№ 260/5092/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 260/5092/23

провадження № К/990/20055/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, за участю третіх осіб - Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мишинчука Василя Васильовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Обрізко І. М., суддів: Іщук Л. П., Шинкар Т. І.

І. Суть спору

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, за участю третьої особи - Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, якому просить:

1.1. визнати протиправними та скасувати накази Державної екологічної інспекції України від 31 травня 2023 року № 59-тр/т про застосування до ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби, від 31 травня 2023 року № 60-тр/т про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області;

1.2. стягнути з Державної екологічної інспекції України моральну шкоду у сумі 120000 гривень.

2. На обґрунтування позову позивача зазначає, що обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Однак, наказами Державної екологічної інспекції України від 31 травня 2023 року № 59-тр/т та № 60-тр/т до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, яким останнього звільнено із займаної посади за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Позивач вказує на безпідставність застосування до нього дисциплінарного стягнення, адже діяв правомірно та в межах службових повноважень.

Разом з цим стверджує, що виконання обов`язкових вимог Служби безпеки України унеможливлює вчинення дисциплінарного проступку та не може слугувати підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

Вважаючи спірний наказ про звільнення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про його скасування.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 працював у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області, обіймаючи посаду начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області.

4. 03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписав наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № 272-о «Про призначення ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 призначений на посаду радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки.

5. Підставою для видання вказаного наказу слугував лист Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 16 вересня 2019 року № 58/11-1816, в якому з посиланням на статтю 25 Закону України «Про Службу безпеки України» висловлено прохання щодо призначення на посаду радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки ОСОБА_2 .

Посилання на статтю 25 Закону України «Про Службу безпеки України» також здійснено у наказі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03 жовтня 2019 року № 272-о.

6. ОСОБА_2 07 жовтня 2019 року отримав посвідчення серії НОМЕР_1 , що підтверджується записом у журналі реєстрації видачі посвідчень від 23 квітня 2019 року № 477-1/14-30.

7. В подальшому 19 грудня 2022 року відповідно до наказу № 296-о ОСОБА_2 звільнений із займаної посади.

8. При цьому штатним розписом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, який затверджувався та діяв у 2019, 2020, 2021 та у 2022 роках посада радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки, на яку призначено ОСОБА_2 , не передбачена.

9. Робочою групою Держекоінспекції з проведення позапланової цільової перевірки діяльності Держекоінспекції у Закарпатській області порушення з боку ОСОБА_1 виявлено під час проведення перевірки у період з 24 січня 2023 року по 06 лютого 2023 року.

10. Згідно з наказом Державної екологічної інспекції України від 23 січня 2023 року № 2-тр/т «Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 » за підписом т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Ігоря Зубовича, керуючись наказом Держекоінспекції від 10 березня 2022 року № 75 «Про встановлення простою у роботі Державної екологічної інспекції України, її територіальних та міжрегіональних територіальних органів» встановлено простій у роботі ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області, з 24 січня 2023 року.

11. Згідно з наказом Державної екологічної інспекції України від 31 травня 2023 року № 59-тр/т до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби - начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області за вчинення дисциплінарного проступку, що полягло у незаконному і безпідставному призначенні працівника Управління Служби безпеки України у Закарпатській області ОСОБА_2 на непередбачену штатним розкладом посаду радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

12. Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 31 травня 2023 року № 60-тр/т ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 05 червня 2023 pоку, зокрема у зв`язку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби згідно з наказом від 31 травня 2023 року № 59-тр/т.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

13. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року залучено до участі у справі третю особу - Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області.

14. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 18 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

14.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України за № 59-тр/т від 31 травня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

14.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України за № 60-тр/т від 31 травня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

14.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області з 06 червня 2023 року.

14.4. Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 38 548,82 гривень.

14.5. В решті позову - відмовлено.

15. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності у діях позивача факту перевищення ним службових повноважень, оскільки прийняття співробітника іншого державного органу, компетенція якого розповсюджується на ту ж територію як Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, на посаду позаштатного працівника на громадських засадах не заборонено та не суперечить приписам Положенню про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції України, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, Положенню про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року № 652, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність Інспекції.

16. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

17. Восьмий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив з обґрунтованості застосованого до позивача дисциплінарного стягнення, оскільки вчинене позивачем порушення фактично є триваючим правопорушенням, а відтак оскаржувані накази є правомірними.

IV. Касаційне оскарження

18. Представник позивача подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення першої інстанції.

19. Так, автор скарги покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 11 частини першої статті 25, статті 36 Закону України «Про Службу безпеки України», пункту 7 частини другої статті 65, частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» у подібних правовідносинах, що призводить до ситуації, в якій виконання обов`язкових вимог Служби безпеки України слугує підставою для покарання осіб, що їх виконали без встановлення незаконності (протиправності) вимог Служби безпеки України і унеможливлює виконання законних вимог Служби безпеки України, з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

20. Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника позивача - адвоката Мишинчука Василя Васильовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

21. Водночас представник Державної екологічної інспекції України у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. До завдань Служби безпеки України згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2229-XII "Про Службу безпеки України", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2229-XII), входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

25. За змістом пункту 11 частини першої статті 25 Закону № 2229-XII Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається право направляти військовослужбовців Служби безпеки України для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконання конкретних завдань в інтересах контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках у порядку, визначеному колегією Служби безпеки України, допускається направлення на роботу таких військовослужбовців в установи, підприємства і організації за ініціативою їх керівників.

26. Відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Служби безпеки України передбачена приписами статті 36 Закону № 2229-XII, згідно з якою законні вимоги співробітників Служби безпеки України при виконанні ними службових обов`язків є обов`язковими для громадян і посадових осіб.

Непокора або опір законним вимогам співробітників Служби безпеки України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.

27. Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

28. Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

29. В силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

30. Згідно з частиною другою статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

31. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

32. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

33. Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

34. Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

35. Згідно з частинами першою-другою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

36. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

37. Пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII обумовлено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

VI. Позиція Верховного Суду

38. З аналізу наведених правових норм висновується, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

39. Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.

40. Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

41. Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.

42. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.

43. Спірні правовідносини, які склали у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності оскаржуваних наказів, згідно з якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, тобто перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

44. При цьому перевищення позивачем як начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області своїх службових повноважень відповідач обґрунтовує незаконним та безпідставним призначенням працівника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області ОСОБА_2 на непередбачувану штатним розписом посаду радника начальника. Державної екологічної інспекції у Закарпатській області

45. Такий висновок відповідач зробив під час проведення робочою групою Держекоінспекції позапланової цільової перевірки діяльності Держекоінспекції у Закарпатській області у період з 24 січня 2023 року по 06 лютого 2023 року, встановивши порушення з боку ОСОБА_1 , яке полягло підписанні ним 03 жовтня 2019 року наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № 272-о «Про призначення ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 призначений на посаду радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки, з якої в подальшому останній звільнений на підставі наказу від 19 грудня 2022 року № 296-о, що насамперед, призвело до вчинення дій за межами повноважень, визначених статтею 19 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9 Закону № 889-VIII, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.

46. Слід зазначити, що під перевищенням службових повноважень необхідно розуміти вчинення державним службовцем таких вчинків (у тому числі прийняття рішення, видання наказу, розпорядження чи доручення), які виходять за межі наданих йому повноважень.

47. Разом з тим, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

48. Водночас, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

49. Як зазначалося вище, фактичною підставою для звільнення позивача з посади начальника Державної екологічної інспекції України слугувало призначення співробітника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області ОСОБА_2 на позаштатну посаду радника начальника Державної екологічної інспекції України з питань безпеки.

При цьому підставою для видання вказаного наказу слугував лист Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 16 вересня 2019 року № 58/11-1816, в якому з посиланням на статтю 25 Закону України «Про Службу безпеки України» висловлено прохання щодо призначення на посаду радника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з питань безпеки ОСОБА_2 .

50. Наведене свідчить, що позивач як начальник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області призначив співробітника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області своїм позаштатним радником з питань безпеки на прохання, викладеного у листі Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 16 вересня 2019 року № 58/11-1816.

51. Варто зауважити, що дисциплінарна справа відносно позивача розпочата 07 квітня 2023 року та сформована 01 травня 2023 року, тобто після звільнення із займаної посади вказаного позаштатного працівника (наказ від 19 грудня 2022 року № 296-о) та протягом досить тривалого часу з моменту його призначення у 2019 році до звільнення, жодних порушень відносно позивача не встановлювалось.

52. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що до Державної екологічної інспекції Закарпатської області, яку очолював ОСОБА_1 , надійшло прохання Управління Служби безпеки України у Закарпатській області (лист № 58/11-1816 від 16.09.2019р.) у порядку взаємодії та удосконалення координації між територіальним органом Служби безпеки України та Інспекцією у вирішенні питань, що відносяться до їх компетенції та з метою недопущення випадків спричинення економічної шкоди державним інтересам внаслідок порушень, які можуть призвести до загроз екологічної безпеки, виникнення надзвичайних ситуацій та екологічних аварій на об`єктах критичної інфраструктури Закарпатської області призначити на посаду радника начальника Державної екологічної інспекції Закарпатської області з питань безпеки, на громадських засадах ОСОБА_2 .

53. Таким чином, наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03 жовтня 2019 року № 272-0 за підписом позивача, ОСОБА_2 було призначено на посаду радника начальника Інспекції з питань безпеки на громадських засадах (як позаштатного співробітника, без виплати заробітної плати за рахунок державного бюджету).

54. Відмовляючи в позові, апеляційний суд звернув увагу на приписи пункту 11 частини першої статті 25 Закону № 2229-XII, згідно з яким Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається право направляти військовослужбовців Служби безпеки України для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконання конкретних завдань в інтересах контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках у порядку, визначеному колегією Служби безпеки України, допускається направлення на роботу таких військовослужбовців в установи, підприємства і організації за ініціативою їх керівників.

Враховуючи, що позивач призначив співробітника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області на посаду, яка не передбачена штатним розписом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про перевищення ним службових повноважень.

55. Натомість варто зауважити, що у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця.

56. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

57. Досліджуючи питання щодо перевищення позивачем службових повноважень, варто звернути увагу на Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, відповідно до пункту 5 розділу III якого територіальний орган Держекоінспекції очолює начальник, який, серед іншого: здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності, представляє інтереси Інспекції у відносинах з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, а також у суді; приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Інспекції; підписує накази; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

58. Згідно з пунктом 2 розділу III вказаного Положення Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право: 1) залучати у встановленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками); 2) залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю) з питань, що належать до її компетенції.

59. В силу пункту 3 розділу III цього ж Положення Інспекція під час виконання покладених на неї завдань в межах повноважень взаємодіє з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території.

60. Отже, прийняття співробітника іншого державного органу, компетенція якого розповсюджується на ту ж територію як Інспекція, на посаду позаштатного працівника на громадських засадах не заборонено та не суперечить приписам вказаного Положення.

61. Варто також зазначити, що відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Служби безпеки України передбачена приписами статті 36 Закону № 2229-XII, згідно з якою законні вимоги співробітників Служби безпеки України при виконанні ними службових обов`язків є обов`язковими для громадян і посадових осіб. Непокора або опір законним вимогам співробітників Служби безпеки України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.

62. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.

63. Верховний Суд вважає, що накази відповідача, які є предметом спірних правовідносин, які склались у цій справі, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

64. Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку і відмовив у задоволенні позову.

65. Восьмий апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

66. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року підлягає скасуванню, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мишинчука Василя Васильовича задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 260/5092/23 скасувати.

3. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 260/5092/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська