№ 243/12645/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 243/12645/19

провадження № 61-10758св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - Краматорська міська рада Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня

2021 року, ухвалене у складі судді Мірошниченко Л. Є., та постанову Донецького апеляційного суду від 25 травня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Никифоряка Л. П., Халаджи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг» (далі - ТОВ «КЗТС Машинінг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди та суборенди земельної ділянки недійсними та скасування їх державної реєстрації.

Позовну заяву мотивувало тим, що між ним (орендарем) та ОСОБА_4 (орендодавцем) 01 травня 2012 року укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,7234 га, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Краматорського району (раніше Слов`янського району) Донецької області, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, строком дії до 01 травня 2022 року. Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області 06 листопада

2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 142420004002262.

Вказувало, що 22 травня 2013 року між ним та ОСОБА_1 як спадкоємцем орендодавця ОСОБА_4 , укладена додаткова угода про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки

від 01 травня 2012 року, якою, зокрема, продовжено строк дії договору до 31 травня 2027 року та збільшено розмір орендної плати орендодавцю.

Однак 21 лютого 2018 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір оренди спірної земельної ділянки та 23 лютого 2018 року провела його реєстрацію. При цьому позивач продовжував користуватися цією земельною ділянкою і виконувати зобов`язання за договором оренди землі від 01 травня 2012 року.

У свою чергу, 26 березня 2018 року ОСОБА_2 уклав з

ОСОБА_3 договір суборенди земельної ділянки, що перебуває в оренді у позивача на підставі договору оренди від 01 травня 2012 року.

ТОВ «КЗТС Машинінг», посилаючись на порушення його прав орендаря, просило суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21 лютого

2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7234 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 25053207

від 23 лютого 2018 року;

- скасувати запис від 23 лютого 2018 року № 25053207 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 лютого 2018 року, укладеного між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7234 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області;

- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 26 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7234 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, право суборенди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26 березня

2018 року за № 25464924;

- скасувати запис від 26 березня 2018 року № 25464924 про державну реєстрацію права суборенди, яке виникло на підставі договору суборенди земельної ділянки від 26 березня 2018 року, укладеного між

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7234 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області

від 03 березня 2021 року позов ТОВ «КЗТС Машинінг» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 21 лютого

2018 року за № 25053207.

Скасовано запис від 23 лютого 2018 року № 25053207 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 лютого 2018 року, укладеного між

Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки від 26 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7234 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, право суборенди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26 березня

2018 року за № 25464924.

Скасовано запис від 26 березня 2018 року № 25464924 про державну реєстрацію права суборенди, яке виникло на підставі договору суборенди земельної ділянки від 26 березня 2018 року, укладеного між

Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «КЗТС Машинінг» судовий збір у розмірі 640,30 грн, з кожного.

Постановою Донецького апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня

2021 року залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час підписання оскаржуваних договорів та реєстрації права оренди земельної ділянки, укладених між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний між «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_4

01 травня 2012 року і зареєстрований 06 листопада 2012 року у відділі Держкомзему Слов`янського району Донецької області. Укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 як спадкоємцем ОСОБА_4 суперечить частині першій статті 95 ЗК України, частині першій статті 25 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та порушує права позивача як орендаря земельної ділянки, які підлягають захисту. При цьому суд вказав, що одна і та ж сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними із різними орендарями, тому дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного договору про оренду земельної ділянки недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції спростував доводи апеляційної скарги щодо нікчемності договору оренди від 01 травня 2012 року та вказав, що договір оренди земельної ділянки з орендарем ТОВ «КЗТС «Машинінг» укладено та підписано за життя ОСОБА_4 , тобто 01 травня 2012 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2021 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду

від 25 травня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

05 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., задоволено клопотання ОСОБА_3 про звільнення її від сплати судового збору, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду 23 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня

2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Посилаючись на положення статей 631 640 ЦК України, заявник вказує, що договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено не було, оскільки на момент його державної реєстрації правоздатність ОСОБА_4 припинилась і у померлого не могло виникнути прав та обов`язків за вказаним договором.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2021 року ТОВ «КЗТС Машинінг» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило поновити строк для подання відзиву, касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 травня 2006 року, на підставі розпорядження голови Слов`янської райдержадміністрації Донецької області від 06 жовтня 2005 року № 460, ОСОБА_4 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 6,0038 га, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Краматорського району Донецької області, (ділянка НОМЕР_1 ), цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 травня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем ТОВ «КЗТС Машинінг» укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Краматорського району Донецької області, загальної площею 4,7234 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231. Договір оренди укладено на 10 років.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 41 договору оренди землі).

Згідно з пунктом 38 договору оренди земельної ділянки від 01 травня

2012 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Пунктом 31 договору оренди земельної ділянки передбачено обов`язок орендатора приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди, зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого

24 вересня 2012 року, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області

06 листопада 2012 року, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 142420004002262.

Згідно з актом приймання-передачі від 06 листопада 2012 року,

ОСОБА_4 передав ТОВ «КЗТС Машинінг» земельну ділянку площею 4,7234 га у натурі. Про що складено акт у трьох примірниках для сторін та державного органу, який провів Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

22 травня 2013 року між ОСОБА_1 як спадкоємцем

ОСОБА_4 і ТОВ «КЗТС Машинінг» укладена додаткова угода про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки

від 01 травня 2012 року, відповідно до умов якої, у зв`язку із переходом до ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що є предметом договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, відбулася заміна відомостей про орендаря.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2013 року, власником земельної ділянки, рілля, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7234 га, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 травня 2013 року, є ОСОБА_1

21 грудня 2017 року додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, укладеної між

ОСОБА_1 і ТОВ «КЗТС Машинінг», пункт 6 розділу «Об`єкт оренди» доповнено таким змістом: «Орендодавець свідчить про те, що дійсно є власником земельної ділянки (кадастровий номер

1424288200:02:000: 0231), ні ділянка, ні будь-яка її частина або право на неї на момент укладення цього договору нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим особам, не передана в безоплатне користування, не передана в іпотеку, не перебуває в податковій заставі чи під арештом, питання права власності на земельну ділянку не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначеної ділянки відсутні, земельна ділянка або право на неї не віднесено до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб». Крім іншого, додатковою угодою збільшено строк дії договору оренди земельної ділянки до 31 грудня 2027 року.

21 лютого 2018 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,7234 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, строком на 43 роки.

26 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір суборенди зазначеної земельної ділянки.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, рілля, кадастровий номер 1424288200:02:000:0231, площею 4,7234 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 травня 2013 року. відповідно до запису про інше речове право номер 25053207, 23 лютого 2018 року державним реєстратором Гордієнко Б. Г. (Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області), зареєстровано договір оренди спірної земельної ділянки, укладений 21 лютого 2018 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , строком на 43 роки з правом передачі в піднайм (суборенду); рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 39910779, прийнято

28 лютого 2018 року. Записом про інше речове право номер 25464924 підтверджується факт укладання 26 березня 2018 року між

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договору суборенди зазначеної земельної ділянки строком на 7 років; рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 40350844, прийнято 28 березня

2018 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

01 травня 2012 року і зареєстрований 06 листопада 2012 року у відділі Держкомзему Слов`янського району Донецької області.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Цивільне право України та цивільне законодавство України передбачає декілька термінів, які за своїм правовим тлумаченням свідчать про виникнення, зміну, припинення прав та обов`язків за правочинами або договорами учасників таких правочинів або/та договорів.

Відповідно до положень частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (зокрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом, такі підстави повинні існувати на момент вчинення правочину.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203

ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, згідно зі статтею 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною другої статті 640 ЦК України визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Зміст зазначених норм цивільного права свідчить про те що з моменту, коли сторони договору, як виду правочину, дійшли згоди з усіх істотних умов цього договору, такий договір вважається укладеним, якщо законом не визначено інший момент його укладення, зокрема реєстрацію договору та/або його нотаріальне посвідчення. У цьому випадку договір вважався укладеним з моменту його реєстрації та/ або нотаріального посвідчення. При цьому загальні вимоги до чинності правочину визначені положеннями статті 203 ЦК України.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (тут і надалі -

у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин щодо укладення договору оренди землі від 01 травня 2012 року) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому права й обов`язки за договором, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як це передбачено статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі».

Аналіз змісту цих норм права дає підстави для висновку про те, що укладення правочину та його чинність можуть бути розірвані у часі та пов`язані з необхідністю вчинити додаткові дії для настання можливості використання прав та виконання обов`язків, визначених цим правочином.

Однак визначальне значення має зміст норм матеріального права на момент підписання договору та умови договору щодо набуття чинності та щодо моменту укладання такого договору.

Недійсність правочину пов`язується з порушеннями, які мали місце під час саме укладання цього правочину.

Законодавством момент укладання договору визначається одночасно з його реєстрацією (стаття 640 ЦК України), а отже, порушення, які були допущені під час реєстрації договору, є порушеннями, що мали місце під час його укладення.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, що на час укладення договору оренди земельної ділянки між ТОВ КЗТС Машинінг» та ОСОБА_4 було передбачено статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі».

Верховний Суд України вказував, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться змістовним наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

З урахуванням положень статті 640 ЦК України щодо укладення договору та статті 18 Законі України «Про оренду землі» щодо набрання чинності договором оренди землі після його реєстрації можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України «Про оренду землі», який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту його реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.

До такого ж правового висновку за подібних обставин справи щодо часу укладання договору оренди та його умов щодо набрання чинності після реєстрації дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Згідно з положеннями статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі», які діяли до 01 січня 2013 року права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації.

Тобто момент укладення договору визначався його реєстрацією.

Починаючи з 01 січня 2013 року, згідно з положенням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, втратили чинність статті 18, 20 Закону України «Про оренду землі», і з 1 січня 2013 року в порядку, визначеному Законом N 1878-VI, здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяження (реєстрація речових прав).

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 травня 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ «КЗТС Машинінг», має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Пунктом 41 договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року встановлено, що він набуває чинності після його підписання та державної реєстрації, що не дає підстав вважати, що у сторін договору виникли права та обов`язки за цим договором до його реєстрації.

Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду землі» передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно з пунктом 31 договору оренди земельної ділянки від 01 травня

2012 року, орендар зобов`язався приступити до використання земельної ділянки за умовами договору, зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджено актом приймання-передачі спірної земельної ділянки в натурі, складеним 06 листопада 2012 року сторонами.

Таким чином, на момент реєстрації договору, а саме на момент закінчення процедури укладання договору від 01 травня 2012 року, його реєстрації та передачі земельної ділянки в натурі, були порушені положення цивільного законодавства про особу як суб`єкта цивільних прав та обов`язків, оскільки виникнення прав та обов`язків за договором, стороною якого є померла особа, законодавством не передбачено.

Отже, необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року укладений за життя ОСОБА_4 , тобто 01 травня 2012 року, а укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 як спадкоємцем ОСОБА_4 суперечить положенням статей 203 215 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, однак, вирішуючи позов, неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 631 640 ЦК України, статті 18, 20 Закону України «Про оренду землі», у редакції, чинні станом на час укладення договору оренди земельної ділянки

від 01 травня 2012 року).

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141, підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України слід здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподілити судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ухвалами Донецького апеляційного суду від 08 квітня 2021 року та Верховного Суду від 05 липня 2021 року ОСОБА_3 була звільнена від сплати судового збору за перегляд справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

З урахуванням того, що касаційна скарга задоволена, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасовані з ухваленням нового судового рішення, з ТОВ «КЗТС Машиніг» на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 6 723,50 грн (2 881,50 + 3 842,00) за перегляд справи у судах апеляційної та касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області

від 03 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду

від 25 травня 2021 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Краматорська міська рада Донецької області, про визнання договорів оренди та суборенди земельної ділянки недійсними та скасування їх державної реєстрації відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг» на користь держави судовий збір у розмірі 6 723,50 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець