Постанова

Іменем України

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 281/128/21

провадження № 61-18952св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» на ухвалу Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М., від 11 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження та ухвалу цього ж суду від 11 листопада 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

ВСТАНОВИВ:

Інформація про рух справи в судах та короткий зміст оскаржених судових рішень

У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Гелексі Фінанс» звернулося до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Лугинського районного суду Житомирської області

від 30 липня 2021 року позов ТОВ «Гелексі Фінанс» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованість за договором № 22-11-19-02-Н надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 22 листопада

2019 року, у сумі 235 209, 74 грн, з яких: заборгованість за кредитом -

163 158, 57 грн, заборгованість із сплати процентів за користування кредитом - 72 051, 17 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» штраф за порушення умов договору застави транспортного засобу від 22 листопада 2019 у сумі

42 000 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» судові витрати у сумі 4 158, 15 грн.

В серпні 2021 року ТОВ «Гелексі Фінанс» звернулося до Лугинського районного суду Житомирської області із заявою про ухвалення додаткового рішення (провадження № 2-др/281/1/21).

Розпорядженням в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області Гребенюка В. В. від 05 серпня 2021 року на підставі пункту 2 частини першої та частини четвертої статті 31 ЦПК України заяву ТОВ «Гелексі Фінанс» про ухвалення додаткового рішення направлено до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, як найбільш територіально наближеного до Лугинського районного суду Житомирської області.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 12 серпня 2021 року справу № 281/128/21 повернуто Лугинському районному суду Житомирської області.

Приймаючи ухвалу від 12 серпня 2021 року, суд виходив із того, що Коростенський міськрайонний суд Житомирської області не ухвалював судове рішення по суті позовних вимог у цивільній справі № 281/128/21, отже відповідно до положень статті 270 ЦПК України не уповноважений на ухвалення додаткового рішення.

У вересні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Лугинського районного суду Житомирської області із заявою про перегляд заочного рішення у справі № 281/128/21.

Розпорядженням в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області Гребенюка В. В. від 09 вересня 2021 року на підставі пункту 2 частини першої та частини четвертої статті 31 ЦПК України заяву ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення направлено до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, як найбільш територіально наближеного до Лугинського районного суду Житомирської області.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 22 вересня 2021 року справу № 281/128/21 повернуто Лугинському районному суду Житомирської області.

Приймаючи ухвалу від 22 вересня 2021 року, суд виходив із того, що Коростенський міськрайонний суд Житомирської області не ухвалював заочне рішення у цивільній справі № 281/128/21, отже відповідно до положень статті 284 ЦПК України не уповноважений на його перегляд. Причини, на підставі яких передано справу, носять тимчасовий характер та не впливають на умови, передбачені статтею 284 ЦПК України.

Підставою для прийняття розпоряджень в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області Гребенюка В. В. від 05 серпня 2021 року та

від 09 вересня 2021 року, стала неможливість утворити склад суду для розгляду заяв ТОВ «Гелексі Фінанс» про ухвалення додаткового рішення, та розгляду заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про скасування заочного рішення суду, оскільки наявні в штаті Лугинського районного суду Житомирської області судді Данчук В. В., Денисюк І. І., Свинченко Г. Д. не мали повноважень на здійснення правосуддя у зв`язку із закінченням строку на який їх призначено, а до закінчення повноважень судді Гребенюка В. В. (29 вересня 2021 року) залишалось менше 2 місяців.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Гелексі Фінанс» на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 12 серпня 2021 року закрито, як помилково відкрите.

Апеляційний суд виходив з того, що ухвала Коростенського міськрайонного суду Житомирської області про повернення справи для розгляду за належністю за своєю суттю не є ухвалою про передачу справи до іншого суду, а є ухвалою про повернення справи до суду, який її вже розглянув і повинен розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку, визначеному главою 9 розділу ІІІ ЦПК України, оскарження якої в апеляційному порядку статтею 353 ЦПК України не передбачено.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Гелексі Фінанс» на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року.

Апеляційний суд виходив з того, що розпорядження в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року видано всупереч вимог статті 284 ЦПК України. Ухвала Коростенського міськрайонного суду Житомирської області про повернення справи для розгляду за належністю за своєю суттю не є ухвалою про передачу справи до іншого суду, а є ухвалою про повернення справи до суду, який її

вже розглянув і повинен переглянути в порядку, визначеному главою 11

розділу ІІІ ЦПК України, яка оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційних скаргах ТОВ «Гелексі Фінанс», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити до суду для вирішення по суті заяв про ухвалення додаткового рішення та перегляд заочного рішення.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

18 листопада 2021 року представник ТОВ «Гелексі Фінанс» - адвокат Дударенко А. М. подала касаційні скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у цивільній справі № 281/128/21.

Ухвалами Верховного Суду від 26 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У лютому 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Касаційні скарги мотивовано тим, що ЦПК України не наділяє суди правом вирішувати чи приймати до провадження або ухвалою повертати справу, передану з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.

ЦПК України не забороняє визначеним при автоматичному розподілу суддям знайомитися з матеріалам справи, у тому числі з дослідженими при судовому розгляді доказами, прослуховувати записи технічної фіксації судового процесу, уточнювати певні питання в учасників справи, яких у разі необхідності суд може викликати в судове засідання.

Заявник наголошує, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного перегляду має бути здійснено з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Гелексі Фінанс» на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 серпня 2021 року за матеріалами заяви про ухвалення додаткового рішення, як помилково відкрите, та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі 1 частини першої статті 358 ЦПК Україниза апеляційною скаргою ТОВ «Гелексі Фінанс» на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року за матеріалами заяви про перегляд заочного рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що процесуальне рішення з повернення матеріалів справи до суду, з якого вони надійшли не підлягає апеляційному оскарженню.

З такими висновками Верховний Суд не погоджується виходячи із наступного.

Аналіз правових позицій Конституційного Суду України, викладених у рішеннях від 27 січня 2010 року у справі № 3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року у справі № 12-рп/2010, від 08 липня 2010 року у справі № 18-рп/2010,

від 02 листопада 2011 року у справі № 13-рп/2011, від 22 квітня 2014 року у справі № 4-рп/2014, свідчить, що при тлумаченні пунктів 2, 10, 12, 18, 28 частини першої статті 293 ЦПК України (у редакції Закону № 1618-IV

від 18 березня 2004 року), суд враховує такі обставини: (а) зміст (особливість) процесуального рішення, що оскаржується; (б) стадію цивільного судочинства, що обумовлює процесуальну можливість особи поновити свої права виключно шляхом оскарження відповідної ухвали.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів ) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Частиною четвертою статті 31 ЦПК України визначено, що передача справи з підстави, передбаченої пунктом другим частини статті 31 цього Кодексу, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже повернення справи, яка передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, не передбачено процесуальним законом, оскільки така справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Водночас Коростенський міськрайонний суд Житомирської області, ухвалами від 12 серпня 2021 року та від 22 вересня 2021 року фактично повернув справу на розгляд Лугинського районного суду Житомирської області, в якому неможливо сформувати склад суду для розгляду заяв

ТОВ «Гелексі Фінанс», а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (пункт 9 частини першої статті 353 ЦПК України).

Оскільки ухвалами Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 серпня 2021 року та від 22 вересня 2021 року фактично вирішено питання передачі справи на розгляд іншого суду (повернення в інший суд), то, враховуючи пункт 9 частини першої статті 353 ЦПК України, такі ухвали підлягають самостійному апеляційному оскарженню.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 369/10040/17 та

від 17 лютого 2021 року у справі № 164/2138/19, які не були враховані апеляційним судом при ухвалені оскаржених судових рішень.

За таких обставин висновки апеляційного суду про те, що апеляційні скарги ТОВ «Гелексі Фінанс» подано на судові рішення, які не підлягають апеляційному оскарженню, не відповідають вимогам процесуального закону.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене наявні підстави для часткового задоволення касаційних скарг та скасування ухвал апеляційного суду від 11 листопада 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження та про закриття апеляційного провадження з передачею справи на розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» задовольнити частково.

Ухвали Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року (провадження № 22-ц/4805/2714/21 та № 22-ц/4805/2717/21) про закриття апеляційного провадження та про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович