ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 294/860/17
адміністративне провадження № К/9901/49251/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2017 (колегія у складі суддів Полонця С.М., Гулак Н.А., Слюсарчук Н.Ф.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 (колегія у складі суддів Шидловського В.Б., Мацького Є.М., Шевчук С.М.)
у справі № 294/860/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 23.12.2005, внаслідок поранення, контузії пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.01.2017 № 3;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 23.12.2005, відповідно до постанови КМ України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
2. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати зазначені судові рішення та закрити провадження у справі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у Збройних Силах з 02.07.1979 по 30.05.1981. У період з 27.12.1979 по 30.05.1981 брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.
6. Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, трав, каліцтв Міністерства оборони України від 03.08.2011 № 1354 встановлено, що отримані позивачем поранення і захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК № 732647 від 31.08.2011 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 22.08.2011, яка настала внаслідок поранення, захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.
8. Одноразову грошову допомогу по третій групі інвалідності позивач не отримував.
9. Довідкою до акта огляду МСЕК № 218841 від 13.01.2016 позивачу довічно встановлено другу групу інвалідності з 23.12.2015, у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби.
10. 16.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
11. Листом Міністерства оборони України від 01.04.2016 документи позивача повернуто на доопрацювання та фактично відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.
12. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду України від 04.08.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 у справі № 806/750/16 визнано протиправним рішення Міністерства оборони України щодо повернення позивачу документів; зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо виплати позивачу, як інваліду другої групи, одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
13. На виконання цього рішення суду позивач 23.11.2016 повторно звернувся до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги.
14. 13.01.2017 комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з ч. 6 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла на час первинного встановлення заявнику інвалідності, а також підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499, одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Проте, заявнику інвалідність встановлена понад тримісячний строк після звільнення зі служби.
15. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 23.12.2015, часу встановлення інвалідності ІІ групи, набув право на отримання одноразової грошової допомоги.
17. Міністерство оборони України заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність рішення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 23.12.2015, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.
Згідно положень ч.8 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач може реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права.
19. У касаційній скарзі відповідач зазначає про необхідність закриття провадження у цій справі, оскільки відповідно до судових рішень у справі № 806/750/16 (за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу), позивачу було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 275600 гривень. Тобто відповідачем самостійно виправлено оскаржувані порушення.
Ця інформація надійшла у розпорядження відповідача 24.04.2018, після закінчення апеляційного перегляду (06.03.2018).
20. Позивач отримав ухвалу про відкриття касаційного провадження 19.06.2018 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення), проте відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
22. Касаційна скарга зводиться до клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із виплатою позивачу одноразової грошової допомоги.
23. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
24. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 800/369/17 зробила висновок щодо закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України:
«У розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.»
25. Згідно доводів касаційної скарги, відповідач призначив та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи у розмірі 275600 грн., що підтверджується листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19.04.2018, що надійшов до Центрального територіального юридичного відділу Міністерства оборони України, яке представляло відповідача у справі, 24.04.2018 та зареєстровано за вх. № 668.
26. Суд звертає увагу, що у цьому листі не наведено фактичних даних про те, коли саме проведено виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , не надано первинних документів, що підтверджують виплату. Таким чином, Суд не має достовірних доказів, які б довели, що оскаржуване порушення виправлене відповідачем самостійно, а одноразову грошову допомогу фактично сплачено. За таких обставин закриття провадження у справі може призвести до порушення прав та інтересів позивача.
27. Беручи до уваги те, що, відповідач не надав доказів, які б достовірно засвідчили виправлення оскаржуваних порушень, Суд не вбачає підстав для застосування ч.1 ст. 354 КАС України та закриття провадження у цій справі.
28. Водночас Суд звертає увагу, що у разі, якщо одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 виплачено, як про це стверджує відповідач, і позивач повторно звернеться за отриманням цієї допомоги, відповідач може вимагати визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
29. Інших доводів касаційна скарга не містить. Зважаючи на виконання судового рішення і вирішення спору, Суд не вбачає підстав для виходу за її межі.
30. Враховуючи вищенаведене, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 03 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 294/860/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб