Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 295/6031/18

провадження № 61-6350св20

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

заявник - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Маляр Ян Анатолійович,

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у складі судді Саліхова В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У січні 2020 року приватний виконавець Маляр Я. А. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у задоволенні подання відмовлено.

25 лютого 2020 року стягувач АТ «Альфа-Банк», не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не належить до визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

30 березня 2020 року АТ «Альфа-Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд порушив право на апеляційний перегляд справи. Пунктом 31 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до правових позицій Конституційного Суду України та норм процесуального права ухвала першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підлягає апеляційному оскарженню, за аналогією підлягає апеляційному оскарженню і ухвала щодо відмови у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України.

Висновок апеляційного суду також суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 278/231/15-ц.

Відзив інших учасників справи на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 березня 2020 року АТ «Альфа-Банк» подало касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року залучено правонаступника стягувача АТ «Укрсоцбанк» АТ «Альфа-Банк» до участі у справі № 295/6031/18. Відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк» та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду стало порушення норм процесуального права, зокрема пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що:

«процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів» (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року);

«відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року)».

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У пункті 31 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до частини четвертої статті 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 756/671/16-ц (провадження № 61-42865сво18) наголосив, що ухвала суду першої інстанції за результатами вирішення питання про привід боржника може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.

Таким чином, тлумачення пункту 31 частини першої статті 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Особливістю судового рішення щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, з поданням про ухвалення якого звернувся державний виконавець, є те, що воно ухвалюється на стадії виконання судових рішень про стягнення з боржника заборгованості і оскаржити його одночасно з рішенням суду неможливо. У зв'язку з цим ухвала суду як про задоволення, так і про відмову у задоволенні подання державного чи приватного виконавця про обмеження у праві виїзду за кордон може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі №488/926/16-ц (провадження №61-15328св19).

У справі, що розглядається, стягувач АТ «Альфа-Банк» відповідно до статті 353 ЦПК України скористалося своїм правом на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, зазначеного не врахував та помилково вважав, що ухвала суду про відмову у задоволенні подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук