ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 280/190/23
адміністративне провадження № К/990/37505/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 280/190/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року (прийняте у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, Управління, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним дії та бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо визначення стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 , не зарахування до стажу при здійсненні перерахунку довічного грошового утримання (далі такок - ДГУ) стажу роботи в органах прокуратури 9 років 11 місяців 05 днів, половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 11 місяців 00 днів, календарний період проходження строкової військової служби (з пільговим коефіцієнтом 3 за період з 05 січня 1984 року по 13 грудня 1985 року) - 06 років 01 місяць 02 дні;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати (включити) до стажу на роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні (перерахунку) розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді - 16 років 02 місяці 11 днів, стаж роботи в органах прокуратури - 9 років 11 місяців 05 днів, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 11 місяців 00 днів, календарний період проходження строкової військової служби (з пільговим коефіцієнтом 3 за період з 05 січня 1984 року по 13 грудня 1985 року) - 06 років 01 місяць 02 дні, а всього стаж роботи на посаді судді ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 34 роки 01 місяць 18 днів;
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06 липня 2022 року № 923030802738, за яким зроблений перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з компенсацією втрат частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати за Довідкою Апеляційного суду Запорізької області № 01/51/21 від 15 червня 2021 року з 01 січня 2020 року, протокол розрахунок заборгованості за період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2020 року, здійснений на виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 по справі № 280/6238/21, виходячи із розрахунку загального процента розрахунку пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці) в розмірі 50 відсотків від заробітку;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату мого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідкою Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2021 року за № 01/51/21 з 01 січня 2020 року в розмірі 78 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та без оподаткування, відповідно до частини шостої статті 245 КАС України протягом десяти днів з дня отримання рішення суду;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити внаслідок перерахунку заборгованість за період з 01 січня 2020 року з урахуванням раніше проведених виплат та компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 статті Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;
- стягнути з ГУ ПФУ в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 п`ять тисяч моральної шкоди;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання законної сили.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є суддею у відставці. В описовій частині постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2016 року у справі № 334/6813/16-а, яка набрала законної сили 27 лютого 2017 року, встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 34 роки 01 місяць 18 днів.
На переконання позивача, вказаний стаж роботи надавав йому право на отримання щомісячного ДГУ судді у відставці згідно із положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Водночас такий стаж, відповідно до норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), надає йому право на отримання щомісячного ДГУ судді у відставці у розмірі - 78 %.
Натомість, проводячи 06 липня 2022 року перерахунок ДГУ позивача, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 280/6238/21, відповідач протиправно зменшив з 01 січня 2020 року по 28 лютого 2020 року відсоток ДГУ судді з до 50 %. Тим самим проігнорував встановлений в судовому порядку стаж ОСОБА_1 на посаді судді, що дорівнює 34 роки 01 місяць 18 днів та який, відповідно до норм частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII, дає йому право на отримання ДГУ у розмірі 78 %.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що Конституційний Суд України рішенням від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Таким чином з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020, для всіх суддів у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом № 1402-VIII.
У спірних правовідносинах не можуть бути застосовані різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства, суперечить змісту вказаного рішення Конституційного Суду України щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Суди вказали, що при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.
В силу положень статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На думку судів, для визначення відсоткового значення суддівської винагороди позивача при проведенні перерахунку ДГУ достатньо встановленого в постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2016 року у справі № 334/6813/16-а загального стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді.
Тому суди не вбачали підстав для визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання зарахувати до стажу роботи на посаді судді, стаж, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці: 16 років 02 місяці 11 днів стажу роботи на посаді судді, 9 років 11 місяців 05 днів стажу роботи в органах прокуратури, половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 11 місяців 00 днів, календарний період проходження строкової військової служби (з пільговим коефіцієнтом 3 за період з 05 січня 1984 року по 13 грудня 1985 року) - 06 років 01 місяць 02 дні, а всього 34 роки 01 місяць 18 днів.
Суди дійшли висновку, що проведені відповідачем у липні та серпні 2022 року перерахунки щомісячного ДГУ Позивача, як судді на підставі довідки Апеляційного суду Запорізької області № 01/51/21 від 15 червня 2021 року за період з 01 січня 2020 року по 18 лютого 2020 року, виходячи з 50% розміру суддівської винагороди працюючого судді, та за період з 19 лютого 2020 року у розмірі 78% розміру суддівської винагороди працюючого судді, відповідають правовим висновкам Конституційного Суду України та висновкам судів викладеним у рішеннях по справам № 280/6238/21 та №280/9470/20.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 09 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На думку позивача, порушуючи положення статті 78 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 280/6238/21, в липні 2022 року за рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06 липня 2022 року № 923030802738 був зроблений перерахунок його ДГУ судді у відставці за Довідкою Апеляційного суду Запорізької області №01/51/21 від 15 червня 2021року. Такий перерахунок проведено з 01 січня 2020 року без врахування його стажу в органах прокуратури, половини строку навчання та періоду проходження строкової військової служби, виходячи лише із стажу на посаді судді (16 років 02 місяці 11 дні) в розрахунку загального процента ДГУ судді у відставці в розмірі 50 відсотків від заробітку.
Судами не досліджено оскаржуваного рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06 липня 2022 року № 923030802738 та не надано оцінки розрахунку суми нарахованого та виплаченого позивачу ДГУ судді.
Позивач наполягає, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, до числа яких він належить, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Разом з цим, відповідач протиправно зменшив його стаж, який дає право на призначення та перерахунок ДГУ судді.
Підставою відкриття касаційного провадження позивач зазначив, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо зарахування до стажу судді половини навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, роботу на посадах прокурорів, а також неможливості зменшення відсоткового показника довічного грошового утримання судді у відставці, викладених у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 580/1983/20, від 30 березня 2023 року у справі № 280/2167/21, від 21 вересня 2023 року у справі № 620/23/21.
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2023 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
6. 19 грудня 2023 року до Верховного Суду від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу. Відповідач заперечує проти задоволення вимог касаційної скарги з огляду на здійснення ним перерахунку довічного грошового утримання позивача на виконання вимог рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 280/6238/21, а саме: з 01 січня 2020 року у розмірі 50 % суддівської винагороди, а з 19 лютого 2020 року у розмірі 78 %.
Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2025 року касаційну скаргу призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 30 квітня 2025 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2016 року у справі № 334/6813/16-а, яке набрало законної сили 27 лютого 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними бездіяльність УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя у розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення щомісячного довічного грошового утримання та визначення стажу роботи та розміру щомісячного довічного грошового утримання. Зобов`язано УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя починаючи з 19 вересня 2016 року призначити та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та без оподаткування.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що «Як вбачається з трудової книжки позивача, крім стажу роботи на посаді судді, він має також 9 років 11 місяців 05 днів стажу роботи в органах прокуратури, який повинен бути зарахований для призначення щомісячного довічного грошового утримання, і який складається з роботи на посадах:
стажиста на посаді помічника прокурора Заводського району м. Запоріжжя (з 01 серпня 1990 року по 26 жовтня 1990 року - 02 місяці 25 днів);
стажиста на посаді помічника прокурора Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, помічника прокурора, старшого помічника прокурора Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області (з 26 жовтня 1990 року по 01 березня 1995 року - 04 роки 04 місяці, 05 днів);
прокурора кримінально-судового відділу прокуратури Запорізької області, старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Запорізької області (з 01 березня 1995 року по 05 липня 2007 року - 05 років 04 місяці 05 днів).
Згідно трудової книжки позивача, він навчався за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського у період з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1990 року, у період 04 листопада 1983 року по 17 грудня 1985 року він проходив військову службу в лавах Радянської армії.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 Згідно посвідчення, довідки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 вересня 2016 року № 51/С, позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (Афганістан) з 05 січня 1984 року по 13 грудня 1985 року.
Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 судді ОСОБА_1 зараховується: половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1990 року - 01 рік 11 місяців 00 днів); календарний період проходження строкової військової служби (з 04 листопада 1983 року по 17 грудня 1985 року - 02 роки 01 місяць 13 днів). При цьому, з урахуванням проходження військової служби у складі діючої армії у період бойових дій при виконанні інтернаціонального обов`язку на території Демократичної Республіки Афганістан (з 05 січня 1984 року по 13 грудня 1985 року - 1 рік 11 місяців 9 днів), що згідно статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується у трьохкратному розмірі (5 років 9 місяців 27 днів) - період проходження строкової військової служби становить 06 років 01 місяць 02 дні).
Таким чином, до стажу роботи ОСОБА_1 , який надає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховується 16 років 02 місяці 11 днів стажу роботи на посаді судді, 9 років 11 місяців 05 днів стажу роботи в органах прокуратури, половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 11 місяців 00 днів, календарний період проходження строкової військової служби (з пільговим коефіцієнтом 3 за період з 05 січня 1984 року по 13 грудня 1985 року) - 06 років 01 місяць 02 дні.
Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1., що дає йому право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 34 роки 01 місяць 18 днів».
ОСОБА_1 через Апеляційний суд Запорізької області звернувся до відповідача із заявою від 20 грудня 2019 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Апеляційний суд Запорізької області разом із заявою ОСОБА_1 направив на адресу Управління довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 07-48/35 від 09 січня 2020 року.
Зазначена довідка видана судді у відставці ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) про те, що станом на 01 січня 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, складає 55 492,80 грн., у тому числі: посадовий оклад 34 683,00 грн., доплата за вислугу років 60% 20 809,80 грн.
До матеріалів справи надано копію протоколу перерахунку пенсії, за змістом якого відповідно до рішення № 923030802738 від 06 лютого 2020 року про перерахунок пенсії відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року на підставі заяви від 20 грудня 2019 року та з урахуванням довідки Апеляційного суду Запорізької області № 07-48/35 від 09 січня 2020 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 280/989/20 визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Запорізької області щодо видачі ОСОБА_1 довідки № 07-48/35 від 09 січня 2020 року, обчисленої на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (із змінами) про суддівську винагороду для обчислення місячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій суддівська винагорода обрахована, виходячи з розміру посадового окладу суддівської винагороди відповідно до положень статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів № 2453-VI від 07 липня 2010 року і вказано, що посадовий оклад становить 34 863 гривні. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Апеляційного суду Запорізької області направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області оновлену довідку про суддівську винагороду для перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, яким базовий розмір окладу судді апеляційного суду встановлений частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, відкликавши довідку № 07-48/35 від 09 січня 2020 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 280/989/20 встановлено таке:
« 08 вересня 2016 року Постановою Верховної Ради України позивача, ОСОБА_1 , звільнено у відставку з посади судді Апеляційного суду Запорізької області.
На підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2016 року, розпорядженням УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя № 802738 від 20 березня 2017 року позивачу зроблений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та без оподаткування.
Для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 14 січня 2020 року за № 5/20 головою Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Запорізької області була направлена до ГУ ПФУ в Запорізькій області заява позивача з довідкою про суддівську винагороду ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року за № 07-48/35, обчисленою на підставі Закону № 1402-VIII (із змінами), де вказано, що посадовий оклад працюючого судді на відповідній посаді становить 34863 гривні (що відповідає 15 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2020 року з урахуванням коефіцієнту 1,1).
За відповіддю голови Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Запорізької області від 03 лютого 2020 року № 01/26/20 у довідці про суддівську винагороду ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року за № 07-48/35, яка була направлена до ГУ ПФУ в Запорізькій області складові (базові одиниці) становлять: посадовий оклад, виходячи з 15 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2020 року з урахуванням коефіцієнту 1,1 та доплата за вислугу років 60% від посадового окладу.
У відповіді голови Ліквідаційної комісії також зазначається, що розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 здійснювався відповідно до положень статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року, оскільки позивач пішов у відставку 08 вересня 2016 року, на підставі п. 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII (із змінами), то йому відмовлено у видачі довідки, виходячи із реальної заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, яка становить 50 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2020 року.
Не погоджуючись з відмовою відповідача надати довідку для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із реальної заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, позивач звернувся із позовом до суду».
Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 280/2687/20, яке набрало законної сили 29 жовтня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, задоволені частково:
визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідкою Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2020 року № 07-36/107;
визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області № 46 від 06 квітня 2020 року;
зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, згідно з довідкою Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2020 року за № 07-36/107, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року та здійснити нарахування та виплату компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 280/2687/20, відповідачем 03 грудня 2020 року прийняте рішення № 923030802738 про перерахунок пенсії та проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При перерахунку враховано збільшений розмір суддівської винагороди, вказаний у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 26 березня 2020 року № 07-36/107, проте змінено відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
На запити позивача, відповідач листом від 17 грудня 2020 року № 11235-10724/П-02/8-0800/20 з посиланням на частину третю статті 142 Закону № 1402-VIII повідомило, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді
Не погодившись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 280/9470/20, залишеного без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, зокрема:
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо зменшення до 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області № 923030802738 від 03 грудня 2020 року про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині зменшення до 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 280/989/20, Апеляційний суд Запорізької області супровідним листом від 15 червня 2021 року № 01/51/21 направив на адресу Управління оновлену довідку № 01/51/21 від 15 червня 2021 року про суддівську винагороду для перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, яким базовий розмір окладу судді апеляційного суду встановлений частиною третьою статті 135 «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Крім того, у листі зазначено про відкликання раніше надісланої довідки № 07-48/35 від 09 січня 2020 року.
За змістом довідки Апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2021 року № 01/51/21, станом на 01 січня 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, складає 201 792,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 126 120,00 грн., доплата за вислугу років 75 672,00 грн.
На відповідне звернення позивача щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки № 01/51/21 від 15 червня 2021 року, листом від 30 червня 2021 року № 8428-7772/П-02/8-0800/21 Управління повідомило про відсутність підстав для здійснення вказаного перерахунку, оскільки від позивача заява установленого зразка не надходила. Крім того, повідомлено, що довідка Апеляційного суду Запорізької області № 01/51/21 від 15 червня 2021 року, яка надійшла до Управління, залишена без реалізації, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року в адміністративній справі № 280/989/20 жодних зобов`язань на Управління не покладено.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 280/ 6238/21, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року, зокрема визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо не здійснення з 01 січня 2020 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Апеляційного суду Запорізької області № 01/51/21 від 15 червня 2021 року та зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити з 01 січня 2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Апеляційного суду Запорізької області № 01/51/21 від 15 червня 2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум, та здійснити компенсацію втрати частини доходів на час виплати перерахунку відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 280/6238/21 відповідачем у липні 2022 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2020 року. При перерахунку враховано збільшений розмір суддівської винагороди, вказаний у оновленій довідці Апеляційного суду Запорізької області № 01/51/21 від 15 червня 2022 року.
Так, 04 липня 2022 року позивачу проведено перерахунок його довічного грошового утримання, як судді з 01 січня 2020 року у розмірі загального проценту розрахованої пенсії від заробітку - 50%.
10 серпня 2022 року, на підставі листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06 липня 2022 року № 0800-0305-5/27291, позивачу зроблено перерахунок його довічного грошового утримання, як судді за період з 19 лютого 2020 року виходячи з 78% суддівської винагороди судді.
Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних розрахунків від 04 липня 2022 року та від 10 серпня 2022 року (а.с. 17, 30).
Вважаючи, що при перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 відповідачем протиправно було змінено стаж його роботи на посаді судді та відсоток суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що підлягає йому до виплати. Позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Під час касаційного розгляду справи необхідно перевірити правильність визначення відповідачем стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді та його відсотку при перерахунку ДГУ судді у відставці на підставі рішенням від 06 липня 2022 року № 923 030802738.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
На час виходу позивача у відставку чинним був Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07 липня 2010 року (далі - Закон № 2453-VІ).
30 вересня 2016 року набрав чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1402-VIII), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Законом № 1402-VIII запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку.
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
9. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
10. Разом з цим, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
11. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI .
Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування, який набрав чинності 07 листопада 2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
12. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що норма частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII, яка визначає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, неконституційною не визнавалась.
Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402- VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402- VIII.
Конституційний Суд України у рішенні від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020 вказав, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя.
Верховний Суд у рішенні від 16 червня 2020 року по зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20) дійшов висновку про наявність у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону № 2453-VI, права (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.
Отже, оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, а тому відсутні правові підстави для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розмір суддівської винагороди за Законом № 1402-VIII; розмір відсотку за Законом № 2453-VI).
13. Водночас, суди встановили, що довідка на підставі якої проведено спірний перерахунок ДГУ позивача як судді видана на підставі окладів визначених Законом № 1402-VIII.
Позивач наполягає на своєму праві отримувати 78 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, що також визначено згідно із нормами Закону № 1402-VIII.
Натомість, в рішенні про перерахунок пенсії позивача від 06 липня 2022 року ГУ ПФУ в Запорізькій області у період з 01 січня 2020 року по 18 лютого 2020 року встановило загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 50%.
Встановлений пенсійним органом розмір ДГУ судді у відставці в процентному співвідношенні до грошового утримання працюючого судді не відповідає передбаченим розмірам встановленим ані Законом № 2453-VI, ані Законом № 1402-VIII, з огляду на стаж роботи позивача на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, що дорівнює 34 рокам 01 місяцю 18 дням.
Як вірно зазначив позивач, суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 11 січня 2023 року витребував у відповідача:
- письмові пояснення та докази у їх в обґрунтування щодо перерахунку довічного грошового утимання позивача спірним рішенням від 06 липня 2022 року № 923030802738 виходячи із розрахунку загального процента розрахунку пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці) в розмірі 50 відсотків від заробітку та пояснення щодо технічної неможливості здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача у липні 2022 року на виконання рішення суду Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 280/6238/21, про що зазначено у відповіді від 31 серпня 2022 року (у чому полягала вказана неможливість, тощо).
- детальний розрахунок суми нарахованого та виплаченого позивачу довічного грошового утримання судді у відставці та інших виплат, здійснених відповідачем на виконання та у зв`язку із виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 280/6238/21.
Проте, судові рішення першої та апеляційної інстанції не містять обґрунтувань законності оскаржуваного рішення в частині зарахованого стажу позивача на посаді судді з якого виходив відповідач при визначенні 50 % ДГУ у його перерахунку з 01 січня 2020 року по 18 лютого 2020 року.
14. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла до висновку, що судами попередніх інстанцій не дотримані норми процесуального права, оскільки не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення.
Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин не можна ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Згідно частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 341 344 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 280/190/23 - скасувати.
Справу № 280/190/23 направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Стрелець Т.Г.
Судді Тацій Л.В.
Стеценко С.Г.