ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 260/8841/23
адміністративне провадження № К/990/24588/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів -Кашпур О.В., Прокопенка О.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (головуючий суддя - Гебеш С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року (головуючий суддя - Ніколін В.В., судді - Гінда О.М., Гудима Л.Я.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невключенні до складу його грошового забезпечення, з якого обчислено суми одноразової грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2023 роки, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168) та індексації; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022 - 2023 роки, обчисливши її розмір із розміру щомісячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168 та індексації.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було нараховано та виплачено йому матеріальні допомоги на оздоровлення за за 2022 - 2023 роки, без урахування сум щомісячної грошової винагороди, установленої постановою КМУ № 168 та індексації, які він щомісячно отримував під час проходження служби.
1.2. Позивач зазначає, що статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено складові грошового забезпечення, до яких входять, як винагороди, так і індексація. Тому додаткова винагорода, установлена постановою КМУ № 168 та індексація мають бути враховані при обчисленні суми допомоги на оздоровлення, оскільки ці виплати мають постійний характер і виплачувалися йому щомісячно до дати переведення до іншого місця служби. Подібну правову позицію сформовано Верховним Судом, зокрема, у справі № 620/2878/20 за подібних обставин але щодо винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , посилаючись на усталену судову практику у подібній категорії справ ( зазначаючи, тому числі, і про висновки Верховного Суду, сформовані у справах №№ 826/11679/17, 826/3398/17, 802/955/17-а, 825/812/17 та 822/2741/17) вважає, що відповідач протиправно не врахував ці виплати під час обчислення розміру спірної допомоги за 2022 - 2023 роки.
1.3. Також, з-поміж іншого, позивач указав про постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 про відступлення від попереднього висновку щодо застосування приписів статті 9 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у якій Суд сформував висновки щодо складових грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що щомісячна додаткова грошова допомога, передбачена постановою КМУ № 168 та суми індексації, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються й інші, аніж пенсія, виплати, адже суми додаткової грошової допомоги та індексації мають постійний характер і отримувалися ним щомісячно.
ІІ. Установлені судами обставини справи
2. ОСОБА_1 проходив військову службу з 29 грудня 2018 року по 27 квітня 2023 року у званні старшого сержанта на посаді командира відділення у військовій частині НОМЕР_1 .
3. У 2022 році позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, до якого не було включено суми винагороди, установленої постановою КМУ № 168 та суми індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження служби.
4. У вересні 2023 року представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію чи включено до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2022 - 2023 роки, суми індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168. Проте відповідь від відповідача щодо запитуваної інформації не надійшла.
5. Заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позов військова частина НОМЕР_1 з-поміж іншого, зазначила, що адвокатський запит був розглянутий і листом від 04 жовтня 2023 року № 146/53/2460 представнику позивача надано відповідь про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 . Також відповідач указав про відсутність підстав для перерахунку допомоги на оздоровлення за 2022 рік, оскільки у цьому випадку включення сум індексації та додаткової винагороди, установленої постановою КМУ № 168 до розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 не передбачено чинним законодавством.
6. Предметом спору у цій справі є обчислення розміру допомоги на оздоровлення за 2022 рік, без урахування суми щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 та індексації.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, індексації грошового забезпечення. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
8. Вирішуючи спір та відмовляючи в частині позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що за умовами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, передбачена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода не враховується при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення. Натомість обмежень щодо включення індексації до складу грошового забезпечення при обчисленні розміру такої допомоги указаний Порядок не містить, тому позов підлягає задоволенню в частині вимог про перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням сум щомісячної індексації.
8.1. Що стосується вимог щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, то суди встановили, що оскільки ОСОБА_1 вибув до нового місця служби - м. Чортків Тернопільської області, така допомога відповідачем не нараховувалася і позивачу не виплачувалася, що підтверджується витягом з картки його особового рахунку та копією наказу від 27 квітня 2023 року № 118, що ОСОБА_1 під час розгляду справи не спростовано.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
9. Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови в позові, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, просить переглянути оскаржені судові рішення в частині відмови в позові, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати їх та задовольнити позов.
9.1. Заявник вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми Закону № 2011-XII, не врахували положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначені складові грошового забезпечення та Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, якою грошові винагороди віднесено до видатків за кодом 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
9.2. Спірна грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 мала постійний характер, виплачувалась позивачу щомісячно і з її суми сплачувався єдиний соціальний внесок, тому її розмір підлягає врахуванню до складу грошового забезпечення, для обчислення суми допомоги на оздоровлення.
9.4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що за висновком Верховного Суду, сформованим у зразковій справі №260/3564/22, додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 є невід`ємною складовою грошового забезпечення, а отже повинна ураховуватися при обчисленні розміру допомоги на оздоровлення, та одночасно послався на відсутність висновків Верховного Суду у такій категорії справ щодо порушеного ним питання. Водночас заявник касаційної скарги послався на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17 та висновки Верховного Суду у справі № 620/2878/20, які вважає застосовними до спірних правовідносин.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо урахування/неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 до складу грошового забезпечення при обчисленні розміру допомоги на оздоровлення.
11. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Відповідач зазначає, що виплати позивачу здійснювалися у відповідності до законодавства і підстави для урахування грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислювалися допомога на оздоровлення відсутні.
12. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить із такого.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
13. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ ( далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
16. За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
17. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
18. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
18.1. Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони ( стаття 9 Закону №2011-XII).
19. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
20. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
21. Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
22. Виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку № 260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
23. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, , Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
VI. Позиція Верховного Суду
24. Питанням, що належить вирішити Верховним Судом, шляхом формування відповідного висновку, в межах розгляду цієї справи є: чи ураховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
25. Відповідаючи на ці питання, Верховний Суд зазначає таке.
26. Приписи пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказує, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення.
27. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.
28. Такими нормативно-правовими актами є постанова КМУ № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.
29. Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
30. За правилами підпункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
31. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
32. Аналогічні правові висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23.
33. За такого правового регулювання Верховний Суд дійшов висновку, що обчислюючи розмір допомоги на оздоровлення за 2022 рік, без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, відповідач діяв правомірно.
34. Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо застосовності правового підходу, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, правовідносини в якій виникли з приводу обчислення розміру пенсії, оскільки сформовані у цій справі висновки стосуються пенсійного забезпечення, а отже, не є релевантним до спірних правовідносин.
35. Аргументи заявника щодо необхідності застосування правової позиції Верховного Суду, висловленої у справах №№ 620/2878/20, 826/11679/17, 826/3398/17, 802/955/17-а, 825/812/17 та 822/2741/17, Суд також не приймає, оскільки у цих справах вирішувалося питання щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.
Натомість у справі, що розглядається, вирішувалося питання щодо правильності обчислення розміру допомоги на оздоровлення, з урахуванням іншого виду винагороди, запровадженої постановою КМУ № 168 на період дії воєнного стану. Отже, обставини справ не є подібними.
36. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
37. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
VІI. Судові витрати
38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Б. Прокопенко