Постанова

Іменем України

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 266/6216/18

провадження № 61-8309св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Баркова В. М., Мироненко І. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» (далі - ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення») про спонукання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 07 вересня 2018 року в ефірі випуску програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» ОСОБА_2 розповсюдила про неї інформацію, яка не відповідає дійсності і принижує її честь та гідність, а саме про те, що вона: «приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям».

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд визнати недостовірною і такою, що принижує її честь та гідність, інформацію, розповсюджену про неї ОСОБА_2 07 вересня 2018 року в прямому ефірі випуску програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення»; зобов`язати ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» протягом семи днів після набрання законної сили рішенням суду в прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» спростувати таку інформацію, зазначивши, що вона є недостовірною, у той же строк розмістити на веб-сайті спростування розповсюдженої про неї інформації щодо того, що вона «приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям», зазначивши, що вона є недостовірною інформацією, розмістити на веб-сайті текст резолютивної частини рішення суду, стягнути з ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 січня 2020 року у складі судді Курбанової Н. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, яка розповсюджена про неї ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» в сюжеті «Життя під прицілом відеокамер», розташованому на веб-сайті в мережі Інтернет для перегляду необмеженого кола осіб (ІНФОРМАЦІЯ_3).

Зобов`язано ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» протягом семи днів після набрання законної сили рішенням суду в прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» спростувати інформацію, розповсюджену про ОСОБА_1 , зазначивши, що вона є недостовірною, та в той же строк розмістити спростування розповсюдженої про неї ОСОБА_2 інформації на веб-сайті «Маріупольська служба новин», зазначивши про те, що ОСОБА_1 «приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям», є недостовірною інформацією.

Зобов`язано ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» у той же строк на веб-сайті «Маріупольська служба новин» розмістити текст резолютивної частини рішення суду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 та з ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» на користь держави судовий збір у загальному розмірі 704,80 грн, по 352,40 грн з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена ОСОБА_2 інформація щодо ОСОБА_1 є не оціночними судженнями, а фактичними твердженнями, зазначена інформація є недостовірною і такою, що принижує честь та гідність позивача, конкретні факти про обставини та події, що відбувалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останньою не доведені, а тому позивач має право на спростування вказаної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 23 квітня 2020 року апеляційні скарги ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» і ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 січня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові витрати ОСОБА_2 у розмірі 3 700,20 грн і ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» у розмірі 3 700,20 грн, понесені у зв`язку з оскарженням судового рішення, компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач у порушення вимог частини першої статті 81 ЦПК України не довела сукупності усіх обставин, які утворюють юридичний склад правопорушення, наявність якого могла б бути підставою для задоволення позову, разом з тим, відповідач спростувала твердження позивача щодо недостовірності негативної інформації.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, позбавив заявника можливості заявляти клопотання про дослідження додаткових доказів та встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У липні 2020 року ОСОБА_2 , ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» подали відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Над нею на другому поверсі у квартирі АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 і дочкою ОСОБА_4 .

З випуску програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «ТРО «Маріупольське телебачення» від 07 вересня 2018 року, сюжету «Життя під прицілом відеокамер», розташованого на веб-сайті в мережі Інтернет для перегляду необмеженого кола осіб ( ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що до телеканалу звернулися мешканці будинку Приморського району, у тому числі ОСОБА_2 , яка розповідала журналісту телеканалу про те, що в їхньому під`їзді з листопада минулого року ведеться відеонагляд при вході в під`їзд, на першому поверсі. Відео проводиться звичайне, але коментарі до нього виставляються далеко неадекватні, це нецензурна лексика із вказівкою імен, прізвищ, адрес. ОСОБА_1 «приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала дітям повідбивати голови».

Відповідно до інформації Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Донецькій області від 25 січня 2019 року та інформації Приморського відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 січня 2019 року заява ОСОБА_2 за фактом погроз з боку ОСОБА_1 на адресу неповнолітніх дітей відповідача зареєстрована у канцелярії Приморського відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області 23 січня 2019 року та внесена до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 25 січня 2019 року за № 796. Заяви ОСОБА_2 за фактом погроз з боку ОСОБА_1 на адресу неповнолітніх дітей відповідача за 2017-2018 роки відсутні. За вказаний період часу зареєстровано шість звернень ОСОБА_2 щодо конфліктних ситуацій із сусідами.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (Volovik v. Ukraine, № 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

У частинах першій, третій статті 368 ЦПК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною першою статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до змісту частини першої статті 176 ЦПК України убачається, що ціна позову наявна виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.

Системний аналіз змісту вказаних процесуальних норм свідчить, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 753/17720/18 та від 16 грудня 2020 року у справі № 404/7722/17.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею, окрім вимог майнового характеру про відшкодування моральної шкоди, були заявлені вимоги немайнового характеру про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує її честь та гідність та зобов`язання вчинити дії.

Таким чином, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням учасників справи і колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вказане позбавило заявницю права мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду, та перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип (Trudov v. Russia, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для обов`язкового скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного суду від 23 квітня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович