ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 243/6450/17

провадження № К/9901/33931/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Компанієць І.Д. Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В. від 26 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:

- визнати неправомірною відмову Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01 вересня 1985 року по 28 серпня 1989 рік та календарний період роботи позивача на посаді стажиста Торезького міського народного суду Донецької області з 01 серпня 1989 року по 13 жовтня 1991 року;

- зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 14 грудня 2016 року з урахуванням раніше здійснених виплат та з урахуванням наявного стажу, який дає право на відставку судді.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 43 від 12 липня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року, та календарний період його роботи на посаді стажиста Торезького міського народного суду Донецької області з 01 серпня 1989 року по 13 жовтня 1991 року.

Зобов`язано Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 01 липня 2017 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

4. Також відповідно до Указів Президента України № 584/95 від 10 липня 1995 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та № 1061/2002 від 25 листопада 2002 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах період проходження строкової військової служби.

5. Пункт 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI (редакція до 25 березня 2015 року) передбачає, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

6. Суд зазначив, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів.

7. При обчисленні стажу роботи на посаді судді для суддів які призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Закону, слід керуватися положенням частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів».

8. Згідно з вимогами частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року, для суддів загальних та арбітражних судів до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

9. Відповідно до роз`яснення територіального управління Державної судової адміністрації України, щодо категорії «інших працівників, яким законом передбачені такі пільги», слід розуміти роботу працівників на посадах державних службовців та службовців, що працювали в державних органах, та розрахунок стажу роботи яких здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

10. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2017 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов`язання Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період його роботи на посаді стажиста Торезького міського народного суду Донецької області з 01 серпня 1989 року по 13 жовтня 1991 року та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 01 липня 2017 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.

11. Прийнято у цій частині позовних вимог нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період його роботи на посаді стажиста Торезького міського народного суду Донецької області з 01 серпня 1989 року по 13 жовтня 1991 року та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 01 липня 2017 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.

12. В іншій частині постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2017 року по справі залишено без змін.

13. Відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що період роботи на посаді стажиста народного судді може бути зарахований до стажу державної служби за умови, якщо ця посада відносилась до посад керівних працівників і спеціалістів і була передбачена штатним розписом апарату народного суду.

14. Тобто обов`язковою умовою, на думку суду апеляційної інстанції, для зарахування роботи до стажу державної служби є те, що особа повинна займати відповідно керівну посаду чи посаду спеціаліста у названих органах, потрібно визначити яке коло обов`язків виконувала ця особа перебуваючи на відповідній посаді.

15. У матеріалах справи відсутні докази того, що посада стажиста Торезького народного суду Донецької області відносилась до посад керівних працівників та спеціалістів у період з 01 серпня 1989 року по 13 жовтня 1991 року та що посада передбачена штатним розписом апарату народного суду.

16. Оскільки позивач фактично не виконував обов`язки судді відповідного суду, до того ж діючим законодавством взагалі не передбачено зарахування вказаного стажу до стажу роботи, для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні підстави для зарахування роботи позивача на посаді стажиста суду за вказаний період до стажу роботи суддею.

17. Оскільки позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, який є максимальним у розумінні діючого законодавства, то у даному випадку відсутні підстави для перерахунку грошового утримання, як наслідок, відсутні підстави вважати порушеними права позивача пенсійним органом у цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та залишити в силі постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач довічного грошового утримання призначеного відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402 з 14 грудня 2016 року, у розмірі 90% відсотків грошового утримання судді.

20. З протоколу № 6410 від 19 грудня 2016 року убачається, що щомісячне грошове утримання судді у відставці позивачу призначено в розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. У протоколі до розпорядження зазначено, що загальний трудовий стаж (повний) складає 35 років 3 місяці 9 днів. Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахований стаж судді (27 років 2 місяці 13 днів). Половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі з 01 вересня 1985 року по 28 червня 1989 року, та календарний період роботи на посаді стажера Торезького міського народного суду Донецької області з 01 серпня 1989 року по 13 жовтня 1991 року не враховані.

21. Відповідно до копії наказу начальника управління юстиції виконкому Донецької обласної Ради народних депутатів №537 від 01 серпня 1989 року та записами в трудовій книжці позивача, позивач був призначений на посаду стажиста Торезького міського народного суду Донецької області, з окладом (який він отримував більше двох років) 75 % посадового окладу народного судді, а керівником стажування був призначений Голова суду ОСОБА_2 .

22. Згідно із записами в трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 проходив навчання в Харківському юридичному інституті з 01 вересня 1985 року по 30 червня 1989 року.

23. 03 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії.

24. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 12 липня 2017 року № 43.

25. Уважаючи рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії неправомірним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

26. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

27. До набрання чинності Законом № 2453-VІ зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ, а тому при обчисленні стажу роботи на посаді судді для суддів, які призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ, слід керуватися положенням частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів».

28. Відповідно до вимог частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» для суддів загальних та арбітражних судів до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустку, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

29. Відповідно до роз`яснення територіального управління Державної судової адміністрації України, щодо категорії «інших працівників», яким законом передбачені такі пільги, слід розуміти роботу працівників на посадах державних службовців та службовців, що працювали в державних органах та розрахунок стажу роботи яких здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

30. Крім того, Головне управління державної служби України своїм листом від 28 жовтня 2005 року № 12/10188 роз`яснило, що період роботи на посаді стажиста народного суду може бути зарахований до стажу державної служби за умови, якщо ця посада відносилась до посад керівних працівників і спеціалістів і була передбачена штатним розписом апарату народного суду.

31. Відповідно до копії наказу начальника управління юстиції виконкому Донецької обласної Ради народних депутатів № 537 від 01 серпня 1989 року позивач був призначений на посаду стажиста Торезького міського народного суду Донецької області, з окладом (який я отримував більше двох років) 75% посадового окладу народного судді, а керівником стажиста був призначений голова суду, що підтверджує те, що посада стажиста була передбачена штатним розписом апарату народного суду та відносилась до посад спеціалістів, які перебували на державній службі.

32. Також позивач указує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність із боку відповідача порушеного права на підставі незрозумілих розрахунків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Під час розгляду цієї касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08 лютого 2020 року) відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08 лютого 2020 року), суд переглядає рішення суд апеляційної інстанції в частині вимог про зобов`язання Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період роботи позивача на посаді стажиста Торезького міського народного суду Донецької області з 01 серпня 1989 року по 13 жовтня 1991 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді.

35. Частиною 1 статті 1 Закону СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04 серпня 1989 роук № 328-І, який діяв на час обрання позивача суддею, визначено, що суддями і народними засідателями є громадяни СРСР, обрані у встановленому законом порядку до Верховного Суду СРСР, Верховних Судів союзних республік, Верховних Судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів, районних (міських) народних судів, а також військових трибуналів у Збройних Силах СРСР.

36. Відповідно до статті 8 Закону СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04 серпня 1989 № 328-І визначено вимоги, які ставляться до кандидатів у судді і народні засідателі. Зокрема, народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен. Суддями вищестоящих судів можуть бути обрані громадяни СРСР, які мають вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше п`яти років, у тому числі, як правило, не менше двох років як суддя. Суддею військового трибуналу може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, перебуває на дійсній військовій службі, має вищу юридичну освіту і військове звання офіцерського складу. Особа, яку вперше обирають суддею військового трибуналу, повинна здати кваліфікаційний екзамен. Народним засідателем може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, а народним засідателем військового трибуналу-громадянин СРСР, який перебуває на дійсній військовій службі.

37. Згідно зі статтею 9 Закону СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04 серпня 1989 роук № 328-І підбір кандидатів у судді здійснюють органи юстиції відповідно до вимог цього Закону на основі рекомендації і врахування думки трудових колективів, в яких працюють кандидати, що їх висувають, і висновку кваліфікаційної колегії суддів. Особи, яких вперше рекомендують кандидатами в судді, проходять професійну підготовку у випадках і порядку, що визначаються Міністерством юстиції СРСР. Представлення кандидатів у народні судді районних (міських) народних судів, судді крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів, Верховних Судів автономних республік провадиться спільно Міністерством юстиції і Верховним Судом союзної республіки. Кандидати в судді Верховних Судів союзних республік представляються в порядку, встановленому законодавством союзних республік, з урахуванням думки Верховного Суду СРСР і Міністерства юстиції СРСР.

38. Так, згідно запису № 11 у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач, у зв`язку із обранням з 14 жовтня 1991 року зарахований на посаду народного судді Слов`янського міського народного суду.

39. Тобто, позивач на час обрання його народним суддею відповідав вимогам, встановленим статтею 8 Закону СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04 серпня 1989 року № 328-І, наслідком чого був зарахований на посаду народного судді Слов`янського міського народного суду.

40. Водночас, записи трудової книжки ОСОБА_1 свідчать про те, що позивач на підставі постанови Верховної Ради України від 29 листопада 2001 року обраний суддею Слов`янського міського суду безстроково, на підставі постанови Верховної Ради України від 23 травня 2013 року переведений на посаду судді Апеляційного суду Донецької області.

41. 13 грудня 2016 року ОСОБА_1 відраховано зі складу Апеляційного суду Донецької області на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року.

42. Статтею 126 Конституції України передбачено підстави для звільнення судді, серед яких зокрема є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4).

43. Як убачається з матеріалів справи, на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року № 3058/0/15-16 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Донецької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

44. Позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Донецької області в період дії Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, а отже доводи ОСОБА_1 наведені у позовній заяві з приводу звільнення останнього на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, так як норми вказаного Закону, в тому числі які врегульовують питання відставки судді, втратили чинність 30 вересня 2006 року.

45. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

46. Відповідно до частин першої, третьої статті 116 Закону №1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

47. На момент звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Донецької області статтею 137 Закону № 1402-VIII чітко визначався перелік робіт на посадах, які зараховувались до стажу роботи на посаді судді.

48. Так, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

49. Отже, станом день прийняття Вищою радою юстиції рішення від 08 грудня 2016 року № 3058/0/15-16 про відставку позивача і видачі 13 грудня 2016 наказу про відрахування із складу суду, законодавцем визначено вичерпний перелік робіт на посадах, які дають підстави для зарахування, до стажу роботи на посаді судді, який враховується для обрахунку необхідних 20 років для набуття права на подання заяви про відставку. Іншого порядку обчислення такого строку законодавством на час звільнення позивача, не передбачалось.

50. Пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, в редакції станом на грудень 2016 року, передбачалося право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

51. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

52. Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

53. Пункт 34 розділу XII доповнено абзацом четвертим згідно із Законом України «Про вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, який набрав чинності з 05 січня 2017 року.

54. Однак важливою являється та обставина, що ОСОБА_1 звільнений з посади судді Апеляційного суду Донецької області у зв`язку із поданням заяви про відставку з 13 грудня 2016 року, на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року № 3058/0/15-16, тобто в період, коли такої норми Закону № 1402-VIII не існувало.

55. Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

56. Таким чином, положення абзацу 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII не врегульовують спірні правовідносин, а отже не можуть застосовуватись судом при вирішенні цієї справи.

57. У зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2509-VIII від 12 липня 2018 року (далі - Закон № 2509-VIII) внесені зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII від 02 червня 2016 року, яку доповнено частиною другою.

58. Так, відповідно до частини 2 статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

59. Системний аналіз цієї норми у її взаємозв`язку з абзацом 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2509-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

60. Втім, вищевказана редакція частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII діє з 05 серпня 2018 року - дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2509-VIII від 12 липня 2018 року.

61. Позивач звільнений з посади судді апеляційного суду Донецької області з 13 грудня 2016 року, до набрання чинності Законом № 2509-VIII, а отже в розумінні статті 58 Конституції України, зміни внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2509-VIII від 12 липня 2018 року, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

62. У спільному листі Голови Вищої ради правосуддя, в.о. Голови Верховного Суду, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в.о. Голови Ради суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, Ректора Національної школи суддів України від 05 листопада 2018 року № 41783/0/9-18, № 2664/0/2-18, № 01-6757/18, № 9рс-1112/18, № 1-22433/18, № 02/3878 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» надано роз`яснення щодо зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді.

63. Виходячи зі змісту вказаного листа, необхідно відмітити, що передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05 серпня 2018 року.

64. Судом встановлено, що позивач реалізував своє право на відставку до внесення змін Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

65. За приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

66. Тлумачення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року, зі змісту якого слідує, що частина перша статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.

67. З огляду на те, що зарахування періоду перебування на посаді стажиста народного судді до стажу на посаді судді не було передбачено законодавством, яке діяло на момент звільнення позивача з посади судді, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

68. Зазначений висновок узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/6296/19-а.

69. Як убачається із розпорядження Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 31 травня 2017 року № 890244 ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, який є максимальним у розумінні діючого законодавства, а тому відсутні підстави для перерахунку грошового утримання, як наслідок, відсутні підстави уважати порушеними права позивача пенсійним органом в частині відмови у здійсненні перерахунку пенсії.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, змінене рішенням суджу апеляційної інстанції, є законним і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2017 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний