Постанова

Іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 251/7379/13-ц

провадження № 61-23609св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивачі: Комунальне підприємство «Східний», Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» та Комунального підприємства «Східний» на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 березня 2014 року у складі судді Токаренко М. А. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2014 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Супрун М. Ю., Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2013 року Комунальне підприємство «Східний» (далі - КП «Східний») та Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» (далі - ПрАТ «Горлівськтепломережа») звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 та просили зобов`язати відповідача відновити централізоване опалення шляхом приєднання радіаторів опалення до стояків централізованої системи опалення у квартирі АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначали, що актом обстеження квартири АДРЕСА_1 за участю ОСОБА_1 від 30 листопада 2012 року було встановлено факт самовільного відключення останнім приладів опалення квартири від загальнобудинкової системи опалення.

Оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги статті 152 ЖК УРСР, Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання від 22 листопада 2005 року № 4, а також Будівельні норми та правила 2.04.05.-91* «Опалення, вентиляція та кондиціонування», КП «Східний» та ПрАТ «Горлівськтепломережа» просили позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівка Донецької області від 04 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2014 року, у задоволенні позову КП «Східний», ПрАТ «Горлівськтепломережа» відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що опалювальні прибори у спірній квартирі були демонтовані до 2006 року, тобто у період, коли відповідач, який на той момент був неповнолітнім, у вказаному житлі не проживав, а знаходився у школі-інтернаті для дітей сиріт на повному державному забезпечені.

Оскільки судом не встановлено факт порушення відповідачем обов`язків, передбачених статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року, у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2014 року КП «Східний» та ПрАТ «Горлівськтепломережа» звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Калінінського районного суду м Горлівка Донецької області від 04 березня 2014 року і ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2014 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначали, що суди не врахували, що ОСОБА_1 є власником спірної квартири. Власність зобов`язує, тому власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам громадян, інтересам суспільства та повинен нести за це відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України відповідач є співвласником системи опалення багатоквартирного будинку, яка обслуговує більше однієї квартири у будинку.

Не зважаючи на акт від 30 листопада 2012 року, складений представником КП «Східний» та представником ПрАТ «Горлівськтепломережа», відповідно до якого у спірній квартирі відсутні радіатори опалення, квартира відключена від централізованої системи опалення, ОСОБА_1 не відновив систему опалення шляхом приєднання радіаторів опалення до стояків централізованої системи опалення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області.

Відповідно до Закону України від 12 серпня 2014 року №1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 територіальну підсудність справ, які підсудні Калінінському районному суду м. Горлівки Донецької області змінено та визначено Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

На запит Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом Слов`янський міськрайонний суд Донецької області від 12 травня 2015 року вих. № 4038/15 повідомив про неможливість направлення вказаної справи, оскільки вона з Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області не надходила.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційна скарга передана до Касаційного цивільного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-23609ск18 у справі № 251/7379/13-ц для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2019 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 251/7379/13-ц.

01 червня 2020 року на адресу Верховного Суду зі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшли матеріали відновленого втраченого судового провадження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 28 червня 1995 року власниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в рівних долях.

Відповідач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітнього ОСОБА_1 мати покинула та залишила без догляду, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Калінінської районної ради № 168 від 31 серпня 1994 року. Рішенням суду від 25 квітня 1995 року ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав щодо ОСОБА_1 .

Згідно довідок дошкільних та навчальних закладів ОСОБА_1 перебував в дитячих закладах для дітей-сиріт на повному державному забезпеченні. З 28 серпня 2007 року і на момент розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 перебував в міському соціальному гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування «Оберіг».

Також суди встановили, що з 2005 року у спірній квартирі ніхто не проживав, матір відповідача ОСОБА_4 на підставі судового рішення оголошена померлою, а сестра відповідача ОСОБА_3 - визнана безвісно відсутньою.

Відтак ОСОБА_1 не є споживачем комунальних послуг в квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_1 від 04 березня 2013 року житло знаходиться у незадовільному, нежитловому стані, опалювальні прибори відсутні.

Разом з тим, відповідно до акту, складеного ПрАТ «Горлівськтепломережа» та КП «Східний» 30 листопада 2012 року, в квартирі АДРЕСА_1 саме ОСОБА_1 самовільно здійснено відключення опалювальних приладів від внутрішньої системи опалення будинку АДРЕСА_1 , в квартирі відсутні стояки опалення, однак не зазначено, в який період часу таке відключення було здійснено.

Згідно відповіді КП «Східний» від 04 березня 2014 року у підприємства відсутні відомості щодо того, з якого часу та ким здійснювалося відключення системи опалення в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 57 ЦПК України 2004 року).

Згідно зі статтею 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 179 ЦПК України 2004 року предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Встановивши, що позивачі не надали суду належні і допустимі докази на підтвердження тієї обставини, що відповідачем ОСОБА_1 були вчинені дії, які б свідчили про самовільне відключення в спірній квартирі централізованого теплопостачання, відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживав, оскільки перебував дитячих закладах для дітей-сиріт, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, їм надана належна оцінка судом апеляційної інстанції, вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ «Горлівськтепломережа» та КП «Східний» залишити без задоволення, а рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» та Комунального підприємства «Східний» залишити без задоволення.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук