ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 260/4599/23
адміністративне провадження № К/990/14411/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 260/4599/23
за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Скраль Т. В.) від 30 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Качмар В. Я., Гудим Л. Я., Кузьмич С. М.) від 13 лютого 2025 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2023 року: № 0004960705; № 0004990705; № 0005000705; № 0005010705; № 0005030705; № 0005040705; № 0005050705; № 0005060705; № 0005080705; № 0005090705; № 0005100705; № 0005110705; № 0005130705; № 0005140705; № 0005170705; № 0005180705; № 0005240705; № 0005260705; № 0005280705; № 0005300705; № 0005310705; № 0005320705.
2. 06 лютого 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 05 березня 2024 року.
3. 05 березня 2024 року позивачем подано до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про зміну позовних вимог без зміни підстав позову, відповідно до якої вона просила розглядати наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2023 року: № 0004960705; № 0004990705; № 0005000705; № 0005010705; № 0005030705; № 0005040705; № 0005050705; № 0005060705; № 0005080705; № 0005090705; № 0005100705; № 0005110705; № 0005130705; № 0005140705; № 0005170705; № 0005180705; № 0005240705; № 0005260705; № 0005280705; № 0005300705; № 0005310705; № 0005320705;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року № 00018760705; № 00018770705; № 00018780705; № 00018790705; № 00018800705; № 00018810705.
4. 22 березня 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 на підставі пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року клопотання відповідача про залишення позову в частині без розгляду задоволено.
Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 залишено без розгляду; в іншій частині вимог продовжено підготовче провадження в даній справі.
6. Постановою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року залишено без змін.
7. 10 квітня 2024 року позивачем подано до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову (вх. № 10043/24), відповідно до якої вона просила суд змінити предмет заявлених позовних вимог без одночасної зміни підстав позову та в подальшому розглядати позовні вимоги в такій редакції: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 31 січня 2023 року № 0004960705; № 0004990705; № 0005000705; 0005010705; № 0005030705; № 0005040705; № 0005050705; № 0005060705; № 0005080705; № 0005090705; № 0005100705; № 0005110705; № 0005130705; № 0005140705; № 0005170705; № 0005180705; № 0005240705; № 0005260705; № 0005280705; № 0005300705; № 0005310705; № 0005320705, та від 02 травня 2023 року № 00018760705; № 00018770705; № 00018780705; № 00018790705; № 00018800705; № 00018810705.
8. 23 травня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду поновлено провадження у цій адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 04 червня 2024 року об 13:40 год.
9. 04 червня 2024 року позивачем подано аналогічні заяви вх. № 15474/24 та вх. № 15494/24 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову від 10 квітня 2024 року ( вх. № 10043/24).
10. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року заяву про зміну предмету позову без зміни підстав позову від 10 квітня 2024 року за вх. № 10043/24 із врахуванням заяви про поновлення пропущеного строку від 04 червня 2024 року вх. № 15474/24, вх. № 15494/24 залишено без руху. Позивачу постановлено усунути встановлені при поданні заяви про зміну предмету позову недоліки, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
11. 18 червня 2024 року позивачем подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позову без зміни підстав позову від 10 квітня 2024 року (вх. № 10043/24), (т.5, а.с.3-8), яка обґрунтована тим, що на третьому аркуші ухвали суду від 04 червня 2024 року судом встановлено, що «Оскільки вказана заява подана представником позивача до закінчення підготовчого засідання, тому строк її подання є дотриманим.». З огляду на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 щодо форми та змісту заяв про зміну предмету позову, нормативного регулювання та вимог до розгляду заяв про зміну предмету позову до та після 15 грудня 2017 року посилання на дію правила передбаченого частиною першою статті 123 КАС України є недоречним. Одночасне встановлення судом двох взаємовиключних обставин про здійснення процесуальної дії в межах строків визначених частиною першою статті 47 КАС України та порушення строків передбачених 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК) не сприяє принципу юридичної визначеності. В той самий час, подана суду заява про зміну предмету позову не носить характер самостійного звернення до суду, а є формою реалізації процесуальних прав позивача, якими позивач наділений в силу положень частини першої статті 47 КАС України, в межах вже існуючого звернення до суду право на яке використано позивачем 02 червня 2023 року.
12. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
13. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 13 лютого 2025 року, підстави для поновлення строку ФОП ОСОБА_1 на звернення до суду в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 визнано неповажними.
Заяву про зміну предмету позову від 10 квітня 2024 року за вх. № 10043/24 із врахуванням заяви про поновлення пропущеного строку від 04 червня 2024 року вх. № 15474/24, вх. № 15494/24 повернуто позивачу.
В іншій частині вимог продовжено підготовче провадження в даній справі.
14. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 квітня 2025 року позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суд від 13 лютого 2025 року, та передати справу № 260/4599/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
15. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи.
16. 28 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.
17. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що підстави для поновлення строку ФОП ОСОБА_1 на звернення до суду в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 є неповажними.
19. Такий висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що на виконання рішення ДПС України від 28 квітня 2023 року № 10387/6/99-00-06-03-02-06, прийнятого за результатом розгляду скарги, та відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області винесено та надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705, про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 343 049,38 грн, які отримані позивачем 13 травня 2023 року.
20. Отримавши вказані податкові повідомлення-рішення, позивач 26 травня 2023 року подала до ДПС України скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано рішення ДПС України від 15 червня 2023 року № 15458/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено скаргу без розгляду.
21. Отже, позивач застосував процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, строк для звернення до суду з позовом про їх оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.
22. Водночас, заяву про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову подано до суду лише 10 квітня 2024 року, тобто поза межами строків їх оскарження.
23. Враховуючи, що підстави для поновлення строку ФОП ОСОБА_1 на звернення до суду в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 визнано неповажними, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що заяву про зміну підстав позову від 10 квітня 2024 року за вх. № 10043/24, із врахуванням заяви про поновлення пропущеного строку від 04 червня 2024 року вх. № 15474/24, вх.№ 15494/24, слід повернути позивачу.
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
25. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено те, що залишаючи позов без розгляду з підстав передбачених пунктом 8 частиною першою статті 240 КАС України судами попередніх інстанцій застосовано норму статті 123 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі 815/1554/17 та від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
26. Зокрема, скаржник вказує, що заява про зміну предмету позову за своєю правовою природою не наділена ознаками самостійного звернення до адміністративного суду, а строки з її зверненням визначені не статтею 122 КАС України, а частиною першою статті 47 КАС України.
27. При цьому, на переконання позивача, процесуальний строк для подання заяви про зміну предмету позову, встановлений статтею 47 КАС України, закінчується закриттям підготовчого провадження, яке в даній справі закрито 30 жовтня 2024 року, з огляду на що заява від 10 квітня 2024 року про зміну предмету позову подана з дотриманням процесуальних строків, що також встановлено судом в оскаржуваній ухвалі.
28. Водночас скаржник зауважує, що протиправне застосування судом строків для звернення з позовом до суду під час розгляду заяви про зміну предмету позову призвело до обмеження позивача у доступі до правосуддя. Така ситуація порушує принципи справедливості та рівності перед законом, оскільки позивач не зміг скористатися своїм правом на ефективний судовий захист.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
30. Частина перша статті 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
31. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
32. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
33. Отже КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
34. Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
35. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.
36. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
37. Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
38. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
39. 26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.
40. Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».
41. Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
42. Як підтверджується встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами на виконання рішення ДПС України від 28 квітня 2023 року № 10387/6/99-00-06-03-02-06, прийнятого за розглядом скарги, та відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області винесено та надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705, про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 343 049,38 грн, які отримані позивачем 13 травня 2023 року.
43. Отримавши податкові повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року, позивач 26 травня 2023 року подала до ДПС скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано рішення ДПС від 15 червня 2023 року № 15458/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено скаргу без розгляду.
44. Водночас заяву про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову подано до суду лише 10 квітня 2024 року, тобто поза межами строків оскарження податкових повідомлень-рішень.
45. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
46. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
47. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
48. Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
49. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
50. У цій справі позивач доводила як судам попередніх інстанцій, так і касаційному суду, що строк на звернення до суду в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705 нею непропущено, оскільки подана суду заява про зміну предмету позову не носить характер самостійного звернення до суду, а є формою реалізації процесуальних прав позивача, якими позивач наділений в силу положень частини першої статті 47 КАС України, в межах вже існуючого звернення до суду право на яке використано позивачем 02 червня 2023 року.
51. Перевіривши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції знаходить його таким, що ґрунтується як на неправильному тлумаченні норм процесуального права щодо обчислення процесуальних строків.
52. Зокрема колегія суддів звертає увагу, що встановлене частиною першою статті 47 КАС України право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, не є безумовним, та підлягає реалізації, з урахуванням вимог щодо форми і змісту, які КАС України, встановлені при зверненні до суду з позовом, в тому числі щодо необхідності дотримання процесуальних строків звернення до суду.
53. Водночас стаття 47 КАС України не регулює строки звернення до суду. Строки звернення до суду у справах, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, за загальним правилом регулюються статтею 122 КАС України.
При цьому як уже зазначалося в цій постанові у ситуації, коли особа звертається до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за умови попереднього використання досудового порядку урегулювання спору, визначений у пункті 56.19 статті 56 ПК України скорочений (один місяць) строк звернення до адміністративного суду з позовом, є спеціальним по відношенню до загального (шість місяців) строку, що міститься у статті 122 КАС України.
54. Як вірно було встановлено заяву про зміну предмету позовних вимог без зміни підстав позову подано до суду лише 10 квітня 2024 року, тобто поза межами строків оскарження податкових повідомлень-рішень. При цьому, жодних обґрунтувань щодо поважності причини пропуску такого строку позивачем у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позову без зміни підстав позову не наведено.
55. Отже, суд касаційної інстанцій погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду щодо визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705.
56. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частини перша та друга статті 123 КАС України).
57. Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 травня 2023 року № 00018790705, № 00018780705, № 00018770705, № 00018760705, № 00018800705, № 00018810705, і вказані ФОП ОСОБА_1 підстави для поновлення такого строку визнано неповажними, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявні підстави для повернення заяви про зміну підстав позову від 10 квітня 2024 року за вх. № 10043/24, із врахуванням заяви про поновлення пропущеного строку від 04 червня 2024 року вх. № 15474/24, вх.№ 15494/24.
58. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не спростовують. Інших аргументів, ніж ті, що вже були наведені позивачем в судах попередніх інстанцій та яким вже не надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.
59. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.
60. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).
61. У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 260/4599/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов