№ 260/687/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

Київ

справа №260/687/19

адміністративне провадження №К/9901/31907/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 (головуючий суддя - З.Б. Плеханова)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 (головуючий суддя - В.М. Багрій, судді - В.Я. Качмар, А.Р. Курилець)

у справі № 260/687/19

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3

до Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області,

Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, в якому просили:

- визнати протиправною відмову Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Міжгірський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області та Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженою Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХП.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачі вказували, що 19.02.2019 їх неповнолітня дитина разом з батьками звернулася до керівника Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області з метою оформлення дитині паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, подавши всі необхідні документи, в прийнятті яких начальник відділення відмовив. Після чого вони вимушені були надіслати дані документи поштою, і у супровідному листі зауважили, що не дають свою згоду на обробку персональних даних, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17. У зв`язку з тим, що відповідач так і не оформив дитині паспорт у формі книжечки, надавши відповідь від 26.03.2019 № 47, де запропонував оформити паспорт громадянина України згідно із Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр», позивач вважає незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси дитини.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що судами не встановлено факту звернення позивача особисто до керівника відділу та відмови керівника відділу або іншого працівника у прийнятті заяви з документами, оскільки доказів, реєстрації заяви або резолюції з особистого прийому керівника матеріали справи не містять. Документи подані заявником поштою, не відповідають вимогам пункту 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, якою затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання паспорта громадянина України з огляду на відсутність оригіналу свідоцтва про народження, оригіналів документів, що підтверджують громадянство батьків; документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати, документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів). Крім того, суди прийшли до висновку, що відповідачем не було відмовлено у видачі паспорту дитині, а роз`яснено в порядку Закону України «Про звернення громадян» порядок його отримання у відповідності до чинного законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачі вказують, що суди попередніх інстанцій повністю проігнорували висновок Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № Пз/9901/2/18 і заперечили право дитини на отримання паспорту у формі книжечки на підставі діючого Положення про паспорт громадянина України.

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

11. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби Закарпатської області із заявою від 26.02.2019 щодо оформлення паспорта громадянина України. До заяви було додано: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України, копію свідоцтва про народження дитини та дві фотокартки розміром 35х45.

12. 26.03.2019 начальник Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби Закарпатської області надав відповідь на заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , де роз`яснив, що для оформлення паспорта заявнику необхідно особисто звернутися до територіального підрозділу органу міграційної служби за місцем реєстрації та подати передбачену законодавством форму заяви з переліком необхідних документів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

15. Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

16. Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

17. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. За змістом частини третьої цієї статті, ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

18. Згідно з частинами другою, десятою статті 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Релігійна організація зобов`язана дотримуватись вимог чинного законодавства і правопорядку.

19. За змістом частини першої статті 92 Основного Закону виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

20. Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (в редакції згідно із Законом України від 14.07.2016 № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України») суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

21. Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

22. Згідно із частинами другою, третьою статті 4 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС).

Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

23. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

24. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

25. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).

26. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України містять безконтактний електронний носій.

27. Частинами першою, другою статті 14 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

28. Згідно із частиною другою статті 15 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

29. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

30. За змістом частин четвертої, п`ятої статті 16 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.

За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.

31. Підстави, за яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

32. Згідно із частинами першою, другою статті 21 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

33. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

34. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

35. У статті 7 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).

36. Інформація, яку тут виокремлено, у розумінні пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.

37. Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя.

38. На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302, у редакції, викладеній згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

39. За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01.01.2016 - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII; з 01.11.2016 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

40. За пунктом 3 Постанови № 302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано.

41. Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 «Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм» до Постанови № 302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій.

У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних.

До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

42. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

43. У межах встановленого Законом України № 1474-VIII строку уряд прийняв постанову від 26.10.2016 № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302 (положення цієї Постанови (у новій редакції) наведено). Постанова № 745 набрала чинності з 01.11.2016, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

44. Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

45. Відповідно до пункту 35 Постанови № 302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи: свідоцтво про народження, оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

46. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

47. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

48. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

49. Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.069.1992 № 2235-ІІІ, на яке позивачі посилаються як на одну з правових підстав для задоволення позовних вимог, прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (який втратив чинність згідно із Законом України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України»).

50. Так, судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірні правовідносин виникли у зв`язку з тим, що у січні 2019 року позивач-батько разом з донькою звернулися до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області із заявою про отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, оскільки вони через свої релігійні переконання не хочуть, щоб вказаний документ позивачу оформляли засобами Реєстру.

51. Вищевказана заява була подана 26.02.2019 відповідно до форми затвердженої, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320, однак даний наказ 17.04.2018 втратив чинність.

52. Чинною на момент звернення позивача з заявою про видачу паспорта була форма заяви затверджена Постановою № 302.

53. Судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачі зверталися до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України із заявою про видачу паспорта в формі книжечки та необхідним переліком документів, проте їм відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки. Лист органу Державної міграційної служби таких посилань не містить, до поданої позивачами заяви не додано документів, необхідних для оформлення паспорта вперше, в порядку, передбаченому Постановою № 302.

54. ОСОБА_3 до відповідачів із заявою-анкетою встановленої форми про видачу паспорту не зверталася та документів, необхідних для оформлення паспорта, до відповідачів не подавала.

55. Оскільки позивачі разом з неповнолітньою дитиною не зверталися до відповідачів із заявою, сформованою відповідно до вимог Постанови № 302 з доданими до такої обов`язковими документами, що є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що розгляд поданої позивачами заяви відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідного для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача та його неповнолітньої дитини з боку відповідачів.

56. Відсутність факту відмови відповідачів у оформленні паспорта на підставі поданих позивачами заяви, робить передчасним звернення до суду з позовом про визнання протиправною відмови Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в оформленні ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ та зобов`язання відповідачів оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІ, без внесення будь-яких даних про неї і її батьків до ЄДДР, в т.ч. без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів ЄДДР.

57. При цьому, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що ОСОБА_3 не позбавлена права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли нею буде дотримано всіх необхідних процедур, проте за наслідками буде відмовлено у задоволенні потреби у видачі паспорту у формі книжечки.

58. Доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вказаній вище постанові та, як наслідок, задоволення позову, було б можливо у тому разі, коли би ОСОБА_3 звернулася б до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України із проханням надання їй паспорт у формі книжечки у зв`язку із відмовою в обробці персональних даних та надала документи, передбачені пунктом 35 Постанови № 302, а саме: оригінал свідоцтва про народження, оригінал документів, що підтверджують громадянство батьків; документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати, документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів); та за наслідками вирішення саме такої заяви, поданої саме в зазначеному порядку, а не на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

60. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

61. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

62. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

63. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

64. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі № 260/687/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду