ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 280/1563/21
адміністративне провадження № К/990/2569/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/1563/21
за адміністративним позовом Асоціації фермерських господарств «Агро» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Лазаренко М. С.) від 15 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Семененка Я. В., Бишевської Н. А., Добродняк І. Ю.) від 01 грудня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 24 лютого 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Асоціації фермерських господарств «Агро» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2020 року № 0000390901 форми «ПС», яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 360 000,00 грн.
2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято з огляду на встановлений факт порушення підприємством вимог пп.230.1.2 п.230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині не обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі вказаних лічильників. Позиція позивача полягала у відсутності вини підприємства у вчиненні податкового правопорушення, оскільки ним були вчиненні всі можливі та необхідні заходи задля дотримання вказаних вимог податкового законодавства.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року скасувати, а справу направити на новий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
7. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Асоціація фермерських господарств «Агро» (код ЄДРПОУ 22136898) 12 липня 1993 року зареєстрована в якості юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 03 листопада 2006 року №10791200000000329.
9. 18 серпня 2020 року заступником начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України видано наказ №1864 «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого наказано головному державному ревізору- інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Запорізькій області Хливецькій Ю.І. та головному державному ревізору-інспектору відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Запорізькій області Токареву О.В. з 18 серпня 2020 року протягом 10 діб провести перевірку АФГ «АГРО» з питання здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства при виробництві, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального, а також інших питань, що регулюють виробництво, зберігання та обіг підакцизних товарів.
10. Відповідно до зазначеного наказу передбачено провести фактичну перевірку позивача з 18 серпня 2020 року за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, с. Нововасилівка, провул. Підгірний, 1/А. Перевіряємий період з 01 липня 2019 року по дату закінчення фактичної перевірки.
11. На підставі наказу №1864 «Про проведення фактичної перевірки» від 18 серпня 2020 року та направлень на перевірку від 18 серпня 2020 року №2101 та №2102 фахівцями контролюючого органу 18 серпня 2020 року було здійснено вихід за місцем зберігання та реалізації пального.
12. За результатами перевірки податковим органом складено акт від 28 серпня 2020 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем пункту 85.2 статті 85, підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230, підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
13. За результатами проведеної перевірки відповідачем 01 жовтня 2020 року прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0000380901 на суму 360 000,00 грн.
14. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки судовим рішенням у справі № 280/7627/20, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області «Про проведення фактичної перевірки» від 18 серпня 2020 року №1864, за результатами реалізації якого прийнято спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення, то в такому випадку наслідком є скасування такого податкового повідомлення-рішення.
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.
17. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18. У поданій касаційній скарзі скаржник зауважує, що цю справу не було розглянуто судами попередніх інстанцій по суті, оскільки суди обмежилися лише тим фактом, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа № 280/7627/20 щодо оскарження наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18 серпня 2020 року №1864 «Про проведення фактичної перевірки».
18.1 Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у задоволенні позову Асоціації фермерських господарств «Агро» було відмовлено. Водночас постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року скасовано, позов про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу задоволено.
18.2 При цьому, скаржник наголошує на тому, що при ухвалені постанови від 15 червня 2021 року суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.
19. Скаржник також зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі було застосовано норми статті 78 КАС України, оскільки не були взяті до уваги рішення судів, які набрали законної сили у ідентичних справах № 280/1572/21 та № 280/7628/20 та у подібних справах № 280/5323/21, № 280/2210/21, № 280/8205/21, а також правову позицію, викладену у вже вищезазначеній постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.
20. Також скаржник зауважує, що в порушення вимог пункту 4 частини третьої статті 2, частини четвертої статті 9, статті 90, статті 242 КАС України суди попередніх інстанцій не встановили всебічно та в повному обсязі обставини справи, не оцінили надані відповідачем докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, а тому прийшли до хибного висновку про задоволення позову.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. У справі, що розглядається, спірним питанням є правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням визнання у судовому порядку протиправним наказу, на підставі якого проведено перевірку та протиправності дій щодо її проведення.
23. Відповідно до частини другої статті19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
25. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
26. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
27. Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
28. Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 80.2.5. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
29. Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
30. Відповідно до статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
31. Аналізуючи зміст норм податкового законодавства Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
32. У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.
33. Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
34. У ході розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій установлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2020 року № 0000390901 прийнято за наслідками проведення фактично перевірки, яку призначено наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області №1864 від 18 серпня 2020 року.
35. Також судами попередніх інстанцій установлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа № 280/7627/20 за позовом Асоціації фермерського господарства «Агро» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу.
36. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог Асоціації фермерських господарств «АГРО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу.
37. Водночас за результатами апеляційного перегляду цієї справи, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 280/7627/20 скасовано та прийнято нове, яким позов Асоціації фермерського господарства «Агро» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
37.1 Визнано протиправними дії головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Запорізькій області Хливецької Юлії Іванівни та головного державного ревізора - інспектора відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Запорізькій області Токарева Олександра Вікторовича щодо проведення фактичної перевірки Асоціації фермерських господарств «АГРО», за результатами якої складено акт від 28 серпня 2020 року №0575/08/01/32/22136898.
37.2 Визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення фактичної перевірки» від 18 серпня 2020 року №1864.
38. Зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили з дати його прийняття, тобто з 15 червня 2021 року.
39. Крім того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції з`ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 280/7627/20 відмовлено.
40. Так, відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
41. Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
42. У пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
43. Сутність цього принципу полягає у тому, що в разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, воно не може бути піддане сумніву.
44. Так, відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
45. Отже, за наявності судового рішення щодо протиправності наказу, що набрало законної сили, суд позбавлений можливості та правових підстав для надання повторної правової оцінки такому наказу.
46. Колегія суддів звертає увагу на те, що схожий підхід до застосування норм права за встановлених обставин скасування наказу про проведення перевірки на підставі судового рішення, що набрало законної сили, підтверджується чіткою та послідовною практикою Верховного Суду: постанова від 03 червня 2021 року у справі № 822/1660/18, постанова від 21 січня 2021 року у справі № 826/3200/14, постанова від 26 вересня 2022 року у справі № 1340/3590/18, постанова від 12 липня 2023 року у справі № 560/8337/22.
47. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що протиправність наказу про призначення та проведення контролюючим органом перевірки є достатньою підставою для висновку про протиправність прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті як підстави для нарахування суми грошового зобов`язання.
48. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 821/1274/18, від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, від 11 липня 2019 року у справі №804/8855/14.
49. Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
50. Крім того, Судом не встановлено суперечностей між рішеннями судів попередніх інстанцій та правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.
51. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
52. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
VI. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
53. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
54. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VII. ВИСНОВКИ ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ
56. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
57. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 280/1563/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов