ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 281/243/19

провадження № 61-20337св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Лугинська селищна об`єднана територіальна громада, Комунальне підприємство «Лугинське»,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року, ухвалене у складі судді Данчука В. В., та постанову Житомирського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Лугинської селищної об`єднаної територіальної громади, Комунального підприємства

(далі - КП) «Лугинське» про визнання дій протиправними і відшкодування шкоди.

В обґрунтування позову вказував, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Внаслідок пошкодження труби дощового стоку, яка розміщена над його квартирою, вода з атмосферних опадів потрапляє до квартири.

Вказував, що квартира затоплювалася неодноразово, що призвело до промокання на стелі, стінах та у місцях проходження електричної проводки. Внаслідок затоплення квартири її наймач відмовився від подальшого проживання в квартирі, тому позивач втратив додаткове джерело доходу. Крім того, позивач за власний рахунок відремонтував електричну проводку, на що витратив 300 грн. Зазначав, що квартира непридатна для проживання, він не може передати її в оренду або продати.

КП «Лугинське» не виконує свої обов`язки балансоутримувача будинку та не проводить його підготовку до осінньо-зимового періоду. У 2018-2019 роках Лугинська селищна об`єднана територіальна громада отримала субвенцію з обласного бюджету, тому невжиття заходів для ремонту дощового стоку, який розміщується над його квартирою, вважає знущанням.

За таких обставин просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів з розгляду його заяв і виконання обов`язків щодо усунення причин протікання стелі; зобов`язати терміново відремонтувати трубу дощового стоку, яка розміщена над його квартирою; стягнути з відповідачів у рівних частках на відшкодування майнової шкоди 6 300 грн., яка включає витрати на проведення ремонту електричної проводки у розмірі 300 грн та втрачений дохід

у розмірі 6 000 грн, та на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня

2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем належних та допустимих доказів пошкодження труби дощового стоку, розміщеної над квартирою позивача, після її ремонту, та доведення відповідачами того, що ця труба перебуває у робочому стані. Крім того, позивачем не доведено факту завдання йому збитків діями чи бездіяльністю відповідача.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції вважав похідними від вимог про визнання неправомірними дій та відшкодування майнової шкоди, тому відмовив у їх задоволенні.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року - без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку із його недоведеністю.

Апеляційний суд зазначив, що позивач не спростував належними доказами акти від 27 лютого 2017 року та від 6 березня 2017 року про причинно-наслідковий зв`язок - що до квартири позивача вода потрапляла у зв`язку із пошкодженням труби дощового стоку, належним чином відремонтованої відповідачами

6 березня 2017 року, а також акти від 8 серпня 2017 року, від 28 грудня 2018 року та від 11 січня 2019 року про те, що після березня 2017 року покрівля будинку і труба дощового стоку пошкоджень та протікань не мали.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали перевагу актам КП «Лугинське» від 6 березня 2017 року та від 8 серпня 2017 року, тому помилково вважали, що труба дощового стоку відремонтована та перебуває у робочому стані. Суди не врахували складені ним акти

від 7 березня 2017 року та від 6 квітня 2017 року, якими підтверджується чергове протікання стелі і стін квартири позивача.

Заявник вказує на помилковість висновків судів про те, що він отримав лист Лугинської селищної ради від 29 грудня 2018 року № 973, оскільки доказів направлення позивачу цього листа відповідач не надав.

Також заявник зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв пояснення Лугинської селищної ради, подане із пропуском строку, встановленого ухвалою суду першої інстанції від 22 березня 2019 року.

Заявник вважає, що апеляційний суд у порушення статті 382 ЦПК України не навів у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу апеляційної скарги.

Крім того, апеляційний суд порушив строк розгляду апеляційної скарги, визначений статтею 371 ЦПК України.

Позиція інших учасників справи

У лютому 2020 року КП «Лугинське» та Лугинська селищна рада Лугинського району Житомирської області подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому послались на безпідставність її доводів та відповідність висновків судів попередніх інстанцій нормам матеріального і процесуального права.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У січні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . Квартира розміщена на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку.

За заявою ОСОБА_1 від 27 лютого 2017 року комісія у складі двох спеціалістів Лугинської селищної ради та директора КП «Лугинське» провела обстеження квартири позивача і за участю заявника 27 лютого 2017 року склала акт про те, що при візуальному обстеженні квартири на стелі у коридорі та біля вікна у спальні виявлені сліди протікання води. При обстеженні покрівлі будинку встановлено, що вона перебуває у задовільному стані. Причиною протікання води до квартири ОСОБА_1 є пошкодження труби дощового стоку, розміщеної на горищі над квартирою позивача. Зазначено, що два погонних метри цієї труби потребує ремонту або заміні.

Суди встановили, що комісія у складі директора КП «Лугинське» та двох контролерів 6 березня 2017 року склала акт про те, що труба дощового стокувідремонтована та перебуває у робочому стані. Крім того, 8 серпня 2017 року комісія у складі директора КП «Лугинське» та двох контролерів на даху вказаного будинку провела огляд труби дощового стокута встановила, що ця труба знаходиться у робочому стані і заміни не потребує.

17 грудня 2018 року позивач повторно звернувся до відповідачів із заявою про виявлення 12 грудня 2018 року протікання води зі стелі кімнати його квартири. Просив встановити причину протікання та провести необхідні ремонтні роботи.

28 грудня 2018 року спеціалістами Лугинської сільської ради та директором

КП «Лугинське» проведено обстеження покрівлі будинку, у якому знаходиться квартира позивача, та встановлено, що покрівля будинку перебуває у задовільному стані і її пошкоджень не виявлено; при обстеженні горища комісія встановила, що труба дощового стокузнаходиться у задовільному стані і слідів протікання на поверхні не містить.

Листом від 29 грудня 2018 року № 973 позивачу надана відповідь на його заяву з повідомленням про проведення обстеження покрівлі будинку та надіслано копію акта.

Також суди встановили, що 11 січня 2019 року комісія у складі директора

КП «Лугинське», двох контролерів та начальника відділу архітектури, містобудування та земельних ресурсів виконкому Лугинської селищної ради склали акт про огляд труби дощового стоку багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , яким встановлено, що ця труба знаходиться у робочому стані, протікання не виявлено і заміни вона не потребує.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року і постанову Житомирського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого

2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України

від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила), затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України

17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України

25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).

Згідно з абзацом 16 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог і нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом указаної норми для стягнення шкоди необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку. Суд виходив з недоведення позивачем бездіяльності відповідачів та понесення у зв`язку з цим витрат на ремонт електричної проводки, тому дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання відремонтувати трубу та відшкодувати майнову шкоду у розмірі 300 грн.

Крім того, встановивши, що у матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача із будь-якими особами договірних відносин щодо найму (оренди) житла, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи позивача про неотримання ним коштів у розмірі 6 000 грн від передачі кватири у найм (оренду), якби до квартири не потрапила вода від атмосферних опадів через несправність труби дощового стоку, тому дійшли правильного висновку про недоведення допустимими доказами факту завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди та відмову у задоволенні позову в цій частині.

Врахувавши, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами, а також те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовних вимог про визнання дій протиправними та відшкодування майнової шкоди, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ця вимога також не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги про безпідставне надання переваги актам відповідачів, ненадання оцінки актам, складеним заявником, та помилковість висновку про отримання заявником листа Лугинської селищної ради

від 29 грудня 2018 року № 973, зводяться до необхідності переоцінки доказів і містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і

статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 3 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Посилання заявника про безпідставне прийняття пояснень Лугинської селищної ради, які подані із пропуском процесуального строку, та порушення апеляційним судом строку розгляду апеляційної скарги не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення справи та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Оцінюючи доводи заявника стосовно того, що апеляційний суд не зазначив у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу апеляційної скарги, Верховний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії»,

заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і заявник такі не вказує.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень, оскільки суди першої і апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої

статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтею 400 ЦПК Україниу редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня

2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 9 жовтня

2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов