ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року

м. Київ

справа № 260/613/21

адміністративне провадження № К/9901/47435/21 №К/9901/41519/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №260/613/21

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії

за касаційними скаргами Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 (головуючий суддя: Іванчулинець Д.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 (колегія у складі: головуючого судді Мікули О. І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі також - відповідач 1), Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (далі також - відповідач 2), в якому просив:

- зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради ухвалити рішення про надання йому у постійне користування житлового приміщення відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, а також з урахуванням кількості членів його сім`ї;

- зобов`язати Департамент міського господарства Ужгородської міської ради вчинити дії з розподілу та надання йому у постійне користування житлового приміщення відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, а також з урахуванням кількості членів його сім`ї.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Ужгородської міської ради від 12.07.2017 у загальній черзі за №120 та у списку громадян, які користуються першочерговим правом отримання житлових приміщень за пільгою, передбаченою для інвалідів війни - 11. Однак, з 12.07.2017 та до моменту звернення до суду з цим позовом позивачу житло не надано, що є порушенням абзацу 1 пункту 18 частини першої стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 заяву представника Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі задоволено частково.

Провадження в частині вимог щодо зобов`язання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради ухвалити рішення про надання позивачу в постійне користування житлового приміщення та в частині вимог щодо зобов`язання Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради щодо вчинення дій по розподілу та наданні позивачу у постійне користування житлового приміщення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - закрито.

4. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2021, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради щодо не вжиття своєчасних заходів для належного забезпечення житловою площею ОСОБА_1 .

Зобов`язано Виконавчий комітет Ужгородської міської ради та Департамент міського господарства Ужгородської міської ради вжити заходів щодо своєчасного та належного забезпечення житловою площею ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що бездіяльністю відповідачів порушуються права позивача, оскільки відповідачами не вжито належних заходів для вирішення питання надання житла у користування позивача протягом двох років з моменту взяття на квартирний облік, як це передбачено чинними на момент виникнення спірних правовідносин положеннями законодавства, а тому суд з метою захисту порушеного права позивача внаслідок встановленої бездіяльності вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради і Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради щодо не вжиття своєчасних заходів для належного забезпечення житловою площею позивача, і, як наслідок, зобов`язав відповідачів вжити заходів щодо своєчасного та належного забезпечення житловою площею позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради та Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (рішенням сесії Ужгородської міської ради від 425 від 07.09.2021 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради було перейменовано на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради) звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі №260/613/21, в яких скаржники просять скасувати вказані рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

7. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради зазначив, що з огляду на те, що попереду позивача в списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, перебувають інші особи, його звернення до суду для захисту своїх прав є передчасним, а надання житла без дотримання списків є порушенням чинного Житлового законодавства та прав громадян, що включені до списків черговиків раніше.

8. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради були порушені права ОСОБА_1 , оскільки Департаментом не було вжито належних заходів для вирішення питання надання житла у користування позивача протягом двох років з моменту взяття на квартирний облік. Однак, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради не є тим органом, який уповноважений державою на виконання функцій з розподілу житла і не уповноважений на здійснення заходів протягом двох років від дня взяття на квартирний облік надати особі, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке житло.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 15.11.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

10. 23.12.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано касаційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради.

11. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

12. Ухвалою Верховного суду від 11.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі №260/613/21.

13. Ухвалою Верховного суду від 13.04.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі №260/613/21.

14. Ухвалою Верховного Суду від 28.06.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 29.06.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як встановлено судами попередніх інстанції, позивач є учасником бойових дій, неодноразово брав безпосередню участь у бойових діях у зоні АТО та отримав статус особи з інвалідністю 3 групи внаслідок бойовий дій 05.06.2018, що підтверджується копією посвідчення встановленого зразка та довідкою МСЕК щодо поранення отриманого/пов`язаного із захистом Батьківщини.

16. Позивач перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Ужгородської міської ради від 12.07.2017 у загальній черзі за №120 та у списку громадян, які користуються першочерговим правом отримання житлових приміщень за пільгою, передбаченою для інвалідів війни - 11.

17. У списку осіб з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 значиться за №32. Як особа з інвалідністю з числа учасників АТО - № 11.

18. Судами також встановлено, що з 12.07.2017 по день розгляду справи в суді першої інстанції позивачу житло не надане.

19. Вказане стало підставою звернення до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

21. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

22. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

23. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

24. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

26. Відповідно до частин першої та третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

27. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

28. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

30. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

31. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

32. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

33. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/1076/17 та від 14.11.2018 у справі №817/986/17.

34. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачем права на отримання житла. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин.

35. Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

36. Колегія суддів зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду вже вирішувалося питання предметної юрисдикції у подібних правовідносинах, зокрема, у справі №200/10822/18-а (постанова від 19.02.2020) було зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, установлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними), незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

37. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у цій справі той факт, що відповідачами є Виконавчий комітет Ужгородської міської ради та Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

38. Таким чином, оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених житлових прав позивача, цей спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

39. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №806/104/16, від 20.09.2018 у справі № 815/2551/15 та від 23.01.2019 = у справі №806/5217/15.

40. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

41. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право цивільне, а отже, має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

42. Колегія суддів також враховує, що у рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

43. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

44. Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09.09.2010 № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

45. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6 124 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

46. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

47. На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина 2 статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина 1 статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

48. Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права на ефективний судовий захист.

49. Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених прав, що виникають із цивільних (житлових) відносин, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

50. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

51. З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

52. Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 341-343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 - скасувати.

Провадження у справі 260/613/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови ОСОБА_1 вправі звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій