ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2025 року
м. Київ
справа №280/6883/24
адміністративне провадження № К/990/9941/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 (колегія суддів у складі: Шлай А. В., Кругового О. О., Баранник Н. П.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди позивачу з розрахунку 100 000, 00 грн на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 (включно) - протиправною;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку 100 000, 00 грн на місяці, за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 (включно) із врахуванням виплачених позивачу сум додаткової винагороди за вказаний період.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 з розрахунку 100 000, 00 грн на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнною стану», за кожен день участі ОСОБА_1 у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 (включно). Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100 000, 00 грн на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнною стану», за кожен день участі ОСОБА_1 у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 (включно) із врахуванням виплачених позивачу сум додаткової винагороди за вказаний період. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 29.10.2024 військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу разом із заявою про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 залишено без руху та надано скаржнику строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 повернуто скаржнику, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк.
29.12.2024 військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу (зареєстрована 30.12.2024) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 разом із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, оскільки суд дійшов висновку, що обставина несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв`язку із цим ухвалою від 22.11.2024 поданої первинно апеляційної скарги, не може уважатися поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге 29.12.2024.
30.01.2025 військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка зареєстрована в апеляційному суді 31.01.2025.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024. Повернуто військовій частині НОМЕР_1 з Державного бюджету України сплачену, згідно з платіжною інструкцією від 21.12.2024 № 39, суму судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 280/6883/24 у розмірі 1453,44 грн, на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала від 14.02.2025 постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, оскільки апеляційним судом не ураховано висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 щодо можливості повторного звернення з апеляційною скаргою, та безпідставно не поновлено строк на апеляційне оскарження, ураховуючи умови, що склалися у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, та ураховуючи обставини перебування юридичного відділу військової частини НОМЕР_1 у районі бойових дій, чим порушено право відповідача на апеляційний перегляд справи. Військова частина НОМЕР_1 указує, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не надав оцінки обставинам, зазначеним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Підстави поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційним судом взагалі не розглянуті, в оскаржуваній ухвалі їм не надано жодної оцінки. Військова частина НОМЕР_1 стверджує про наявність підстав для поновлення їй пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024.
Позиція інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 до суду не надходило. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
10.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 280/6883/24.
Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 280/6883/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції від 14.02.2025, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Матеріалами справи № 280/6883/24 установлено, що вперше апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 військова частина НОМЕР_1 подала 29.10.2024, у строк, установлений статтею 295 КАС України. Ухвалою від 01.11.2024 Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 залишив без руху та установив військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору. Ухвалою від 22.11.2024 Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 повернув, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк. Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 22.11.2024 доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 23.11.2024 (16:30).
29.12.2024 військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу (зареєстрована 30.12.2024) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.01.2025 залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку. Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 23.01.2025 доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 23.01.2025 (22:05).
30.01.2025 військова частина НОМЕР_1 подала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження (зареєстрована 31.01.2025), в якій на обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 посилалася на введений в Україні воєнний стан і залучення військової частини до здійснення передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що у період з серпня 2024 року по теперішній час військова частина НОМЕР_1 приймає безпосередню участь в боях за населені пункти розташовані на території Запорізької та Донецької областей, що підтверджується витягами з бойових наказів від серпня 2024 року. Також апелянт зазначав про перешкоди та труднощі, пов`язані з доступом до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний суд» і поштових відділень.
Ухвалою від 14.02.2025 Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Постановляючи указану ухвалу суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 15.06.2019 у справі № 804/1274/18, від 28.01.2021 у справі № 640/10030/19 та від 07.02.2023 у справі № 120/14564/21-а, виходив із того, що первинно апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 на рішення суду першої інстанції від 27.09.2024 було подано у встановлений статтею 295 КАС України строк, однак її було залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору, а ухвалою від 22.11.2024 повернуто у зв`язку із невиконанням вимог щодо сплати судового збору. Вдруге військовою частиною НОМЕР_1 апеляційну скаргу на указане рішення подано 29.12.2024, до якої додано документ про сплату судового збору від 21.12.2024 № 39. Несвоєчасна сплата військовою частиною НОМЕР_1 судового збору та повернення у зв`язку із цим ухвалою від 22.11.2024 первинно поданої ним апеляційної скарги, не може уважатися поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге 29.12.2024. Крім того, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Військовою частиною НОМЕР_1 указано про виконання бойових завдань в зоні ведення бойових дій, що перешкоджало своєчасному вчиненню нею процесуальних дій, на підтвердження чого надано витяг з наказу № 231 про місце дислокації, водночас, наказ датований ще серпнем 2024 року. Інші докази, які б підтверджували указані скаржником доводи відсутні.
Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на тривалість пропущеного військовою частиною НОМЕР_1 строку апеляційного оскарження, а саме більше місяця з моменту отримання 23.11.2024 через систему «Електронний суд» копії ухвали від 22.11.2024 про повернення первинно поданої апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цей строк є великим, навіть за умови непереборних обставин, пов`язаних з виконанням завдань у зоні бойових дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введений в Україні воєнний стан, безумовно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, державних органів. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отож, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Указані військовою частиною НОМЕР_1 обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи її завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні також необхідно зважати на надані скаржником докази, інші обставини та тривалість пропущеного строку.
Уперше (29.10.2024) апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 військова частина НОМЕР_1 подала у строк, установлений статтею 295 КАС України.
Проте апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 військова частина НОМЕР_1 подала після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України. Отримавши копію ухвали суду апеляційної інстанції від 22.11.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги в електронному кабінеті 23.11.2024 (16:30), повторно з апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 звернулася лише 29.12.2024. Попередня апеляційна скарга була повернута військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з неусуненням її недоліків, а саме несплатою відповідачем судового збору. При цьому у ситуації з пропуском строків державною установою поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Військовою частиною НОМЕР_1 указано про виконання бойових завдань в зоні ведення бойових дій та надано витяги з відповідних наказів, які датовані серпнем 2024 року, а повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся 29.12.2024. До того ж, не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що представник, який представляє інтереси військової частини НОМЕР_1 , у відповідний період часу також був задіяний до виконання бойових завдань та з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу раніше. Зазначаючи про перешкоди та труднощі, пов`язані з доступом до електронного кабінету і поштових відділень, скаржник не навів достатніх обґрунтувань, що саме ці обставини зумовили пропущення строку звернення з апеляційною скаргою у цій справі, та не дав належних доказів, які б підтверджували такі обставини.
Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.
Державні установи, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов`язків.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.02.2025 правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 280/6883/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі № 280/6883/24 - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі № 280/6883/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк