ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа №260/4686/22

адміністративне провадження № К/990/15709/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року (суддя-доповідач Шевчук С.М., судді Кухтей Р.В., Обрізко І.М.),

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - НОМЕР_1 прикордонний загін) про визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна, визначеної не за цінами станом на 01 січня 2020 року, зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2020 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України та наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 31.07.2020 №411-ос був виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 року. Після звільнення з військової служби відповідач нарахував і виплатив йому грошову компенсацію за неотримане речове майно за цінами минулих років, хоча, на думку позивача, мав здійснити відповідні виплати, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Державної прикордонної служби України станом на 01 січня 2020 року (рік звільнення з військової служби).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року та залишено адміністративний позов без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду і визнанням неповажними підстав для його поновлення.

У касаційній скарзі представник позивача адвокат Сідак П.П., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

За доводами представника позивача, суд апеляційної інстанції не дав оцінки аргументам позивача щодо його обізнаності з розрахунком виплаченої грошової компенсації за неотримане речове майно лише з 17 жовтня 2022 року - дня отримання листа відповідача від 15.10.2022 разом із копією довідки-розрахунку від 31.07.2020 №69/20 про вартість речового майна із зазначенням цін, які були застосовані для нарахування компенсації. Наведене, на переконання представника позивача, спростовує висновок суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до суду з цим позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 31.07.2020 №411-ос ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 року.

У рапорті від 29.07.2020 позивач просив нарахувати і виплатити йому грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно та надав згоду на виключення зі списків військової частини без виплати грошової компенсації за неотримане речове майно в день звільнення.

Згідно з довідкою-розрахунком від 31.07.2020 №69, складеною начальником відділення речового забезпечення відділу забезпечення, розмір грошової компенсації замість належного до видачі речового майна за період проходження позивачем військової служби становить 45863,95 грн.

Фактична виплата позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 45175,99 грн здійснена 23 вересня 2020 року, що останнім не заперечується.

До суду з цим позовом позивач звернувся 09 листопада 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу частини п?ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічною службою є, зокрема, військова служба.

Спір у цій справі виник з приводу розміру грошової компенсації вартості не отриманого під час проходження військової служби речового майна, яка підлягає виплаті, зокрема, в разі звільнення військовослужбовця з військової служби.

У постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що за своєю правовою природою речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

У зв`язку з цим грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця, вимоги про стягнення якої не обмежувалися будь-яким строком відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування до заявлених ОСОБА_1 позовних вимог спеціального місячного строку, установленого частиною п?ятою статті 122 КАС України, який обчислюються з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Ураховуючи, що суд першої інстанції під час розгляду справи не вирішував питання про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, а апеляційна скарга містила доводи відповідача про пропуск позивачем цього строку, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16 березня 2023 року надав ОСОБА_1 строк для подання до суду заяви про поновлення строку з обґрунтуванням причин його пропуску.

У заяві про поновлення процесуального строку від 22 березня 2023 року, поданій на виконання ухвали суду, представник позивача послався на необізнаність позивача зі складом грошових сум, які при звільненні й після цього надходили на його картковий рахунок та були визначені як «заробітна плата», без жодних роз`яснень, за що саме таку виплату здійснено. Лише на запит представника позивача відповідач додатками до листа від 15.10.2022 №703/9232-22-вих надав копію витягу з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 16.09.2020 №500-ос «Про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно» і копію довідки-розрахунку від 31.07.2020 №69/20 про вартість речового майна із зазначенням цін, які були застосовані для нарахування компенсації. Цей лист був отриманий представником позивача 17 жовтня 2022 року. У зв`язку з цим представник позивача стверджував, що позовна заява була подана 09 листопада 2022 року в межах місячного строку з часу, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.

Надаючи оцінку зазначеним аргументам, суд апеляційної інстанції мотивовано виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про порушення його прав при отриманні спірної компенсації за речове майно, оскільки ніщо не перешкоджало йому невідкладно звернутися до відповідача із запитом щодо проведених виплат, у тому числі щодо розміру компенсації за неотримане речове майно.

Жодних доказів на підтвердження обставин учинення відповідачем протиправних дій, які би позбавляли позивача можливості дізнатися про складові виплачених йому сум при звільнені, позивач суду не надав.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звернення позивача із запитом до відповідача у жовтні 2022 року після спливу двох років з дня отримання спірної компенсації за речове майно не впливає на початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом і не є поважною причиною його пропуску.

Про наявність інших обставин, які би вказували на істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав, позивач не зазначив.

З огляду на викладене та виходячи з приписів пункту 8 частини першої статті 240, частини першої статті 319 КАС України, суд апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про скасування рішення суду першої інстанції, прийняте по суті позовних вимог, та залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська