1. Главная
  2. Законодательство
  3. Практика
  4. № 280/6445/19
Конституция
Кодексы
Законы
Поостановы КМУ
Практика

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №280/6445/19

провадження № К/9901/26015/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року (у складі: головуючого судді - Конишевої О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шальєвої В.А., суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі №280/6445/19,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ,) до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - ТУ ДСА в Запорізькій області, відповідач-2), в якому позивач просив:

визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині визначення розміру моєї надбавки за вислугу років у період з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011 у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності, що полягала у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку;

зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області перерахувати та виплатити за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників нарахованих коштів» (з урахуванням різниці виплаченої суми) за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011 надбавку за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників нарахованих коштів» нарахованих коштів (з урахуванням різниці виплаченої суми) за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

зобов`язати Державну судову адміністрацію України за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників нарахованих коштів» нарахованих коштів здійснити фінансування Територіальному управлінню державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалось, що зі змісту розрахункових листів слідує, що працюючи на посаді судді йому виплачувалися: середня заробітна плата для оплати часу щорічної (додаткової) відпустки; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; допомога по тимчасовій непрацездатності; премії щомісячні та до свят. Разом з тим, позивач вважав протиправними дії та бездіяльність відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, без урахування інших виплат та надбавок, що зазначені в розрахункових листах. Також, позивач звертав увагу на те, що нарахування та виплати сум недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за оскаржувані періоди підлягають індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з виплатою компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020, позов задоволено частково:

визнано протиправними дії ТУ ДСА в Запорізькій області, що полягали у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно відповідно до частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів»;

зобов`язано ТУ ДСА в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно надбавку за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань;

зобов`язано ТУ ДСА в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди; зобов`язано ТУ ДСА в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

зобов`язано ТУ ДСА в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

стягнуто на користь ОСОБА_2 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», нараховану ТУ ДСА недоплачену суму надбавки за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно;

стягнуто на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», нараховану ТУ ДСА недоплачену суму заробітної плати за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно;

стягнуто на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», нараховану ТУ ДСА на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

стягнуто на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», нараховану ТУ ДСА на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав, що в спірному періоді з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. На переконання судів попередніх інстанцій, вірним є висновок про протиправність дій ТУ ДСА в частині визначення розміру надбавки за вислугу років в зазначений період у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку, та позивач в право на здійснення перерахунку надбавки за вислугу років в розмірі, визначеному частиною 4 статті 44 Закону № 2862, а саме з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку - окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, інших складових заробітної плати.

5. Щодо позовних вимог позовних вимог про здійснення зобов`язання та виплати за той же період (з 22.05.2008 по 31.12.2011) надбавки за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, інших виплат, додаткового посадового окладу до щорічної відпуски, матеріальної допомоги на вирішення соціальне-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу та з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», суди попередніх інстанцій зазначали, що виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань взаємозалежні від заробітної плати судді; при цьому у разі встановлення судом наявності підстав для здійснення перерахунку сум, які входять до складових заробітної плати, перерахунку підлягають також суми, які були обраховані на основі зазначених складових.

6. Окрім того, із посиланням на висновки Верховного Суду України, висловлені у постанові від 11 липня 2017 року №21-2003а16, суди попередніх інстанцій зазначали, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Відтак, на переконання судів попередніх інстанцій, є правильним є висновок про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування та виплати на суму недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за спірний період індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

7. Доводи відповідача-2 про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог, оскільки позивачем не заявлялось вимог про здійснення індексації суд апеляційної інстанції вважав доречними, проте зазначив, що ця обставина не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням частини 2 статті 9 КАС України суд апеляційної інстанції з метою повного захисту прав позивача погодився із висновком суду першої інстанції щодо необхідності здійснення перерахунку недоплачених складових заробітної плати, інших виплат саме з урахуванням індексації.

8. Посилання відповідача-2 на те, що судом першої інстанції не встановлено факту перевищення порогу індексації, як це передбачено статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також неможливості виконання рішення в частині проведення індексації, оскільки резолютивна частина рішення не містить інформації щодо суми, на яку відповідачу необхідно провести індексацію, суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими та такими, що не впливають на правильність вирішення справи.

9. Суд апеляційної інстанції також визнав необґрунтованими доводи відповідача-2, що рішення суду першої інстанції не містить обґрунтування необхідності встановлення судом способу та порядку виконання судового рішення щодо стягнення коштів на виконання рішення за рахунок бюджетної програми, яка передбачає виконання рішень, але не містить обґрунтувань щодо наявності у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки судом першої інстанції достатньо обґрунтовано саме такий спосіб захисту прав позивача. Суд апеляційної інстанції вказав, що ДСА є головним розпорядником бюджетних коштів та учасником бюджетного процесу у питаннях фінансування судової системи, а тому погодився із висновками суду першої інстанції, що вірним способом захисту стягнення недоотриману суддівську винагороди на користь позивача шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та додаткових пояснень

10. Не погодившись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 у справі №280/6445/19, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у в повному обсязі.

11. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №280/2528/19, а саме щодо обставин з приводу перевищення порогу індексації у спірний період та величини індексу інфляції з урахуванням положень статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено у розмірі 103 відсотка.

12. Крім цього, підставою касаційного оскарження рішень першої та апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, а саме, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

13. Скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16 та застосованого судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях, з огляду на те, що у зазначеній постанові Верховним Судом не вирішувалося питання щодо застосування під час нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років у спірний період, окрім статті 44 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинній станом на 22 травня 2008 року), інших нормативно-правових актів, якими врегульовувалось питання обчислення надбавки за вислугу років та при ухваленні оскаржуваних судових рішень не взято той факт, що згідно статті 44 Закону України «Про статус суддів» (в редакції чинній станом на 22 травня 2008 року) надбавка за вислугу років мала виплачуватись у відсотковому співвідношенні від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, проте законодавство України не містить поняття «загальної суми щомісячного заробітку».

14. Крім цього, відповідач-2 зазначає, що оскаржуваними судовими рішеннями ТУ ДСА України в Запорізькій області зобов`язано нарахувати позивачу надбавку за вислугу років за спірний період з урахуванням президентської премії, проте, скаржник звертає увагу на те, що виплата президентської премії була припинена у зв`язку із втратою чинності Указу Президента України від 19 вересня 1996 року №856 ще з 01 січня 2006 року, що свідчить, на переконання скаржника, про застосування судами попередніх інстанцій норми права до спірних правовідносин, яка втратила чинність. Скаржник зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 такі вимоги на заявлялись, та у мотивувальній частині судового рішення оцінка цьому не надавалась, що, на думку скаржника, є грубим порушенням норм процесуального права та підставою для оскарження зазначених судових рішень.

15. Посилаючись на порушення норм процесуального права, касатор зазначає про протиправний вихід судами за межі позовних вимог, оскільки позивач при зверненні до суду із позовною заявою не просив суд нарахувати йому надбавку за вислугу років з урахуванням різниці окладу та президентської надбавки, а мотивувальна частина оскаржуваних судових рішень не містить жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для виходу за межі позовної заяви.

16. Засобами підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій заявник просить відхилити касаційну скаргу.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Верховного Суду надійшла 12 жовтня 2020 року.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

19. Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі №280/6445/19.

20. Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з 16.09.2001 до 22.09.2016.

22. З 23.09.2016 на підставі постанови ВР України суддя у відставці.

23. Наказом ТУ ДСА в Запорізькій області від 13.06.2005 № 167 з 10.06.2005 позивачу встановлено доплату до посадового окладу за присвоєний 3 кваліфікаційний клас.

24. Наказом ТУ ДСА в Запорізькій області від 22.06.2006 № 157 з 14.06.2006 року позивачу було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 25 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

25. З розрахунку заробітної плати (за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011) встановлено, що з 14.06.2011 позивачу було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30 %.

26. На звернення позивача від 19.11.2019 ТУ ДСА в Запорізькій області 16.12.2019 надало відповідь № М-70/08-02/3613 та розрахунок, з якого вбачається, що при визначені розміру заробітної плати за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 позивачу включалися лише посадовий оклад та надбавка за кваліфікаційний клас, а з 01.03.2008 по 17.05.2011 нараховувалася доплата за вислугу років у розмірі 25% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

27. Не погодившись з діями та бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати надбавки за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас без врахування інших виплат та надбавок, що зазначені в розрахункових листах, позивач звернувся з цим позовом до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

30. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

31. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

32. Спірним у цій справі є питання правильності визначення розміру надбавки за вислугу років позивача за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011 та, як наслідок, наявності правових підстав для здійснення перерахунку інших виплат, розрахунковою величиною у яких застосовується, в тому числі, така надбавка за вислугу років.

33. Посилаючись на необхідність відступлення від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16 та застосованої судами попередніх інстанцій у цій справі, відповідач-2 поряд з іншим зазначає, що у спірний період додатком № 7 до постанови КМУ «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 № 865 (далі - Постанова №865) визначались розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи та зазначалося, що суддям виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас; згідно статті 117 Конституції України постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання.

34. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (далі - Закон №2862-XII), який втратив чинність 01.01.2012, передбачалося, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

35. Згідно з частиною 4 статті 44 Закону №2862-XII суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

36. З 01.01.2007 вказана вище надбавка мала нараховуватися відповідно до частини 4 статті 44 Закону №2862-XII.

37. Положеннями п.п. "б" п.п 2 п. 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".

38. Отже, як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, надбавка за вислугу років мала розраховуватися в тих же відсотках, проте не від загальної суми щомісячного заробітку, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

39. Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 №19, якою затверджено зміни, що вносяться до Постанови №865, зазначену постанову було доповнено пунктом 2-2 такого змісту: "Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків".

40. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

41. Отже, після 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - Закон № 2862-XII та Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

42. Згідно частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

43. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина 3 статті 22 Конституції України).

44. Враховуючи наведене, виходячи із визначених у частині 3 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-XII, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову №865.

45. Верховний Суд вважає, що посилання відповідача-2 на відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття «загальна сума щомісячного заробітку» не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших надбавок, оскільки стаття 44 Закону №2862-XII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

46. Колегія суддів Верховного Суду вказує на помилковість посилань відповідача в обґрунтування своїх доводів на положення нормативно-правових актів, що регулюють питання оплати праці у бюджетній сфері, оскільки, як вже зазначалось, гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.

47. Аналогічні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах містяться в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 816/301/16 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 0840/3371/18, які вірно враховані судами першої та апеляційної інстанції відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, та, виходячи із доводів і вимог, якими відповідач обґрунтовує касаційну скаргу, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.

48. А тому, доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України є необґрунтованими.

49. Щодо підстав касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

50. У справі №280/2528/19 (постанова від 12.08.2020), направляючи на новий судовий розгляд справу, Верховний Суд, зокрема зазначав, що судами задоволено позовні вимоги без належного дослідження доказів в справі, а саме: зобов`язавши ТУ ДСА в Запорізькій області нарахувати та виплатити особі надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок у розмірі 25 та 30 відсотків суддям, а не у розмірі 10 та 15 відсотків; в порушення норм КАС України судами попередніх інстанцій при постановленні рішень в справі у частині позовної вимоги щодо зобов`язання ТУ ДСА в Запорізькій області нарахувати та виплатити на суму недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за спірний у справі період роботи індексацію, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», не зазначено яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин та, не встановлено величину індексу споживчих цін, яка перевищила поріг індексації (станом на момент виникнення правовідносин) при перевищенні якого проводиться індексація грошових доходів населення.

51. Водночас, відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

52. Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

53. За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

54. Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення, обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

55. Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

56. Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

57. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер (пункт 2 Порядку № 1078).

58. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (пункт 1-1 Порядку № 1078).

59. Відповідно до пункт 5 Порядку № 1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

60. Приписами статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цього Закону. Під доходами у Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України, і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

61. Така сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-ІІІ).

62. Відповідно до статті 38 Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

63. Згідно із статтею 34 Закон України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

64. Пунктами 2, 3 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (далі - Положення) унормовано, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється у спосіб множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

65. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Пунктами 2, 7 цього Порядку означено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться за допомогою ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року. Одержаний результат, перемножується на число календарних днів відпустки.

66. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 Суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

67. Водночас, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

68. Згадані вище статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття доходи для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

69. Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

70. У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

71. Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

72. За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

73. Колегія суддів звертає увагу, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

74. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

75. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.

76. Відтак, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування та виплати на суму недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за спірний період індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

77. Наведені висновки узгоджуються із позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі № 0840/3175/18(пр/280/36/18), від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 22.09.2020 у справі №280/1447/19.

78. А тому, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень в цій частині позовних вимог.

79. Доводи та аргументи відповідача-2 у касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою судів обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

80. Більше того, касаційна скарга не містить доводів і вимог в розумінні підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, які б зумовлювали необхідність вирішення Верховним Судом питання про повноту дослідження доказів та обставин у цій справі, і, відповідно питання направлення справи на новий судовий розгляд в цій частині позовних вимог.

81. З урахуванням наведеного та в контексті встановлених обставин конкретно у цій справі, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 12.08.2020 у справі №280/2528/19, що лягли в основу направлення справи на новий судовий розгляд.

82. Тим не менш, враховуючи зміст позовної заяви і заявлені позивачем підстави та предмет позову, вмотивованими є доводи касаційної скарги в частині необґрунтованого зобов`язання відповідача-2 нарахувати ОСОБА_1 набавку за вислугу років за спірний період з урахуванням різниці окладу, президентської надбавки.

83. Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

84. Пунктами 3, 5 частини 4 статті 246 КАС України передбачено, що у мотивувальній частині рішення зазначається оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

85. Так, як видно із вимог позовної заяви, позивачем наведених вимог до суду не заявлялось, а судами попередніх інстанцій, виходячи зі змісту мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень, не вирішувались.

86. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд дійшов висновків про помилкове зобов`язання судами попередніх інстанцій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 до 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» в частині урахування різниці окладу, президентської надбавки.

87. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

88. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

89. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

90. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

91. Враховуючи зазначене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

92. Водночас, знаходять своє підтвердження доводи касаційної скарги щодо помилкового зобов`язання відповідача-2 нарахувати ОСОБА_1 набавку за вислугу років за спірний період з урахуванням різниці окладу, президентської надбавки.

93. Вказане, на переконання колегії суддів Верховного Суду, зумовлює необхідність часткового задоволення касаційної скарги та зміни оскаржуваних судових рішень шляхом виключення із резолютивної частини рішення слів «різниці окладу, президентської надбавки». В решті оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

94. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи касаційної скарги, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на стадії касаційного оскарження.

95. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 2 242 341 345 349 350 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області задовольнити частково.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі №280/6445/19, в частині зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно надбавку за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та стягнення на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" нараховану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області недоплачену суму надбавки за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно, - змінити, виключивши із абзаців 3 та 7 резолютивної частини слова «різниці окладу, президентської надбавки».

3. В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі №280/6445/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду

Политика
О нас
Реклама
Правила