Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 295/16796/15-ц

провадження № 61-40315св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Вібросепаратор», дочірнє підприємство «ВС-Партнер»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 29 березня 2018 року у складі судді Гумен Н. В. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Вібросепаратор» (далі - ПАТ «Вібросепаратор») та дочірнього підприємства «ВС-Партнер» (далі - ДП «ВС-Партнер») про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, відшкодування індексації заробітної плати у зв`язку з інфляцією та стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що він працював інженером-технологом

2 категорії у відділі головного технолога у ДП «ВС-Партнер»

ПАТ «Вібросепаратор» із 07 вересня 2010 року. Наказом від 22 липня

2014 року № 66-К його було звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням штату, але у день розрахунку підприємство йому не виплатило нараховану заборгованість із заробітної плати.

Враховуючи викладене та з урахуванням уточнених позовних вимог,

ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ «Вібросепаратор» та ДП «ВС-Партнер» на свою користь не індексовану і некомпенсовану заробітну плату у сумі

653 291 грн 94 коп. та стягнути з ПАТ «Вібросепаратор» утриманий із нього борг у розмірі 700 грн із належною компенсацією за період затримки з вересня 2010 року до 06 липня 2016 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з

ДП «ВС-Партнер» ПАТ «Вібросепаратор» на користь ОСОБА_1 не індексовану і не компенсовану заробітну плату у сумі 356 806 грн 78 коп.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 23 січня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ДП «ВС-Партнер»

ПАТ «Вібросепаратор» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 10 867 грн 65 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплатити заробітної плати у розмірі

6 324 грн 73 коп., усього 17 192 грн 38 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 23 січня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня

2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з

ПАТ «Вібросепаратор», ДП «ВС-Партнер» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 10 867 грн 65 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплатити заробітної плати у розмірі 6 324 грн 73 коп., а всього 17 192 грн 38 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у своїй заяві про розгляд справи за його відсутністю позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості із заробітної плати у розмірі 700 грн, як утриманий з нього борг із належною компенсацією за час затримки. Також суд не вбачав підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідачів компенсації за кожен місяць затримки виплати заробітної плати позивачу відповідно до індексу споживчих цін за період з вересня 2010 року по лютий 2012 року, оскільки позивачем не надано доказів щодо затримки виплати заробітної плати та на який період. Тому суд дійшов висновку про стягнення з ДП «ВС-Партнер»,

ПАТ «Вібросепаратор» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 10 867 грн 65 коп., компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплатити заробітної плати у розмірі

6 324 грн 73 коп.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2018 року в частині стягнення компенсації змінено. Збільшено суму стягнутої з ДП «ВС-Партнер» ПАТ «Вібросепаратор» на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів її виплати із 6 324 грн

73 коп. до 18 626 грн 91 коп. (без врахування податків та інших обов`язкових платежів), а загальну суму із 17 192 грн 38 коп. до 29 494 грн 54 коп. (без врахування податків та інших обов`язкових платежів).

Апеляційну скаргу ПАТ «Вібросепаратор» задоволено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2018 року в частині задоволення позовних вимог до ПАТ «Вібросепаратор» скасовано. Постановлено нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що нарахована

ОСОБА_1 заробітна плата у травні-липні 2014 не була проіндексована, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про проведення індексації заробітної плати за вказаний період, та з її урахуванням правильно стягнув суму боргу із заробітної плати з урахуванням індексації у розмірі 10 867 грн 65 коп.

Обґрунтованим визнав висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати за період із вересня 2010 року по січень 2012 року, оскільки із поданих сторонами розрахунків та відомостей неможливо встановити, у яких місяцях не відбулася виплата заробітної плати, в яких сумах та на який період була здійснена затримка виплати заробітної плати. При здійсненні обрахунку сум компенсації втрати частини грошового доходу у зв`язку із порушенням термінів виплати за період із лютого 2012 року по липень

2014 року, суд першої інстанції здійснив правильний розрахунок суми за спірний період без урахування вихідної допомоги, як одноразової виплати, взявши за основу Постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого

2001 року № 159, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 такої компенсації у розмірі 6 324 грн

73 коп.

Також суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки заробітна плата нарахована позивачу, проте заборгованість по ній не виплачена, тому із відповідача слід стягнути таку компенсацію за весь період затримки розрахунку. Таким чином, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути суму компенсації за період із липня 2014 року по червень

2018 (день постановлення судового рішення), виходячи із розрахункової величини 10 867 грн 65 коп., що становить заборгованість підприємства із заробітної плати перед позивачем на дату звільнення.

ДП «ВС Партнер» як відокремлена юридична особа, повинно нести відповідальність у спірних правовідносинах, а ПАТ «Вібросепаратор» є лише контролюючим та засновницьким органом. Крім того, ДП «ВС Партнер», як юридична особа, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ДП «ВС Партнер»: був прийнятий на роботу, уклавши трудовий договір, та звільнений з роботи його керівником, а тому саме це підприємство зобов`язано було виплатити йому заробітну плату та нести відповідальність у разі невиконання цієї вимоги трудового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ПАТ «Вібросепаратор», ДП «ВС-Партнер» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, відшкодування індексації заробітної плати у зв`язку з інфляцією та стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, але не ліквідував недоліки застосування законодавства про компенсацію, на яку вказував касаційний суд. Крім цього, суд відмінив субсидіарну відповідальність з боку ПАТ «Вібросепаратор», чим остаточно унеможливив повернення йому грошових коштів. Основним протиріччям у рішеннях судів є визначення базового місяця для розрахунку компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату і розміру поточного (щомісячного) боргу відповідача, який виник внаслідок протиправного відрахування із заробітної плати позивача грошей у розмірі 700 грн. Нарахування цієї суми здійснювалося відповідачем від вересня 2010 року. Рахунки

ДП «ВС-Партнер» заарештовані, тому ПАТ «Вібросепаратор», як засновник останнього ДП, також має бути відповідачем у справі.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працював у ДП «ВС-Партнер» ПАТ «Вібросепаратор» інженером-технологом 2 категорії з 07 вересня 2010 року та був звільнений із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату на підставі наказу від 22 липня 2014 року № 66.

Згідно з довідкою ДП «ВС-Партнер» від 11 серпня 2014 року заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 із заробітної плати станом на 01 серпня 2014 року становила 10 664 грн 71 коп.

Розрахунок із ОСОБА_1 ДП «ВС Партнер» ПАТ «Вібросепаратор» не проведено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями статті 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною п`ятою статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 24 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що у справах, пов`язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв`язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зі

статтею 33 Закону України «Про оплату праці» між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня

1998 року № 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні, починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків ( величину порога індексації).

Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі

статтею 34 Закону України «Про оплату праці» і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050 (підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання зобов`язані здійснювати громадянам компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати (затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом).

Згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого

2001 року № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, при цьому сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекси споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, і місяці, що передує виплаті заборгованості, до розрахунків не включаються.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 з метою посилення відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати встановлено поріг індексації величиною 100%.

Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь заборгованості із заробітної плати та її індексації, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли обґрунтованого висновку про те, що нарахована ОСОБА_1 заробітна плата у травні-липні 2014 не була проіндексована відповідно до зазначених вище норм, тому вона підлягає індексації за вказаний період, та з її урахуванням правильно стягнули суму боргу із заробітної плати з урахуванням індексації у розмірі 10 867 грн

65 коп. Крім цього, при здійсненні обрахунку сум компенсації втрати частини грошового доходу у зв`язку із порушенням термінів виплати за період із лютого 2012 року по липень 2014 року, суди здійснили правильний розрахунок суми за спірний період без урахування вихідної допомоги як одноразової виплати, взявши за основу постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, та дійшли обґрунтованого висновку про стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 такої компенсації у розмірі 6 324 грн 73 коп.

Змінюючи розмір компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що така компенсація повинна бути виплачена роботодавцем за весь період такої затримки. Оскільки заробітна плата нарахована, проте заборгованість по ній не виплачена позивачу, тому із відповідача слід стягнути таку компенсацію за весь період затримки розрахунку із липня 2014 року по червень 2018 (день постановлення судового рішення), виходячи із розрахункової величини 10 867 грн 65 коп., що становить заборгованість підприємства із заробітної плати перед позивачем на дату його звільнення у розмірі 18 626 грн 91 коп.

Доводи касаційної скарги про те, що ПАТ «Вібросепаратор» повинно нести солідарну відповідальність разом з ДП «ВС-Партнер» спростовуються тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ДП «ВС Партнер», тому саме це підприємство зобов`язано було виплатити йому заробітну плату та нести відповідальність у разі невиконання цієї вимоги трудового законодавства.Крім того, ДП «ВС Партнер» як відокремлена юридична особа, повинно нести відповідальність у спірних правовідносинах, а

ПАТ «Вібросепаратор» є лише контролюючим та засновницьким органом.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Отже, рішення суду першої інстанції в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 11 червня

2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович