ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2023 року
м. Київ
справа №280/6460/19
адміністративне провадження № К/9901/25188/20 К/9901/24705/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційні скарги ОСОБА_1 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року (судді Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року (колегія у складі суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А.)
у справі №280/6460/19
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов`язання вчинити певні дії
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила стягнути з відповідача:
- 80022,46 грн у зв`язку з несвоєчасною виплатою за курсом 23,13058 грн за 1 дол. США відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ «КБ «Надра»), за період з 01.05.2015 до дня подання даної заяви, у тому числі: невиплачений залишок вкладу у розмірі 25153,35 грн; неустойка (пеня, штраф) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за останній рік перед подачею позову - 8541,81 грн; 3% річних - 3545,59 грн; інфляційні втрати - 13280,97 грн; упущена вигода на день подання заяви у розмірі 16,5 % річних - 19500,74 грн;
- відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн та віднести до першої черги виплати.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020, позов задоволено частково: стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплачений залишок за вкладом у ПАТ "КБ "Надра" у розмірі 25153,35 грн, 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 до 06.02.2015 у розмірі 372,63 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. 26.09.2020 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить зазначені судові рішення скасувати у частині вирішення позовних вимог, у задоволенні яких суди відмовили, та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
4. 30.09.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Ухвалами Верховного Суду від 01.10.2021 та 10.11.2021 відкрито провадження за вищезазначеними скаргами, які згодом Верховний Суд об`єднав в одне.
6. Відповідач клопотав про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26.06.2014 між позивачем та ПАТ "КБ "Надра" укладено Договір №1957980 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках "Новий ПУ "Базовий+", відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв на вкладний рахунок 4500 доларів США строком на 6 місяців, з процентною ставкою 12,5% річних, що підтверджується Квитанцією від 26.04.2014.
8. На підставі постанови Правління НБУ від 05.02.2015 №83 "Про віднесення ПАТ "КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 №26, згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію, на здійснення якої призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкову І.О..
9. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85 від 23.04.2015 продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду Стрюкової І.О. на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" до 05 червня 2015 року включно.
10. Відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.06.2015 № 113, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА" Стрюкову І.О. строком на 1 рік з 05.06.2015 до 04.06.2016 включно.
11. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.04.2016 №616, яким продовжено строки ліквідації ПАТ "КБ "Надра" на два роки по 04.06.2018 та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. на два роки по 04.06.2018 включно.
12. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 08.11.2016 №2342, яким продовжено строки ліквідації ПАТ "КБ "Надра" на два роки по 03.06.2020 та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. на два роки по 06.06.2020 включно.
13. 21.04.2015 позивачці через ПАТ "Банк Кредит Дніпро" в Запорізькому Індустріальному відділенні було видано гарантовану суму відшкодування як вкладнику ПАТ "КБ "Надра" 85457,47 грн, що підтверджується квитанцією від 21.04.2015.
14. 27.04.2015 позивач звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою та вимогою надати інформацію.
15. 20.05.2015 позивачу надано відповідь листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 12-036-16056/15 про результати розгляду колективної заяви.
16. 07.11.2017 та повторно 20.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявами-вимогами зробити перерахунок отриманої грошової виплати в розмірі 85457,47 грн, перерахувати суми валютних вкладів з процентами відповідно до курсу 23,13 грн за 1 долар США станом на 06.02.2015, перерахувати та сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми в гривні за весь період затримки виплати.
17. Листом № 34-036-24494/17 від 05.12.2017 позивачці повідомлено, що Фондом будуть виконані її вимоги за наявності відповідного рішення суду стосовно її договору, що набрало законної сили, в порядку та умовах, що визначені чинним законодавством України.
18. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми невиплаченого залишку грошових коштів 85457,47 грн, з процентами відповідно до курсу 23,13 грн за 1 долар США станом на 06.02.2015, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми в гривні за весь період затримки виплати.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. В частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, взяв до уваги, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який має вищу юридичну силу відносно листа НБУ, визначено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, а не на початок дня чина момент введення тимчасової адміністрації.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що для перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, слід застосовувати офіційний курс гривні до долара США, встановлений на 06.02.2015 - 2313.0580 грн за 100 дол. США. Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення на її користь суми вкладу та невиплачених процентів за договором станом на 26.12.2014 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також суди попередніх інстанцій зазначили, що банк не заперечував, що 26.12.2014 закінчився строк дії Договору. Судом встановлено і Банком визнано, що позивачка була позбавлена можливості у період з 26.12.2014 вільно отримати (зняти) вказані грошові кошти і розпоряджатись ними на власний розсуд, а тому вимоги позивача в частині стягнення на її користь 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 по 06.02.2015 за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 1957980 є обґрунтованими і підлягають до задоволення в розмірі 372,63 грн.
Вимоги про відшкодування упущеної вигоди та моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним законом, яким є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відшкодування упущеної вигоди та моральної шкоди цим Законом не передбачено.
20. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб неустойки, інфляційних втрат, упущеної вигоди та моральної шкоди у зв`язку з несвоєчасною виплатою коштів за договором банківського вкладу.
Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не звільняє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від обов`язків по відшкодуванню гарантованої суми вкладу у встановлені цим Законом терміни, а навпаки визначає термін, суму та порядок гарантованого відшкодування банківського вкладу. Порушення норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тягне відповідальність згідно з діючим законодавством України.
На переконання позивача, наслідком неправомірного користування чужими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання (як договірного так і позадоговірного), є настання відповідальності відповідно до Цивільного кодексу України.
Положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містять застереження щодо неможливості застосування положень Цивільного кодексу України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
21. Відповідач як на підставу касаційного оскарження посилається на те, що:
- суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідає за зобов`язання неплатоспроможного банку без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 № 6-2001цс15, у постановах Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 308/3282/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 761/20903/15-ц та у справі № 553/2630/15-ц, від 15.05.2018 у справі № 761/31569/16-ц, від 07.07.2020 у справі № 824/809/18-а, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 № 686/21962/15-ц, від 12.04.2018 у справі № 820/11591/15-а, від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16, від 12.06.2018 у справі № 910/14465/17, від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17;
- при ухваленні судових рішень у справі суди не застосували положення спеціального Закону України «Про систему гарантованих вкладів фізичних осіб»; не врахували, що Фонд є установою, яка не має на меті отримання прибутку, не відповідає за зобов`язаннями банків та є іншою юридичною особою. Між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини; процедура ліквідації ПАТ «КБ «Надра» триває та строк здійснення виплат вкладникам гарантованого відшкодування не сплинув;
- судовими рішеннями вирішено питання стягнення 3% річних за прострочення повернення вкладу, починаючи з 26.12.2014, коли ПАТ «КБ «Надра» не перебував в управлінні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
(а) щодо вимоги про стягнення невиплаченого залишку за вкладом у розмірі 25153,35 грн
23. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон №4452-VI).
24. Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
25. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
26. Частиною 5 цієї статті передбачено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
27. Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
28. У постанові від 07.07.2020 у справі №824/809/18-а Верховний Суд вже розглядав питання конвертування валютного вкладу після ліквідації ПАТ "КБ "Надра" і дійшов такого висновку:
« 35. Відповідно до пункту 9 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів діє з часу його встановлення.
36. За змістом частини першої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", днем початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації є наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
37. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення ПАТ "КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних", того ж дня рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "КБ "Надра" з 06.02.2015 строком на три місяці.
38. Згідно з інформацією, отриманою з офіційного сайту Національного банку України, 06.02.2015 з 14 год 00 хв діяв офіційний курс гривні до долара США у розмірі 2313,0580 грн за 100 дол. США та курс євро у розмірі 2639,1992 грн за 100 євро. Такий курс було встановлено Національним банком України саме цього поточного робочого дня - 06.02.2015. Натомість курс 1799,9763 грн за 100 дол. США та 2060,2529 грн за 100 євро було встановлено Національним банком України напередодні, 05.02.2015. Такий курс зберігав свою дію на початок 06.02.2015 до встановлення поточного курсу.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що при виплаті гарантованого відшкодування відповідач конвертував валютний вклад позивача за офіційним курсом Національного банку України станом на 05.02.2015, а не станом на 06.02.2015 - день введення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Надра".
40. Застосовуючи частину п`яту статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у поєднанні з пунктами 2, 9 Положення від 12.11.2003 № 496, слід виходити з того, що зазначена норма Закону перерахування вкладу в іноземній валюті в національну валюту пов`язує з курсом гривні, що установлений Національним банком України на конкретний день (у який розпочинається процедура виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації). Закон не містить обов`язку здійснити фактичний перерахунок вкладів саме в цей день, і не пов`язує здійснення такого перерахунку з конкретним моментом у часі (годиною, хвилиною) саме цього дня чи з курсом гривні, що діє саме в конкретний момент у часі (годину, хвилину) такого дня. Тому перерахування суми вкладу в іноземній валюті, зокрема доларах США, здійснюється за офіційним курсом гривні до цієї іноземної валюти, який установлений Національним банком України в той робочий день, на який припав початок процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації - 06.02.2015.
41. Питання, зумовлене дією в різний час, але протягом одного й того самого робочого дня, двох різних курсів гривні до долара США, установлених Національним банком України в різні дні (цього робочого дня та напередодні), слід вирішувати з урахуванням визначеного законом і підзаконними актами Національного банку України порядку (процедури) встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів, що відображає економічну природу установлення офіційного курсу гривні. Якщо іншого спеціальним законом не передбачено, в ситуації, коли в період чинності Положення в редакції постанови Правління Національного банку України від 31.03.2014 № 180 в один і той же день діють два різні курси гривні до долара США, правило пунктів 2 і 3 Положення про щоденне встановлення офіційного курсу гривні до долара США зумовлює необхідність застосовувати курс, установлений саме в цей поточний день за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України, проведених цього ж поточного дня.
42. Зміст наведених норм Положення (пункти 2, 3, 9) свідчить про те, що поняття "встановлення офіційного курсу гривні до іноземної валюти" і поняття "дія офіційного курсу гривні до іноземної валюти" не є тотожними за змістом та правовим значенням. Отже, при застосуванні частини п`ятої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" береться до уваги курс гривні до долара США, встановлений на певний день. При цьому, не має самостійного правового значення той факт, що такий курс починає діяти не з початку, а лише з 14 год. 00 хв. того дня, коли він був установлений, а саме - 06.02.2015. Цей факт також не дає підстав для застосування при перерахунку вкладу того офіційного курсу гривні до долара США, який був установлений Національним банком України в інший день, напередодні - 05.02.2015, незважаючи на те, що цей курс продовжував діяти певний час у першій половині поточного робочого дня до моменту оприлюднення нового, актуального курсу на цей поточний день.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 06.02.2015 у ПАТ "КБ "Надра" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банку на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83.
44. За таких обставин, суд першої інстанції з висновками якого погодився і апеляційний суд дійшов правильного висновку про застосування курсу гривні до іноземної валюти, який був встановлений Національним банком України 06.02.2015 та діяв з 14 год 00 хв цього дня».
29. Питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносин вже вирішувалося Верховним Судом України у постановах від 20.01.2015 у справі №6-2001цс15, від 13.06.2016 у справі №6-1123цс16, від 12.04.2017 у справі №6-350цс17, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №185/183/15-ц та Верховним Судом у постановах від 02.08.2019 у справі №819/3409/15 та від 31.10.2019 у справі №819/2634/15, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висловлених у них висновків.
30. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розмір заборгованості по вкладу та відсоткам, який підлягає до стягнення на користь позивача становить: 4782,02 - 3694,57 = 1087,45 доларів США, що в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації - 06.02.2015, становить: 1087,45 х 23,130580 = 25153,35 грн.
(б) щодо інших позовних вимог
31. Згідно з п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 5 ст.36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку;
нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
32. Згідно з п.1 ч. 6 ст. 36 Закону №4452-VI передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
33. Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦУ України) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
34. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
35. Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що у період дії тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування фінансових санкцій, передбачених в тому числі і ст. 625 ЦК України.
Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує грошове або не грошове зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.
36. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційної складової входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
37. Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
38. Підставою застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.
39. У постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
40. У свою чергу, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону № 4452-VI є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
41. Саме Законом № 4452-VI визначено початок виплат вкладникам гарантованих сум відшкодування - в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для деяких банків - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша статті 28 Закону), та завершення - у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи (ч. 7 ст. 26, ч. 3 ст. 28 Закону).
42. Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги), за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
43. Вказана норма визначає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) та застосовується у договірних відносинах між споживачем та виконавцем.
44. Між позивачем та відповідачем договірні відносини відсутні, оскільки обов`язки відповідач здійснює на підставі Закону № 4452-VI, який є спеціальним нормативним актом.
45. Судом встановлено відсутність цивільно-правових відносин між позивачем та суб`єктом владних повноважень, відсутність цивільно-правового порушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачеві), що спричинила збитки, вини заподіювача шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними.
46. Під час розгляду цієї справи Суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 15.05.2018 у справі №761/31569/16-ц, у відповідності до якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування штрафних санкцій (п. 3 ч. 5 ст.36 Закону № 4452-VI).
47. У справі № 761/31569/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційних витрат, трьох відсотків річних, упущеної вигоди та пені є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.
48. З огляду на вказане, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати), трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов`язання, неустойки та упущеної вигоди.
49. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.10.2021 у справі №160/10300/19 та від 01.06.2022 у справі №280/1043/20.
в) щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди
50. Питання відшкодування моральної шкоди врегульовано статтею 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
51. Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №761/13137/16-ц, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
52. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами є спеціальними, не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з невиплатою банком-агентом гарантованих сум відшкодування.
53. При цьому у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
54. Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 у справі № 826/18130/16.
55. У позовній заяві позивачем зазначено, що він внаслідок неналежного виконання відповідачем недоговірного зобов`язання з виплати відшкодування за вкладом неплатоспроможного банку була вимушена протягом майже 5 років вести з відповідачем тривале і виснажливе претензійне листування та судову тяжбу, що значно погіршило стан її здоров`я.
56. Однак вищевказані аргументи не є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки не доводять, що порушення мали наслідки, які досягли рівня страждань чи приниження.
57. Частиною 1 ст. 351 КАС України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
58. Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідно частково задовольнити касаційну скаргу відповідача та скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 до 06.02.2015 у розмірі 372,63 грн та у цій частині у задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 238 239 341 345 349 354 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №280/6460/19 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 до 06.02.2015 у розмірі 372,63 грн, в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №280/6460/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Судді А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб