ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 240/7387/19
адміністративне провадження № К/9901/7709/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (у складі головуючого судді Смілянця Е.С., суддів: Охрімчук І.Г., Капустинського М.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. В травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (далі - відповідач) про визнання неправомірним розпорядження Житомирського міського голови від 15.04.2019 №396 про звільнення з посади, поновлення на посаді та стягнення коштів за вимушений прогул.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до оскаржуваного розпорядження був безпідставно звільнений з посади провідного спеціаліста відділу з питань фізичної культури і спорту управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради. Як зазначав ОСОБА_1 , ним не порушувалися ні вимоги Конституції України ні вимоги Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження Житомирського міського голови від 15.04.2019 №396; поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу з питань фізичної культури і спорту управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради з 17 квітня 2019 року; зобов`язано Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області нарахувати та виплати ОСОБА_1 середній заробіток за весь період вимушеного прогулу.
4. Судове рішення мотивоване тим, що підстави, наведені в оскаржуваному розпорядженні відповідача та доводи наведені його представником в судовому засіданні щодо підстав для звільнення позивача із займаної посади, не знайшли свого підтвердження та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради задоволено повністю: рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
6. Дане рішення мотивоване тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що суть допущених позивачем порушень вказаних вимог Конституції України та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», їх характер, обставини допущених порушень, наявність та ступінь вини відповідача в оскаржуваному розпорядженні не наведено.
7. Суд апеляційної інстанції вказує, що сам факт події, яка мала місце 10.04.2019, проведення органами досудового розслідування і затвердження обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме в заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що мали місце 10.04.2019 біля приміщення кінотеатру "Жовтень" в місті Житомирі, підриває довіру до органу місцевого самоврядування як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу, а також свідчать про порушення позивачем Присяги посадової особи органу місцевого самоврядування та унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов`язків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 - залишити в силі.
9. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 вказує, що постанова суду апеляційної інстанції у даній не ґрунтується на нормах матеріального права та винесена з порушенням норм процесуального права із недотриманням принципу верховенства права, і тому підлягає скасуванню.
10. Позивач зазначає, що факт порушення ним Присяги мало би бути встановлене лише висновком службового розслідування, призначеним і проведеним стосовно нього.
11. На адресу Верховного Суду 21.04.2020 від Виконавчого комітету Житомирської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 .
12. Відповідач вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм матеріального та процесуального права та вказує, що службове розслідування стосовно державних службовців здійснюється в рамках дисциплінарного провадження, тоді як для посадових осіб органів місцевого самоврядування проведення дисциплінарного провадження Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не передбачено.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. 17 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 визначено склад суду: Головуючий суддя Яковенко М.М., судді: Дашутін І.В., Шишов О.О.
15. Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу» від 01.10.2020, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Яковенка М. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.10.2020 визначено новий склад суду: Жук А.В. (головуючий суддя), Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2022 касаційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
19. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2022 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду даної справи.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. Позивач, ОСОБА_1 , з 27 квітня 2005 року перебував на посаді провідного спеціаліста відділу з питань фізичної культури і спорту управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради, тобто в структурі її виконавчих органів.
21. 10 квітня 2019 року між позивачем та начальником відділу питань фізичної культури і спорту управління у справах сім`ї, молоді та спорту Житомирської міської ради ОСОБА_2 біля приміщення кінотеатру "Жовтень" в м. Житомирі виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 наніс останньому легкі тілесні ушкодження.
22. По вказаному факту був складений відповідний акт, а 11.04.2019 на ім`я Житомирського міського голови була направлена доповідна записка заступника міського голови з питань виконавчих органів ради щодо наявності в діях позивача порушень вимог статті 28 Конституції України та статей 8 і 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
23. Згідно Реєстру досудового розслідування 10 квітня 2019 року за заявою ОСОБА_2 про отримання тілесних ушкоджень були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060020001521 від 10.04.2019.
24. Розпорядженням Житомирського міського голови від 15.04.2019р. №396 позивач був звільнений із займаної посади на підставі порушення позивачем вимог статті 28 Конституції України та статей 8 і 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", що є грубим порушенням Присяги посадової особи органу місцевого самоврядування.
25. 24.04.2019 року завершено досудове розслідування і затверджено обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме в заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що мали місце 10.04.2019 біля приміщення кінотеатру "Жовтень" в місті Житомирі та зумовлені словесним конфліктом.
26. 24 травня 2019 року було складено акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10.04.2019 о 12:00 год., в якому вказані причини конфлікту як порушення трудової і виробничої дисципліни, а у висновках - що даний нещасний випадок стався внаслідок з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджується висновком Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
27. Конституція України.
27.1. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
28. Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
28.1. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.
29. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III)
29.1. Відповідно до ст.1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
29.2. Відповідно до статті 2 Закону № 2493-IIІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
29.3. Згідно з приписами статті 4 Закону № 2493-IIІ, служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.
29.4. Згідно зі статтею 11 Закону №2493-IIІ, громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки".
Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги.
Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом.
Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби.
Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги.
Особа, яка відмовилася від складення Присяги (за винятком осіб, обраних на посади, зазначені в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її призначення, обрання чи затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу.
29.5. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2493-IIІ, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, зокрема, у разі порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону.
30. Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі -Порядок № 950).
30.1. Пунктом 1 Порядку № 950 визначено випадки в яких може бути проведено службове розслідування. Один з таких випадків - недодержання особою законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.
30.2. Відповідно до пункту 2 даного Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем`єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.
30.3. Пункту 8 Порядку № 950. За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;
обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
33. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
34. Спірні правовідносини у справі виникли з приводу звільнення позивача зі служби в органах місцевого самоврядування за порушення Присяги.
35. Положеннями статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
36. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і Законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
37. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
38. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки".
39. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 прийняв Присягу посадової особи місцевого самоврядування 27 квітня 2005 року.
40. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі, зокрема, порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону (абзац другий частини першої статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
41. Верховний Суд, неодноразово аналізуючи в своїх рішеннях текст присяги державного службовця (міститься в Законах України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII та від 10 грудня 2015 року № 889-VIII), який є майже аналогічним тексту Присяги посадової особи місцевого самоврядування, дійшов таких правових висновків.
42. З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
43. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.
44. Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
45. За такого правового регулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
46. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
47. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
48. Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
49. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
50. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
51. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
52. В основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
53. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
54. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.
55. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.
56. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок не може бути звільнений за порушення Присяги якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
57. З огляду на схожість змісту присяг державного службовця та посадової особи органу місцевого самоврядування, а також мети, з якою ці особи приймають відповідну Присягу, вступаючи на службу, ця правова позиція є застосовною до спірних правовідносин та підлягає врахуванню судом.
58. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі №1340/5975/18 та від 29.01.2020 у справі № 452/1661/16-а, від якої колегія суддів не знаходить підстав для відступу.
59. Пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 950) визначено випадки в яких може бути проведено службове розслідування. Один з таких випадків - недодержання особою законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.
60. Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем`єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа (пункт 2 Порядку № 950).
61. За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов`язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру. обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством. У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (абзац 1, 2, 3 пункту 8 Порядку № 950).
62. Натомість матеріали справи не містять належних та допустимих доказів проведення відповідачем службового розслідування, за результатами якого були б зроблені висновки про наявність подій, які відповідач кваліфікує як порушення ОСОБА_1 . Присяги посадової особи органів місцевого самоврядування, як то передбачено Порядком № 950.
63. Отже, Верховний Суд зазначає, що звільнення позивача за порушення Присяги посадової особи органів місцевого самоврядування проведено відповідачем з порушенням визначеного законодавством порядку.
64. Однак, суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву та суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, у судових рішеннях не надали оцінки стосовно того, чи відбувалось звільнення ОСОБА_1 із дотриманням процедури, передбаченої Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.
65. Окрім цього, позивач у касаційній скарзі зазначає, що під час розгляду позовної заяви в суді першої та апеляційної інстанції заявлялось клопотання про залучення до участі в справі Житомирського міського голову, так як відповідно до пунктів 7 та 12 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, забезпечує виконання рішень відповідної ради та її виконавчого комітету, проте таке клопотання судом було відхилено.
66. Також, у відзиві на касаційну скаргу, відповідач вказує як на одну із підстав скасування рішення суду першої інстанції у даній справі те, що позивачем невірно визначений відповідач по справі - Виконавчий комітет Житомирської міської ради, щодо вимоги про скасування розпорядження про звільнення та вимоги про поновлення на роботі, так як оскаржуване розпорядження, в силу статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видане саме міським головою.
67. В контексті вказаного, слід зазначити, що результативним обраний спосіб захисту порушеного права буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить ефективність захисту порушеного права.
68. В свою чергу Верховний Суд в силу своїх повноважень позбавлений процесуальних можливостей здійснити заміну неналежного позивача на належного, або ж залучити другого відповідача.
69. Відтак, за результатом розгляду даної касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для повної перевірки фактів та обставин справи, зокрема щодо дотримання відповідачем процедури звільнення позивача передбаченої Законом України "Про державну службу" та Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядуваання".
70. Також судами першої та апеляційної інстанцій не обгрунтовано відхилення доводів відповідача щодо необхідності залучення до участі у справіі другого відповідача - Житомирського міського голову, та не встановлено обставин щодо того, хто в силу вимог Закону України "Про місцеве самоврядуваання в Україні" та Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" повинен бути належним відповідачем щодо заявленої позовної вимоги - про визнання неправомірним розпорядження Житомирського міського голови від 15.04.2019 №396.
71. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
72. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
73. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
74. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, в зв`язку з чим ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
75. Під час нового розгляду судам необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів чи було дотримано відповідачем процедуру звільнення позивача, а також встановити належного відповідача/відповідачів з огляду на заявлені позовні вимоги.
76. 3 огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко