Постанова
Іменем України
07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 263/9258/18
провадження № 61-16240 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Леся Миколаївна;
особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста»;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Мальцевої Є. Є, Ткаченко Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Л. М., про розірвання договору купівлі-продажу жилого будинку з розстрочкою платежу.
Позовна заява мотивована тим, що 26 червня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 , з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями, який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Л. М. та зареєстровано у реєстрі за № 1626.
Пунктом 2 договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року передбачено, що продаж будинку за домовленістю сторін вчиняється за 486 177 грн, що еквівалентно 100 000 дол. США, із яких 72 926,55 грн продавець отримав повністю від покупця до підписання цього договору, а решту грошей у сумі 413 250,45 грн ОСОБА_2 зобов`язується не пізніше 19 год.00 хв. 27 червня 2008 року передати продавцеві готівкою. Підтвердженням повного розрахунку за проданий жилий будинок є акт про повний розрахунок, який буде підписано сторонами після остаточного розрахунку, оригінал якого буде знаходитись у кредитній справі АКБ «Форум», та заява продавця, яка є невід`ємною частиною цього договору, про одержання продавцем повного розрахунку, справжність підпису на якій посвідчується нотаріально.
Зазначала, що нею умови договору виконані у повному обсязі, проте відповідач істотно порушив умови укладеного правочину, оскільки в обумовлений договором строк розрахунок з нею у повному обсязі не здійснив.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 на підставі статті 651 ЦК України просила суд розірвати договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 , укладений 26 червня 2008 року між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Л. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1626, із застосуванням наслідків розірвання договору у вигляді припинення права власності на будинок ОСОБА_2 та поновлення права власності на будинок ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 11 листопада 2019 року у складі судді Демочко Д. О. позов ОСОБА_1 задоволено.
Договір купівлі-продажу від 26 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скалун Л. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1626, розірвано.
Припинено право власності ОСОБА_2 та поновлено право власності ОСОБА_1 на жилий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допустив порушення умов укладеного договору купівлі-продажу житлового будинку у частині сплати грошових коштів, грошові зобов`язання у встановлений строк не виконав, належну оплату у повному обсязі та у визначені у договорі строки не здійснив. Порушення умов договору з боку відповідача призвело до того, що продавець ОСОБА_1 не отримав грошові кошти, на які вона розраховувала. Таким чином вимога позивача про розірвання спірного правочину є обґрунтованою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»), особи, яка не брала участь у цій справі, задоволено.
Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 11 листопада 2019 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що до участі у справі не залучено ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», який є правонаступником ПАТ «Банк Форум» та іпотекодержателем майна - жилого будинку АДРЕСА_1 за іпотечним договором від 26 червня 2008 року № 0256/08/15-N (l), укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 .
Апеляційним судом також встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12 липня 2011 року у справі № 2-275/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Маріупольська філія ПАТ «Банк Форум», договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,2485 га, на якій будинок розташовано, визнано недійсними відповідно до статті 230 ЦК України, а тому підстави для розірвання договору, який у встановленому законом порядку визнано недійсним, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 27 липня 2021 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначала неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказувала, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-46цс12 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 263/9258/18 із Першотравневого районного суду Донецької області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не в повній мірі встановив фактичні обставини справи та не дослідив зібрані у справі докази, залишив поза увагою ту обставину, що повернення позивачем сплаченої відповідачем частини грошових коштів за оспорюваним договором купівлі-продажу житлового будинку від 26 червня 2008 року у сумі 72 926,55 грн є свідченням того, що повний розрахунок за будинок відповідач не здійснив, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання відповідно до частини другої статті 651 ЦК України.
Судом першої інстанції надана належна правова оцінка доказам і обставинам справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, апеляційним судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно договору купівлі-продажу жилого будинку від 26 червня 2008 року, посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скалун Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1626, ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купив жилий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 (а.с. 6, т. 1).
Пунктом 2 договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року передбачено, що житловий будинок продано за 486 177 грн, що є еквівалентом 100 000 дол. США, із яких 72 926,55 грн ОСОБА_1 , як продавець, одержала повністю від покупця до підписання цього договору, а решту грошей у сумі 413 250,45 грн ОСОБА_2 зобов`язався сплатити їй не пізніше 19 год. 00 хв. години 27 червня 2008 року готівкою.
Зі змісту договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року убачається, що з метою придбання вищевказаного жилого будинку та передачі грошей продавцеві для остаточного розрахунку ОСОБА_2 має укласти кредитний договір з АКБ «Форум» з подальшою передачею цієї нерухомості в іпотеку банку. У зв`язку з цим підтвердженням повного розрахунку за проданий жилий будинок є акт про повний розрахунок, який буде підписано сторонами після остаточного розрахунку, оригінал якого буде знаходитись у кредитній справі АКБ «Форум», та заява продавця (що є невід`ємною частиною цього договору) про одержання ним повного розрахунку, справжність підпису на якій посвідчується нотаріально.
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 26 червня 2008 року, реєстровий № 1629, ОСОБА_1 стверджувала факт отримання нею від ОСОБА_2 повного розрахунку за проданий нею жилий будинок АДРЕСА_1 у сумі 486 177 грн, матеріальних та інших претензій до нього не має. Справжність підпису ОСОБА_1 засвідчено нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Л. М., особу ОСОБА_1 , яка підписала заяву, встановлено (а. с. 163, т. 1).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 червня 2021 року, на підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 . Крім того, 26 червня 2008 року зареєстрована заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 7466780, підстава обтяження: договір іпотеки, 1627, 26 червня 2008 року, нотаріус Скалун Л. М., об`єкт обтяження - домоволодіння, загальною площею 175,8 кв. м, житловою площею 63,2 кв. м, адреса: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 ; 27 червня 2008 року за реєстраційним номером 7476258 зареєстровано обтяження, тип - іпотека, підстава обтяження - іпотечний договір № 0256/08/15-N(1), 26 червня 2008 року, АКБ «Форум», об`єкт обтяження - домоволодіння, загальною площею 175,8 кв. м, житловою площею 63,2 кв. м, адреса: АДРЕСА_2 , іпотекодержатель: МФ АКБ «Форум», боржник за основним зобов`язанням: ОСОБА_2 , розмір основного зобов`язання - 85 000 дол. США (а. с. 189-190, т. 1).
Відповідно до договору оренди жилого будинку АДРЕСА_1 , укладеного 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 отримала право проживання у вказаному будинку до повного розрахунку за проданий ОСОБА_2 жилий будинок, про що повинен бути складено відповідний акт. Також у вказаному договорі сторонами погоджено, що ОСОБА_1 зобов`язується повернути ОСОБА_2 72 926, 55 грн - суму першого внеску та має повне право відмовитися від договору купівлі-продажу будинку та вимагати повернення будинку (а. с. 28, т. 1).
Апеляційним судом також встановлено, що рішенням апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2011 року у справі 2-160/11 позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 0256/08/15-N, що утворилась станом на 04 березня 2011 року у розмірі 104 360,16 дол. США, що за курсом НБУ складає 828 066,56 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 червня 2008 року № 0256/08/15-N(l) - житловий будинок літ. А-1, житлову прибудову літ А-1, житлову прибудову літ. А-2, літню кухню літ. Б-1, погріб літ. Б/п, сарай літ. Г-1, садовий будинок літ. В-І, загальною площею 175,80 кв. м, жилою площею 63,20 кв. м, розташовані по АДРЕСА_3 , вартістю 486 177 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 550 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 240 грн (а. с. 141-145, т. 1).
Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 27 серпня 2019 року у справі 2-160/11 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Веста» (а. с. 160-162, т. 1).
06 серпня 2019 року ТОВ «Фінансова Компанія Веста» було перейменоване у ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (а. с. 158-159, т. 1).
Разом з тим, рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12 липня 2011 року у справі № 2-275/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Маріупольська філія ПАТ «Банк Форум», визнано недійсними договір ВКЕ № 985942 купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , а також договір ВКЕ № 985944 купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,2485 га, за тією ж адресою, укладених 26 червня 2008 року. Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 оригінали документів, що стосуються права власності на будинок та земельну ділянку, а ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 72 926,55 грн (а. с. 225-227, т. 1). Рішення суду мотивовано тим, що договори купівлі-продажу від 26 червня 2008 року укладено під впливом омани з боку ОСОБА_2 , що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до вимог статті 230 ЦК України.
Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 12 липня 2011 року у справі № 2-275/11 набрало законної сили та сторонами не оскаржувалось.
Згідно розписки, виданої 10 травня 2014 року від імені ОСОБА_2 , останній отримав від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 72 926,55 грн, претензій не має (а. с. 34, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з положеннями частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
За загальним правилом частини першої статті 692 ЦК України оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із частиною другою статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина третя статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.
За частиною другою статті 651 ЦК України однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).
Тож йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Відповідно до частини першої, третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, надавши належну оцінку зібраним у справі доказам та встановленим на їх підставі обставинам, дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.
Встановивши, що рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12 липня 2011 року у справі № 2-275/11, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано недійсними відповідно до статті 230 ЦК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання оспорюваного договору.
Отже, на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення оспорюваний договір купівлі-продажу житлового будинку від 26 червня 2008 року був визнаний недійсним в судовому порядку, проте, на вказані обставини суд першої інстанції увагу не звернув, дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позову.
Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції по суті вирішення спору. Апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).
Посилання касаційної скарги на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-46цс12, є безпідставним, оскільки висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у зазначеній заявником у касаційній скарзі постанові.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного суду від 27 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара