Постанова
Іменем України
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 295/463/13-ц
провадження № 61-17045св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,
боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021 року у складі судді Кузнєцова Д. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив замінити стягувача - публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») на ОСОБА_6 у виконавчому провадженні з виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що постановою Житомирського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-010/040/2007/1 у розмірі 1 197 711,09 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-010/040/2007/1 у розмірі 1 197 711,09 грн.
За договором про відступлення права вимоги ПАТ «ОТП Банк» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» (далі - ТОВ «ФК «Карточка плюс») право вимоги за укладеним із ОСОБА_2 кредитним договором, а 04 березня 2020 року між новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» та ОСОБА_7 укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого товариство відступило ОСОБА_8 право вимоги за вказаним кредитним договором.
Посилаючись на те, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ОСОБА_1 є новим кредитором (стягувачем) у фінансових правовідносинах із боржником, заявник просив замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні щодо боржників - з ПАТ «ОТП Банк» на ОСОБА_6 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що фізична особа не може бути стороною договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, адже фізична особа (у будь-якому статусі) не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі послуги надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Вказані обставини виключають можливість замінити стягувача у виконавчому провадженні з АТ «ОТП Банк» на ОСОБА_6 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року змінено з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявник не надав договору відступлення права вимоги, який був укладений між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Карточка плюс», а долучені письмове повідомлення, яким ТОВ «ФК «Карточка плюс» повідомило боржника та поручителів про заміну кредитора, а також довідка АТ «ОТП Банк» про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором новому кредитору, не є достатніми доказами, які б надали суду можливість перевірити доводи заявника про перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК Карточка плюс». Окрім того, заборгованість за вказаним кредитним договором стягнута судом з боржника та поручителів в солідарному порядку, проте зміст договору відступлення права вимоги від 04 березня 2020 року не містить інформації про набуття новим кредитором права вимоги за договорами поруки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд вийшов за межі розгляду поданої заяви та не дослідив зібрані у справі докази.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні заяви.
Недійсність укладеного 04 березня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Картонка плюс» та ОСОБА_7 правочину прямо не встановлена законом. Недійсним цей правочин не визнавався. Отже зазначений договір є дійсним і підлягає виконанню, тобто відсутні підстави вважати, що заміна кредитора у зобов`язанні не відбулася.
Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про недійсність договору, порушивши цим принцип диспозитивності.
Апеляційний суд допустив порушення норм матеріального права (в частині мотивації про відмову у задоволені заяви), а саме, не застосував статті 512 513 516 517 ЦК України, а також не застосував будь-які норми матеріального права, відмовляючи у задоволенні заяви, тобто не вказав, з якими нормами матеріального права не узгоджуються вимоги заявника.
Доводи інших учасників справи
АТ «ОТП Банк» подало відзив, у якому просить задовольнити касаційну скаргу та скасувати оскаржені судові рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року поновлено ОСОБА_8 строк на касаційне оскарження ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Богунського районного суду міста Житомира справу № 295/463/13-ц за заявою ОСОБА_6 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року справу № 295/463/13-ц призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що постановою Житомирського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 295/463/13-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання договорів поруки припиненими, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 17 вересня 2007 року № ML-010/040/2007/1 у розмірі 1 197 711,09 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-010/040/2007/1 у розмірі 1 197 711,09 грн
Згідно з повідомленням АТ «ОТП Банк» останнє повідомило ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» за кредитними договорами від 17 вересня 2007 року № ML-010/040/2007/l, укладеним між первісним кредитором та позичальником.
ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс», у свою чергу, на підставі договору про відступлення права вимоги від 04 березня 2020 року № 04/03/2020-ОТП відступило право вимоги за кредитними договорами від 17 вересня 2007 року на користь ОСОБА_9 .
Пунктами 2.1, 2.2. цього договору передбачено, що первісний кредитор передає та відступає новому кредитору сукупність прав, належних первісному кредитору за кредитним договором та договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на заставне майно.
За цим договором новому кредитору переходять всі права первісного кредитора як сторони за кредитним договором та договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором та відповідно до норм чинного законодавства України.
Зважаючи на наявність договору про відступлення права вимоги, заявник, звертаючись з даною заявою, просив замінити стягувача його правонаступником відповідно до вимог статті 512 ЦК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження у цій справі ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права, а саме суд вийшов за межі розгляду поданої заяви та не дослідив зібрані у справі докази.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частин першої та другої 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного чи приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до вимог частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13), виходячи зі змісту статей 512 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Такий правовий висновок підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 (провадження № 14-181цс20).
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.
Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача його правонаступником за договором про відступлення права вимоги, виходив, зокрема, з недоведеності заявником переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Карточка плюс», зазначивши, що надані ним письмове повідомлення, яким ТОВ «ФК «Карточка плюс» повідомило боржника та поручителів про заміну кредитора, а також довідка АТ «ОТП Банк» про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором новому кредитору, самі по собі не свідчать про перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ « ФК Карточка плюс».
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, виходячи з такого.
За договором про відступлення права вимоги від 04 березня 2020 року новому кредитору переходять всі права первісного кредитора як сторони за кредитним договором та договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором та відповідно до норм чинного законодавства України.
Зазначений договір про відступлення прав вимоги, укладений між заявником та фінансовою установою, за своїми ознаками є договором, за яким банк у зобов`язаннях за кредитним договором від 17 вересня 2007 року та договорами поруки замінений на ОСОБА_10 , як нового кредитора. Заявник не набув право здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договору про відступлення прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань, тобто первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору. Вказане відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Предметом спору у цій справі є заміна сторони виконавчого провадження, а не оскарження договору про відступлення прав вимоги.
Верховний Суд звертає увагу на те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16.
За таких обставин, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, виходячи саме з тих підстав, що заявником не надано належних доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Карточка плюс».
Наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судом, що в силу положень статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення апеляційного суду постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун