ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 280/3347/19
провадження № К/9901/5411/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Чумака С.Б., суддів Чабаненко С.В., Юрко І.В.)
у справі № 280/3347/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області щодо нарахування та здійснення пенсійних виплат позивачу за період у з 28.09.2017 по 30.06.2019 у меншому розмірі, що викладено у листі відповідача від 04.01.2019 № 754/ж-1 з додатками про зменшення розміру пенсії з 8 646,32 грн до 2 319,31 грн, призначеної відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі № 808/1293/18;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в подальшому у розмірі 8 646,32 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 167 413,18 гривень, які безпідставно їй недоплачувались у період з 28.09.2017 по 30.06.2019.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та здійснення пенсійних виплат ОСОБА_1 за період часу з 28.09.2017 по 30.06.2019 у меншому розмірі, ніж 60% від середньомісячного заробітку відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), а саме - зменшення щомісячної пенсії з 8 646,32 грн. до 2 319,31 грн;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 86 Закону №1697-VІІ, починаючи з 28.09.2017 у розмірі 8 646,32 грн;
- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 28.09.2017 по 30.06.2019 в сумі 167 413,18 грн.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржене судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 апеляційну скаргу задоволено, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 та ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено.
5. ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення її позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 28.09.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя.
7. Позивач працює в прокуратурі Запорізької області на посаді прокурора відділу, що підтверджується довідкою прокуратури Запорізької області від 05.11.2018 за вих.18-453вих-18. Як зазначено у цій довідці, заробітна плата ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу станом на 28.09.2017 складала 14410 грн. 54 коп. (з урахуванням основного окладу; вислуги років; інших виплат, які передбачені чинним законодавством).
8. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі №808/1293/18 зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити і виплачувати позивачці пенсію за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону №1697-VІІ, починаючи з 28.09.2017, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
9. Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя пенсія позивачці була обчислена та призначена Розпорядженням №083850000963 від 22.11.2018 з 28.09.2017 відповідно до ст. 86 Закону №1697-VІІ у розмірі 60 % від заробітку, зазначеному у довідках прокуратури області, та склала 8 646,32 грн.
10. Тим же розпорядженням № 083850000963 з 28.09.2017 позивачці проведено розрахунок розміру виплати пенсії за вислугу років відповідно до ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VІІ та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 № 649, починаючи з 28.09.2017, який склав 2319, 31 грн.
11. Розрахунок заробітної плати позивача від 22.11.2018 здійснено на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VІ (далі - Закон №1058-VІ).
12. На думку позивача, відповідач протиправно зменшив розмір пенсії до суми 2319, 31 грн. на підставі Закону № 1058-VІ, замість розміру 8646,32 грн. на підставі Закону №1697-VІІ, а також протиправно змінив вид пенсії. Зважаючи на це, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі №808/1293/18, залишилось не виконаним.
13. Не погодившись із зменшенням розміру пенсії та виплатою її у неповному розмірі, позивач звернулася до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідач здійснив нарахування та виплату пенсії позивачу не на підставі ч. 2 ст. 86 Закону №1697-VІІ (в розмірі 60% від середньомісячного заробітку), а на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та фактично самостійно визначив новий вид пенсії та зменшив її розмір.
15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1697-VІІ та працювала на посаді прокурора, що дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Закону №1697-VІІ, то виплату пенсії позивачу відповідачем правомірно здійснено відповідно до Закону №1058-VІ, як того вимагають норми статті 86 Закону №1697-VІІ та Положення п. 13-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-VІ.
16. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції помилково оцінив обставини справи. Зазначає, що:
- відповідач протиправно зменшив розмір її пенсії на підставі Закону № 1058-VІ, замість виплати пенсії на підставі Закону №1697-VІІ, а також протиправно змінив вид пенсії;
- зміст та обсяг досягнутих працівниками прокуратури соціальних гарантій не може бути звужено;
- на час призначення їй пенсії відповідні норми п. 13-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-VІ ще не набрали чинності.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
18. Згідно з частиною 2 ст. 86 Закону №1697-VІІ пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (тут та далі у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
19. Судами встановлено, що Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України позивачці визначений розмір пенсії 8646 грн 32 коп., на підставі ст. 86 Закону №1697-VІІ та урахуванням висновків суду у справі № №808/1293/18, що складає 60 % від суми заробітної плати 14410 грн 54 коп. Зазначені обставини не заперечувались сторонами.
20. Отже, встановленим є факт, що відповідач здійснив призначення та нарахування пенсії позивачу на підставі Закону №1697-VІІ.
21. Разом з тим, за приписами ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VІІ з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону 1058-VІ. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
22. Аналіз зазначеної норми свідчить, що у випадку виплати призначених пенсій особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, серед іншого, Законом №1697-VІІ, обчислення розміру її виплати, повинно здійснюватися у урахуванням вимог Закону №1058-VІ.
23. Тобто пенсія призначається на підставі Закону №1697-VІІ. При цьому не відбувається ні зміна виду пенсії, ні її розміру, а лише унормовується порядок та розмір її виплати через встановлені законом умови для працюючих пенсіонерів, про що вірно зазначив апеляційний суд. А після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону №1697-VІІ (включаючи її розмір) поновлюється.
24. Факт роботи позивача в органах прокуратури станом на час виникнення спірних правовідносин нею не заперечувався. Зазначена норма Закону №1697-VІІ є чинною. Отже застосовуючи її, відповідач діяв правомірно.
25. Щодо посилання позивача на той факт, що на час призначення їй пенсії відповідні норми п. 13-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-VІ ще не набрали чинності, колегія суддів зазначає таке.
26. Покликання суду апеляційної інстанції на п. 13-1 Розділу XV «Прикінцеві положення»
Закону №1058-VІ, відповідно до яких з 1 жовтня 2017 року (тобто після призначення позивачу пенсії) пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону, на спірні правовідносини не впливає, оскільки в цьому випадку дії відповідача відповідають приписам ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VІІ, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
27. Решта доводів касаційної скарги висновків апеляційного суду також не спростовують.
28. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі № 280/3347/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб