ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 280/1507/23

касаційне провадження № К/990/19572/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року (головуючий суддя - Чернова Ж.М.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Щербак А.А.; судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І.)

у справі № 280/1507/23

за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2023 року № 167/32-00-07-03-18 та від 27 лютого 2023 року № 168/32-00-07-03-18.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 19 травня 2023 року позовні вимоги задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «МДІНА, ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ГРУП ІНВЕСТ», а також на відсутності в позивача права на бюджетне відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість у загальному розмірі 6893535,00 грн, заявленого в декларації за жовтень 2022 року, на підставі підпункту «в» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

Верховний Суд ухвалою від 23 травня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП.

03 червня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року (вх. № 9245126798 від 17 листопада 2022 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку (вх. № 9256427960 від 30 листопада 2022 року), за результатами якої складено акт від 06 лютого 2023 року № 75/32-00-07-03-13/00186536.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МДІНА, ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ГРУП ІНВЕСТ» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано відсутністю в контрагентів платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для виконання спірних поставок, непідтвердженням придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання, а також відсутністю права на бюджетне відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість у загальному розмірі 6893535,00 грн, заявленого в декларації за жовтень 2022 року, з огляду на наявність ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року у справі № 757/23352/22-к у кримінальному провадженні від 16 лютого 2021 року № 62021000000000146.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 27 лютого 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 167/32-00-07-03-18, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, за жовтень 2022 року на 165674,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 82837,00 грн; № 168/32-00-07-03-18, згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку в розмірі 6893535,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: специфікацій; рахунків-фактур; видаткових накладних; податкових накладних; платіжних доручень; банківських виписок; прибуткових ордерів; транспортної документації; сертифікатів на товар.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

Посилання Східного МУ ДПС по роботі з ВПП на відсутність у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» права на бюджетне відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість у загальному розмірі 6893535,00 грн, заявленого в декларації за жовтень 2022 року, на підставі підпункту «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України з посиланням на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року у справі № 757/23352/22-к у кримінальному провадженні від 16 лютого 2021 року № 62021000000000146 також доцільно не прийнято до уваги судовими інстанціями, оскільки за правилами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Східного МУ ДПС по роботі з ВПП без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова