Постанова

Іменем України

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 279/3579/18

провадження № 61-13310св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у складі судді Шульги О. М. від 27 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М., від 27 травня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» (далі - ТДВ «Коростенський щебзавод») про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 07 лютого 2018 року під час виконання трудових обов`язків у ТДВ «Коростенський щебзавод» загинув чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 . За наслідками розслідування нещасного випадку складено акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 та акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5.

Посилаючись на те, що загибель чоловіка та батька, що сталася внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці, призвела до порушення життєвого ритму позивачів, негативно відобразилася на їх здоров`ї, вимагає від них додаткових зусиль в організації власного життя та завдає глибоких душевних страждань, позивачі просили стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди по 500 000 грн на кожну.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «Коростенський щебзавод» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 200 000 грн кожній на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачам завдано моральної шкоди, яка пов`язана зі смертю чоловіка та батька, який перебував у трудових відносинах з відповідачем та загинув в результаті нещасного випадку на виробництві. Визначаючи розмір завданої позивачам моральної шкоди суди виходили із глибини, тривалості та характеру їх моральних страждань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ТДВ «Коростенський щебзавод» просить скасувати судові рішення в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зменшити її розмір з 200 000 грн до 85 000 грн кожній, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не довели належними та допустимими доказами завдання їм моральної шкоди у розмірі 200 000 грн, оскільки вони мають власні сім`ї, тому рівень їх душевних страждань буде набагато меншим, ніж у дружини загиблого

ОСОБА_1 та меншої доньки ОСОБА_4 , яка перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_5 .

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

13 серпня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_5 перебував з ТДВ «Коростенський щебзавод» у трудових відносинах, працював слюсарем з ремонту автомобілів.

07 лютого 2018 року під час виконання трудових обов`язків у результаті нещасного випадку ОСОБА_5 загинув.

За результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 07 лютого 2018 року, були складені акти форми

Н-1 та Н-5. Цими актами встановлено, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом та стався з вини посадової особи відповідача.

Загиблий ОСОБА_5 був чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позиція Верховного Суду

Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині стягнення моральної шкоди з ТДВ «Коростенський щебзавод» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то відповідно до статті 400 ЦПК України в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 їх законність колегією суддів не перевіряється.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділу умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до частини першої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (статті 76 89 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, врахували роз`яснення, викладені у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня

1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», конкретні обставини нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, внаслідок якого настала смерть батька ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ступінь вини відповідача, який не забезпечив належних безпечних умов праці та контролю за їх дотриманням, характер, глибину і тривалість моральних страждань дітей та, з урахуванням вимог розумності і справедливості, дійшли обґрунтованого висновку стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 200 000 грн кожній на відшкодування моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають власні сім`ї, тому розмір моральної шкоди має бути менший, ніж іншим членам сім`ї, колегія суддів відхиляє як такі, що є необґрунтованими, оскільки батьківської турботи і опіки діти потребують незалежно від власного сімейного становища.

Інші доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня

2019 року- без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара