ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 280/7629/24
адміністративне провадження № К/990/82/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,
судді: Берназюк Я.О., Чиркін С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року (прийняту у складі головуючого судді: Чередниченка В.Є., суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.) у справі №280/7629/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст обставин справи і судових рішень
1. У серпні 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов`язати відповідача провести з травня 2024 року нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі № 280/7629/24 позов задоволено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі № 280/7629/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі №280/7629/24.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 10 грудня 2024 року, у встановлений судом строк скаржник не усунув. Недоліком було визначено те, що відповідач додав до апеляційної скарги квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС -Амельченко М.Д., тобто, як зазначає відповідач - представника позивача, в той час як скаржник не надав доказів надсилання поданої ним апеляційної скарги позивачу - ОСОБА_1 , зважаючи на те, що позивач є самостійним учасником справи.
При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що відповідач, подаючи апеляційну скаргу у цій справі через підсистему «Електронний суд», був обізнаний про вимоги законодавства щодо надання доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області апеляційної скарги з доданими до неї документами або її надсилання через підсистему «Електронний суд» до зареєстрованого «Електронного кабінету» інших учасників справи.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження відповідача про неможливість усунення недоліку апеляційної скарги, поданої у визначений ним спосіб, не можуть звільняти державний орган від вимог процесуального законодавства, визначених КАС України до такої апеляційної скарги, форму подачі якої обрав сам скаржник. Перебирання судом на себе обов`язку скаржника щодо направлення поданої апеляційної скарги іншим учасникам справи призведе не лише до надання переваги одному із учасників справи, а й до нецільового використання бюджетних коштів, наданих суду, оскільки КАС України зобов`язує направляти учасникам справи, які не мають електронного кабінету, виключно в паперовій формі копію поданої апеляційної скарги.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
2. 02 січня 2025 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Вважає зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції у цій справі необґрунтованою, незаконною та такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Підставою касаційного оскарження відповідач зазначав порушення норм процесуального права стосовно повернення апеляційної скарги, а саме скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не визнав як доказ виконання скаржником процесуального обов`язку щодо надсилання поданої ним апеляційної скарги позивачу, додане до апеляційної скарги підтвердження направлення апеляційної скарги представнику позивача (адвокату). При цьому ОСОБА_1 знаходиться на окупованій території, поштове сполучення з якою відсутнє. Позов був поданий за підписом адвоката. До позову було додано документи на підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси позивача в суді.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження припустився надмірного формалізму, оскільки, не взяв до уваги неможливість надіслання на окуповану територію копію апеляційної скарги, що обмежило право відповідача на перегляд справи в апеляційній інстанції.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
4. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
5. Статтею 296 КАС України встановлені вимоги до апеляційної скарги. Зокрема, пунктом 2 частини п`ятої вказаної статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
6. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких, апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
7. За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
8. Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений строк відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, зокрема, у встановлений судом апеляційної інстанції строк відповідач не надав суду докази надіслання позивачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів з описом вкладення.
9. Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 11 грудня 2024 року (середа), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд». Суд вважав, що у встановлений судом строк, скаржник, недолік апеляційної скарги не усунув.
10. Останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно, є 23 грудня 2024 року включно (день, який був першим робочим днем після 21 грудня 2024 року - останнього дня для усунення недоліків апеляційної скарги, який припав на вихідний день).
11. 12 грудня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій відповідач зазначив, що оскільки позивач проживає на тимчасово окуповані території, поштове сполучення з якою відсутнє, направити апеляційну скаргу поштою з описом вкладення немає можливості. Для реалізації обов`язку направлення апеляційної скарги стороні відповідачем було направлено цю апеляцію до електронного кабінету представника позивача через підсистему «Електронний суд».
12. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, зазначив, що скаржник станом на день прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги, не виконав вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року в повному обсязі та не надав суду апеляційної інстанції докази надіслання іншим учасникам справи копій поданої до суду апеляційної скарги та доданих до неї документів або листом з описом вкладення або до Електронних кабінетів інших учасників справи.
13. Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
14. Метою вимоги КАС України щодо подання відповідачем доказів надсилання копій апеляційної скарги та доданих до неї документів є інформування сторони позивача про подання апеляційної скарги, що, можливо, буде розглядатись у разі відкриття провадження.
15. Як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає за адресою: м. Бердянськ, Запорізька область - на тимчасово окупованій території.
16. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2025 року № 376, весь Бердянський район Запорізької області є тимчасово окупованою територією.
17. Судом встановлено, що на сайті АТ «Укрпошта» міститься інформація про тимчасове припинення роботи поштових відділень у місті Бердянську, у зв`язку з чим можливість направити листа на адресу позивача відсутня.
18. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач об`єктивно не мав можливості надати суду докази надсилання копій апеляційної скарги з доданими документами рекомендованим листом.
19. Після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, будь-яких змін в аспекті виключень (спрощень) у процедурі подання позовних заяв суб`єктами владних повноважень до осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій до КАС України не вносилося.
20. Поряд із цим, пункт 20 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, яким встановлено особливості судових викликів та повідомлень, визначає, що направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
21. Статтею 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року № 1632-VII встановлено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
22. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
23. З опублікуванням такого оголошення сторона у справі вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
24. Згідно з частиною першою статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
25. З викладеного вбачається, що суд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб`єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги, зокрема, щодо учасників процесу, місце проживання (перебування) яких знаходиться на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій.
26. Таким чином, Верховний Суд уважає, що ненадання відповідачем (суб`єктом владних повноважень) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів, у спірних правовідносинах, за наявної можливості у суду застосовувати, визначені процесуальним законом засоби комунікації, не може позбавляти права відповідача на подання апеляційної скарги та обмежувати, у цьому випадку, його право на звернення до суду.
27. Колегія суддів також зауважує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
28. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2023 року у справі № 200/4381/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №200/3924/22.
29. При цьому суд апеляційної інстанції, маючи інформацію про те, що позивач не зареєстрував електронний кабінет і перебуває на тимчасово окупованій території, на якій не функціонує відділення АТ «Укрпошта», що виключає можливість надсилати листи поклав на апелянта обов`язок з надання доказів направлення апеляційної скарги з додатками на адресу позивача листом з описом вкладення, який неможливо виконати, враховуючи обставини, що є визначальним у цій справі.
30. Верховний Суд виходить з того, що, починаючи з 2014 року суди України повідомляли учасників судового процесу, яким неможливо надіслати листа поштою, у зв`язку з тимчасовою окупацією/бойовими діями, відповідну інформацію шляхом її розміщення на веб-сайті суду.
31. На даний час, враховуючи повномасштабне вторгнення рф, введений воєнний стан, тимчасову окупацію та проведення бойових дій, відповідні повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення Об`єднаних сил, або на тимчасово окупованій території, продовжують розміщуватися судами на відповідних веб-сайтах, оскільки, це єдиний можливий спосіб повідомити такого учасника процесу, зважаючи на відсутність поштового зв`язку та те, що така особа не зареєструвала електронний кабінет.
32. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
33. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01 березня 2002 року).
34. Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
35. ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 13343/87, пункт 36).
36. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).
37. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
38. У зв`язку з цим, колегія суддів Верховного Суду вважає, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 280/7629/24 не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, ухвалена із передчасним висновком про застосування визначених частиною другою статті 298 КАС України, та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
39. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
40. На підставі викладеного касаційна скарга задовольняється, а судове рішення, яке оскаржується - скасовується, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року скасувати, а справу № 280/7629/24 направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін