 168, зокрема у контексті:
а) правомірності видання Адміністрацією Держприкордонслужби Наказів № 392-АГ та № 628-АГ та встановлення цими наказами додаткових підстав для виплати такої додаткової винагороди;
б) визначення переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- застосування Інструкції № 188, при здійсненні виплат винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, зокрема у контексті співвідношення правовідносин воєнного стану та особливого періоду, чи можуть застосовуватись нормативні акти, що стосуються особливого періоду до правовідносин періоду воєнного стану.
14.5. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували обставин, за яких Накази № 392-АГ № 628-АГ не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки:
14.5.1. пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції чинній яка застосовувалася у період з 24.02.2022 по 20.01.2023) керівників відповідних міністерств та державних органів уповноважено визначити виключно порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, а тому визначені в указаних наказах додаткові підстави для виплати збільшеної до 100000,00 грн щомісячної додаткової винагороди - «за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником», виходять за межі наданих керівникам відповідних міністерств та державних органів повноважень, бо фактично розширюють підстави виплати такої винагороди;
14.5.2. Адміністрацію Держприкордонслужби не наділено повноваженнями щодо встановлення порядку виплати складових грошового забезпечення, яким є додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168;
14.5.3. вказані накази містять норми, які зачіпають права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, тому ці накази повинні пройти державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, однак дані накази державної реєстрації не проходили, а відтак зазначені накази не можуть вважатися нормативно-правовим актом, а відтак вони не можуть змінювати правове регулювання відносин щодо вказаної вище винагороди та фактично погіршувати правове становище військовослужбовців.
14.6. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України в частині порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник доводив, що судами при ухваленні рішень, що оскаржуються, порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, недотримано обов`язку перевіряти вказані у частині другій статті 2 КАС України обставини, в наслідок чого неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та висновки, викладені у рішеннях судів не відповідають обставинам справи.
14.7. Так, за доводами касаційної скарги, суди обох інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що відповідно до бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби № 94 (гриф) від 11.06.2022 (Ш/25-1217-Е від 11.06.2022, ІНФОРМАЦІЯ_10 (В/ч НОМЕР_1 ) перейшов в оперативне підпорядкування оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та діє за його рішенням. Відповідно до бойового розпорядження СХРУ № 1053 (гриф) від 11.06.2022 (Ш/25-963-Е від 11.06.2022) та бойового розпорядження Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 11.06.2022 №116/131(гриф) - ІНФОРМАЦІЯ_10 (В/ч НОМЕР_1 ) входить до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (військової частини НОМЕР_4 ). Таким чином керівник ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (В/ч НОМЕР_2 ) є старшим військовим начальником-керівником відповідного органу військового управління для ІНФОРМАЦІЯ_9 . При цьому, суд не звернув увагу, що ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (В/ч НОМЕР_2 ) відноситься до Збройних Сил України (Міністерства оборони України), і не є органом чи підрозділом Держприкордонслужби, а отже, у своїй діяльності не керується Наказами Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ, які не пройшли державної реєстрації та не є міжвідомчими.
14.8. У зв`язку з цим, касатор наголосив на тому, що начальник штабу-перший заступник командира В/ч НОМЕР_5 -ІІ є керівником органу військового управління, якому підпорядкований ІНФОРМАЦІЯ_10 (В/ч НОМЕР_1 ), а отже видані ним довідки від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/8519д, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10676, від 04.01.2023 №м313/ОТУЛ/10677, від 07.02.2023 №313/ОТУЛ/595д, якими підтверджується участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів за відповідні періоди, є належними доказами, які підтверджують наявність підстав для виплати позивачу збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.
15. Ухвалою Суду від 13.11.2023 визнано поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023, поновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк та відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.10.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
17. Не погодившись із доводами касаційної скарги, ІНФОРМАЦІЯ_11 подало письмовий відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
17.1. Відповідач зауважив, що Накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ у визначений законом спосіб протиправними не визнавалися, їх зміст, на переконання цього учасника справи, не суперечить актам вищої юридичної сили, а тому, на його думку, підстави для незастосування положень цих наказів до спірних правовідносин відсутні.
17.2. У контексті доводів касаційної скарги відповідач пояснив, що у підпорядкування Командувачу об`єднаних сил та/або командувачів угрупувань військ можуть бути передані визначені сили і засоби, зокрема, Держприкордонслужби, а також підтвердив, що весь особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_9 був включений в сили і засоби до угрупування військ Збройних Сил України.
17.3. Однак, підкреслює відповідач, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктами 2 Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, лише для тих військовослужбовців які безпосередньо відрядженні до штабів органів військового управління Збройних Сил України. Проте позивач у спірному періоді до органів військового управління не відряджався, а виконував обов`язки за посадою начальника прикордонного загону.
17.4. Надані позивачем довідки керівника органу військового управління В/ч НОМЕР_4 від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/8519д, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10676, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10677, від 07.02.2023 № 313/ОТУЛ/595д, на думку відповідача, підтверджують тільки те, що позивач включений в сили і засоби угрупування військ Збройних Сил України.
17.5. Водночас відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ та пункту 3 Наказу №628-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: (1) бойовий наказ (бойове розпорядження); (2) журнал бойових дій, службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; (3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у 3 виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
17.6. У цьому зв`язку, відповідач зауважив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що в Східному регіональному управлінні відсутні відомості про підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, зокрема, витяги з Журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_9 , де було б зазначено результат виконання позивачем тих заходів за участь в яких додаткова винагорода виплачується в розмірі збільшеному до 100 000 грн. Про відсутність таких документів повідомлялося у відповідь на донесення ІНФОРМАЦІЯ_9 , внаслідок чого у відповідача відсутні підстави нарахування та виплати позивачу підвищеної додаткової винагороди, отже в діяльності відповідача відсутня протиправна бездіяльність.
Висновки Верховного Суду
Оцінка Верховним Судом висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
19. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
20. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в органах Держприкордонслужби, «збільшеної» до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
21. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
22. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.
23. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.
24. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
25. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
26. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
27. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
29. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.
30. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
31. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
32. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
33. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
34. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
35. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
36. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
37. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
38. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
39. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).
40. А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» від 31.03.2022 № 164 (далі - Наказ № 164), від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ (далі - Наказ № 392-АГ) та від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ (далі - Наказ № 628-АГ), прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.
41. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
42. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, зокрема, у постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі №200/216/23 та багатьох інших, відповідно до якої положення Інструкція № 188, що визначали порядок виплати винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, не може застосовуватися до правовідносин, які стосуються додаткової винагороди, виплата якої встановлена Постановою № 168 і пов`язана з дією воєнного стану. У зв`язку з цим Суд підкреслював, що аналогія закону та аналогія права допускається для застосування адміністративним судом виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та лише у випадку взагалі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини. Водночас, за приписами останнього речення частини шостої статті 7 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
43. Роль і значення вищезгаданих наказів Адміністрації Держприкордонслужби, які визначили порядок нарахування і виплати військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди та необхідні документи як умови для виплати підвищеної винагороди, проаналізовані у багатьох постановах Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших). У вказаних справах Суд сформував правові висновки щодо застосовності у подібних правовідносинах зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби з урахуванням фактів відсутності їх реєстрації у Міністерстві юстиції України та наслідків для правозастосування в умовах першого року війни. Правові висновки, сформовані Судом у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, підстав для відступу від них у цій справі Суд не вбачає та надалі зауважує таке.
44. Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду [10.08.2022 по 31.01.2023] діяли Накази № 392-АГ та №628-АГ.
45. З 01.08.2022 був уведений в дію Наказ № 392-АГ, у пункті 2 якого конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
46. Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
(1) бойового наказу (бойового розпорядження);
(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
47. Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
48. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
49. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
50. Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
51. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
52. Відповідно до пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).
53. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).
54. Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
55. До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
56. З 01.12.2022 був уведений в дію Наказ № 628-АГ, яким був дещо змінений перелік заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за здійснення яких передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода збільшувалася до 100000 грн.
57. Так, пунктом 2 цього Наказу до безпосередньої участі у бойових діях або заходах віднесено виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
(1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
(2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
(3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
(4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
(5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
(6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовим розпорядженням;
(7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
58. Пунктом 3 Наказу № 628-АГ визначено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: 1) бойовий наказ (розпорядження); 2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
59. Пунктом 5 Наказу № 628-АГ передбачено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
60. Згідно з пунктом 4 Наказу № 628-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється штабами органів Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - підрозділом (посадовою особою), який веде облік бойових дій.
61. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
62. Згідно з пунктом 7 Наказу № 628-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
63. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
64. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.
65. Відповідно до пункту 8 означеного Наказу склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
66. Пунктом 9 Наказу № 628-АГ обумовлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включаються військовослужбовці, які, зокрема, безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів).
67. За обставинами цієї справи [240/5382/23], суди попередніх інстанцій установили, що ІНФОРМАЦІЯ_8 , направлено донесення з проханням встановити додаткову грошову винагороду, за період з 10.08.22 по 31.08.22, з 01.09.22 по 30.09.22, з 01.10.22 пo 31.10.2022, з 01.11.22 пo 24.11.22, з 05.12.2022 пo 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 31.01.2023, у розмірі 70000,00 грн пропорційно дням за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 полковнику ОСОБА_1 .
68. Однак, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що до вказаних донесень долучено лише довідки начальника штабу-першого заступника командира В/ч НОМЕР_4 від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/ 8519д, від 04.01.2023 №313/ОТУЛ/10676, від 04.01.2023 №313/ОТУЛ/10677, від 07.02.2023 №313/ОТУЛ/595д про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів, водночас не надано належним чином засвідченого встановленим порядком документального підтвердження інформації, наведеної у цих довідках, за формами, встановленими Наказами № 392-АГ та № 628-АГ, а позивачем не надано суду доказів на підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, які були б для відповідача підставою для видання наказу щодо нарахування та виплати останньому підвищеної додаткової винагороди та застосування пропорційного підходу до визначення її розміру, а тому в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність.
69. За оцінкою суду апеляційної інстанції з наданих матеріалів та донесень не слідує, що позивачем виконувалися бойові завдання під вогневим ураженням або поєднувалися із безпосереднім зіткненням з противником або на лінії бойового зіткнення, як того вимагають підпункт 7 пункту 2 Наказу № 392-АГ та підпункт 1 пункту 2 Наказу № 628-АГ. Водночас лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період, здійснюючи заходи на службовому автомобілі в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
70. Тож, виходячи з того, що нарахуванню та виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених Наказами №392-АГ та №628-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у Наказах №392-АГ та №628-АГ, проте відповідач не отримав належного підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суди обох інстанцій дійшли висновку, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня протиправна бездіяльність.
71. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
72. Після відкриття провадження за цією касаційною скаргою Верховним Судом сформовані висновки у подібних правовідносинах щодо співвідношення норм Постанови № 168 та положень Наказу № 628-АГ при вирішенні спорів про право військовослужбовців Держприкордонслужби на додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови № 168, зокрема, у постанові від 26.02.2025 у справі №560/3312/23, які підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
73. Так, у справі № 560/3312/23, дослідивши зміст пункту 2-1 Постанови № 168, яким керівникам відповідних міністерств та державних органів надано повноваження визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, але не підстави для набуття військовослужбовцем права на таку винагороду, Верховний Суд виснував, що під «умовами» слід розуміти встановлення необхідних обставин, які уможливлюють виплату військовослужбовцям означеної додаткової винагороди, а під «порядком» слід розуміти визначення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення відповідних нарахувань та виплат, при цьому ані умови, ані порядок виконання повноважень не можуть змінювати (обмежувати чи розширювати) підстави для виконання цих повноважень, тим більше, якщо ці підстави встановлені актом вищої юридичної сили. Отже, за висновком Верховного Суду, умови виплати підвищеної додаткової винагороди слід розуміти як визначення переліку документів, які підтверджують наявність підстав, а порядок - процедуру виконання відповідних дій щодо розгляду документів, призначення та виплати винагороди або відмови у її призначенні (якщо відсутні або не підтверджені підстави відповідно до встановлених умов).
74. У вказаній справі Верховний Суд підкреслив, що Постановою № 168 з урахуванням умов та характеру військової служби «на період дії воєнного стану» визначено підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям Держприкордонслужби) підвищеної (до 100 000 грн) додаткової винагороди (тобто підстави набуття військовослужбовцем права на таку винагороду), а саме: 1) безпосередня участь у бойових діях; 2) забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах їх [бойових дій] ведення (здійснення). Отже, обидві підстави визначаються діяльністю військовослужбовця щодо виконання поставлених йому завдань відповідного змісту. При цьому перший із цих видів діяльності передбачає обов`язкову участь у бойових діях (бойовому зіткненні з противником), тоді як другий спрямований на забезпечення здійснення відповідних заходів у певних районах, де проводяться такі заходи, тобто орієнтований на відповідну територію, що не вимагає (хоча й не виключає) участі у бойових зіткненнях з противником.
75. За висновком Верховного Суду у справі № 560/3312/23 доповнення Адміністрацією Держприкордонслужби в Наказі № 628-АГ обставин, які визначають підставу виникнення у військовослужбовців права на таку винагороду у зв`язку із «забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах їх [бойових дій] ведення (здійснення)» вимогою її поєднання із «вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником» є по суті не умовами нарахування та виплати підвищеної додаткової винагороди, а зміною підстав, встановлених Постановою № 168 для набуття військовослужбовцем права на підвищену додаткову винагороду.
76. У зв`язку з цим Верховний Суд констатував, що визначений Адміністрацією Держприкордонслужби перелік заходів не розрізняє двох видів діяльності, встановлених Постановою № 168, з яких лише перший (безпосередня участь у бойових діях) передбачає безпосереднє зіткнення з противником; водночас у багатьох випадках якісне виконання завдання, що належить до другого виду (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), не вимагає (але й не виключає) вступу у безпосереднє зіткнення з противником, а підвищена винагорода має бути винагородою за власні дії військовослужбовця, успішне виконання поставлених бойових завдань, а не виключно за перебування під обстрілом з боку противника.
77. Отже, виходячи з того, що пунктом 2-1 Постанови № 168 керівникам відповідних міністерств та державних органів, до складу (підпорядкування) яких входять військовослужбовці, доручено конкретизувати умови (тобто спосіб документального підтвердження) і порядок виплати додаткової (у тому числі підвищеної) означеної винагороди (тобто процедуру), однак не підстави для набуття права на таку винагороду, позаяк ці підстави визначені Постановою № 168 як актом вищої юридичної сили порівняно з актами органів, уповноважених цією Постановою, Верховний Суд у справі № 560/3312/23 дійшов висновку, що доповнення підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, які визначають право військовослужбовців на підвищену додаткову винагороду, вимогами «безпосереднього зіткнення з противником» та «вогневого ураження», коли це не обумовлено природою відповідних бойових завдань, таких як забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах їх [бойових дій] ведення (здійснення), фактично звужує обсяг таких підстав актом нижчої юридичної сили порівняно з актом, яким такі підстави встановлено [Постанова № 168], та порушує вимогу, щоб акти нижчої юридичної сили не суперечили актам вищої сили. У випадку виникнення такої колізії загальновизнаним способом її вирішення є надання переваги акту вищої юридичної сили.
78. Ці висновки є застосовними і до аналогічних положень Наказу № 392-АГ.
79. Відповідно до абзацу другого пункту 5 Наказу № 392-АГ та абзацу другого пункту 7 Наказу № 628-АГ безпосередня участь у бойових діях або заходах військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
80. Ці норми не передбачають вимоги, що довідка, видана керівником відповідного органу військового управління, до якого відряджений військовослужбовець Держприкордонслужби, має відповідати формі додатку 1 Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ.
81. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23, від 06.06.2024 у справі №200/706/23, 12.12.2024 у справі № 120/10649/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
82. Обґрунтовуючи свою позицію щодо неврахування отриманих документів під час вирішення питання про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, ІНФОРМАЦІЯ_11 наполягає на тому, що ОСОБА_1 не є відрядженим до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у зв`язку з чим довідки, видані начальником штабу-першого заступника командира В/ч НОМЕР_4 від 02.11.2022 № 313/ОТУЛ/ 8519д, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10676, від 04.01.2023 № 313/ОТУЛ/10677, від 07.02.2023 №313/ОТУЛ/595д, не є належним підтвердженням його участі у бойових діях або заходах.
83. Своєю чергою скаржник у касаційній скарзі стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_10 (В/ч НОМЕР_1 ) на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 11.06.2022 № 94 (гриф) перейшов в оперативне підпорядкування оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та діє за його рішенням, а відповідно до бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.06.2022 (Ш/25-963-Е від 11.06.2022) № 1053 (гриф) та бойового розпорядження Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 11.06.2022 №116/131(гриф) - ІНФОРМАЦІЯ_10 (В/ч НОМЕР_1 ) входить до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (В/ч НОМЕР_4 ), яке входить до складу Збройних Сил України (Міністерства оборони України). Таким чином керівник ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (В/ч НОМЕР_2 ), який у своїй діяльності не керується Наказами № 392-АГ та № 628-АГ, є старшим військовим начальником-керівником відповідного органу військового управління для ІНФОРМАЦІЯ_9 .
84. Однак, як слідує із змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не встановлювали таких обставин на підставі досліджених доказів. Суди не з`ясували у підпорядкуванні яких підрозділів позивач перебував в означеному ним періоді та на підставі яких наказів (розпоряджень), а також чи знаходилися такі підрозділи на території, яка включена до переліку територій, на яких у вказаному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих, чи включені такі підрозділи до складу органів і підрозділів, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій.
85. Поза увагою судів залишися питання про те, хто видавав бойові розпорядження (накази), на підставі яких позивач виконував бойові завдання, якими документами це оформлювалося та якими нормативними актами керувалися начальники (командири) підрозділів, у підпорядкуванні яких перебував позивач, надаючи останньому документи про підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях чи заходах.
86. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.
87. Верховний Суд у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23, від 08.08.2024 у справі № 280/2754/23 та від 21.03.2024 у справі №560/3159/23, сформулював висновок, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
88. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
89. Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.
90. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.
91. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
92. Недотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.
93. За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
94. В силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
95. Отже, колегія суддів констатує, що з урахуванням вищевикладених правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень Інструкції № 188 та Наказів №392-АГ та №628-АГ, сформованих після відкриття касаційного провадження у цій справі, судами попередніх інстанцій неправильно застосовані вказані норми матеріального права, а наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення щодо недотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору.
96. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
97. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
98. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
99. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
100. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року та постанову Cьомого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року скасувати, а справу № 240/5382/23 направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов