ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 280/4032/21

адміністративне провадження № К/990/10714/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі №280/4032/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,

УСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач), у якому просило стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 371 764,10 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 позов задоволено.

04.11.2021 ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка була залишена без руху згідно з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021, оскільки відповідач у скарзі не зазначив дату отримання рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 апеляційну скаргу відповідача повторно залишено без руху як таку, що подана з порушенням строку на апеляційне оскарження, а заявлене відповідачем клопотання про його поновлення не обґрунтоване належним чином. Так, апеляційний суд відхилив довід відповідача, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 він отримав 29.10.2021 під час ознайомлення його представника з матеріалами справи, оскільки усі процесуальні документи, в тому числі й рішення, суд першої інстанції направляв не на адресу проживання відповідача. Суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом спору у справі №280/4032/21 є стягнення з ФОП ОСОБА_1 коштів за податковим боргом, та виснував, що у суду першої інстанції були обґрунтовані підстави для направлення відповідачу процесуальних документів на його податкову адресу ( АДРЕСА_1 ). Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня її вручення подати до апеляційного адміністративного суду вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних для цього підстав.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а вказані ним у заяві від 29.12.2021, направленій до апеляційного суду на усунення недоліків апеляційної скарги, підстави для поновлення зазначеного строку є неповажними. Суд апеляційної інстанції вказав на обов`язок ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця слідкувати за відповідністю інформації, внесеної до державного реєстру щодо його адреси, повідомленої контролюючому органу, його фактичній адресі проживання.

ФОП ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що у справі №280/4032/21 предметом позову є стягнення податкового боргу саме з фізичної особи. Так, підставою для звернення ГУ ДПС до суду є податкова вимога від 10.09.2020 №30191-50/829, прийнята та надіслана ОСОБА_1 як фізичній особі (стягнення суми податку на доходи фізичних осіб, визначеної ГУ ДПС згідно з актом перевірки від 19.06.2018 №450/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , в якому податковою адресою ОСОБА_1 визначено АДРЕСА_2 ). Посилаючись на викладені обставини, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без поважних причин та, відповідно, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

ГУ ДПС не реалізувало процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 251 КАС копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частини п`ята, шоста, сьома цієї статті).

Як свідчать матеріали у справі, вона була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). До матеріалів справи приєднано лист Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 №280/4032/21/32191/20 про направлення сторонам у справі копії рішення від 13.08.2021, зокрема ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 (відправлення №6904108857836, дата подання 20.08.2021). Поштове відправлення з цим номером повернулося до Запорізького окружного адміністративного суду 22.09.2021 як невручене адресату із зазначенням причини повернення «за закінченням строку зберігання» (а.с. 43, 100).

29.10.2021 з матеріалами справи ознайомився адвокат Шоній М.В., з яким відповідач уклав договір про надання правової допомоги від 01.10.2021 № 1 (а.с. 48, 49). Копія рішення була вручена адвокату Шоній М.В. 06.12.201 (а.с. 101).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, в акті від 19.06.2018 №450/08-01-13-05/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи, яка не є суб`єктом господарювання, ОСОБА_1 (а.с. 8), податковою адресою (місцем проживання) ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 . Ця ж адреса вказана і в податкових повідомленнях-рішеннях від 27.07.2018 №0021351305, №0021361305, №0021371305 (а.с. 11).

Враховуючи викладене, довід відповідача щодо 29.10.2021 як дати ознайомлення з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 доказами у справі не спростовується.

Відповідно до частини першої статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Кобець проти України» Європейський суд з прав людини, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), вказав, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»).

Колегія суддів висновує, що будь-яке порушення судом процесуальних норм, яке прямо чи опосередковано могло вплинути на дотримання особою встановленого законом порядку звернення з апеляційною скаргою, в тому числі і на дотримання строку подання апеляційної скарги, не може бути використано проти особи, яка звернулася з апеляційною скаргою.

Таким чином, вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 , Третій апеляційний адміністративний суд необґрунтовано визнав неповажними вищезазначені причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2021.

У справах «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 у цій адміністративній справі.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 2 КАС забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частин першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження - скасуванню з направленням справи до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 скасувати, справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко