№ 295/6608/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа №295/6608/19

провадження №61-13801св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,до державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Ковальського Максима Романовича, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича, ОСОБА_4 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсними електронних торгів, скасування свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, за касаційними скаргами ОСОБА_4 , державного підприємства «СЕТАМ», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», приватного виконавця Ковальського Максима Романовича на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

відповідачі: державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець Ковальський Максим Романович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_4 ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), приватного виконавця Ковальського М. Р., приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В. Я., ОСОБА_4 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), з позовом, у якому просила:

визнати незаконним рішення приватного виконавця Ковальського М. Р. про передачу майна на реалізацію у виконавчому провадженні №58014137;

визнати недійсними електронні торги із реалізації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 220 кв. м. за цією ж адресою, що оформлені протоколом від 21 березня 2019 року;

визнати недійсним акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки;

визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я.;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

2. Позовна заява мотивована тим, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2015 року із ОСОБА_1 та ОСОБА_7 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто заборгованість за:

кредитним договором № CNL/010/028/2007 від 16 квітня 2007 року, визначену станом на 09 жовтня 2014 року, у сумі 1 994 227,28 грн, із яких: 134 620,66 доларів США, що еквівалентно 1 743 365,14 грн заборгованість за кредитом; 17 826,91 доларів США, що еквівалентно 230 863,14 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом; 20 000 грн пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків;

кредитним договором №МL-010/158/2008 від 10 січня 2008 року, визначену станом на 09 жовтня 2014 року, у сумі 229 583,87 грн, із яких: 14 780,65 доларів США, що еквівалентно 191 408,56 грн заборгованість за кредитом; 2 561,76 доларів США, що еквівалентно 33 175,32 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом; 5 000 грн пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків.

3. Указувала, що про існування зазначеного рішення дізналась 16 квітня 2019 року на стадії його виконання, в ході якого належний їй на праві власності житловий будинок реалізовано в незаконний спосіб шляхом реалізації з електронних торгів.

4. На думку позивачки, приватним виконавцем не дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, Порядку реалізації арештованого майна, оскільки державним виконавцем не виносилась постанова про звернення стягнення на майно боржника, а відтак, передача для реалізації нерухомого майна в порушення положень статті 41 Закону України «Про іпотеку», яка визначає вичерпний перелік підстав реалізації предмета іпотеки, зокрема за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, не може вважатись правомірною.

5. Також боржник не була повідомлена про відкриття виконавчого провадження, а також про інші виконавчі дії.

6. Посилаючись на вказані обставини, просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року у складі судді Лєдньова Д. М. у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення порядку реалізації майна в межах проведення прилюдних торгів, а тому підстави для визнання правочину недійсним відсутні. Інші вимоги: про визнання недійсним акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є взаємопов`язаними із вказаною вимогою та також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

10. Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам», із реалізації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 220 кв. м за цією ж адресою, оформлені протоколом від 21 березня 2019 року №394056.

11. Визнано недійсним акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки ВП №58014137 від 26 березня 2019 року. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. на ім`я ОСОБА_4 , про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,022 га за цією ж адресою, зареєстроване в реєстрі за №2151.

12. Скасовано запис №31163768 від 12 квітня 2019 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок

АДРЕСА_1 . У задоволенні решти вимог відмовлено.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки боржник не була повідомлена про проведення прилюдних торгів, що позбавило її можливості реалізувати своє законне право, як учасника виконавчого провадження та призвело до позбавлення права власності на нерухоме майно, то в даному випадку був порушений порядок проведення торгів та встановленим є факт порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними. У зв`язку з цим також визнанню неправомірними підлягають видані на підставі цих торгів документи про їх оформлення та правовстановлюючі документи на ім`я нового власника.

14. Апеляційний суд також указав, що належним способом захисту в частині скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за переможцем торгів є скасування запису про державну реєстрацію цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а не рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

15. Апеляційний суд послався на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 13 квітня 2016 року у справі

№ 6-2988цс15.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

16. У касаційних скаргах, поданих у вересні 2020 року, ОСОБА_4 ,

ДП «СЕТАМ», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватний виконавець Ковальський М. Р. просять скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

17. Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що при вирішенні спору апеляційним судом не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 916/2349/17, постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі

№6-1884цс15 та від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2705цс16.

18. Вказує, що висновок апеляційної інстанції про те, що позивач не була належним чином повідомлена, оскільки всі документи, які надсилались у виконавчому провадженні, повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання» спростовуються висновком Верховного Суду, про те, що адресат вважається повідомленим про вчинення відповідної процесуальної дії належним чином.

19. Касаційна скарга ДП «СЕТАМ»мотивована тим, що при вирішенні спору апеляційним судом не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, від 14 квітня 2020 року у справі № 668/14900/15 (провадження № 61-2468св19), від 03 липня 2020 року у справі № 332/3368/17, відповідно до якого порушення Закону України «Про виконавче провадження» має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби (приватних виконавців), дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

20. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

21. Апеляційний суд не врахував висновок Верховного Суду України

від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, відповідно до якого сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

22. Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що позивач не надала доказів на підтвердження порушення вимог порядку в ході проведення торгів і що ці порушення вплинули на результати торгів. Порушення, на які посилається позивач у позовній заяві, не є підставою для визнання торгів недійсними.

23. Касаційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» мотивована тим, що при вирішенні спору апеляційним судом не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 та у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі

№ 6-116цс12.

24. Наголошено, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Позивач такі дії не оскаржувала, у зв`язку із чим доводи щодо порушень, допущених приватним виконавцем до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

25. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про неналежне повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів, при цьому суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги та не зазначив у постанові мотиви такого виходу, оскільки, ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі ОСОБА_1 жодного разу не наводила ці доводи.

26. Касаційна скарга приватного виконавця Ковальського М. Р. мотивована тим, що при вирішенні спору апеляційним судом не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада

2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі

№ 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та

№ 6-547цс16.

27. Посилається на відсутність правових підстав для визнання недійсними електронних торгів, оскільки факт неналежного повідомлення боржника не вплинув на результати торгів. При цьому права і законні інтереси позивача, яка є боржником у зобов`язанні, внаслідок невиконання якого з неї судовим рішенням стягнуто заборгованість, порушенні не були.

28. Наголошено, що боржник підтвердила факт отримування повідомлення у паперовому вигляді про наявність кореспонденції на її ім`я, але не реагувала належним чином на них та не зверталася до поштового відділення з метою отримання рекомендованої кореспонденції, надісланої приватним виконавцем.

29. Також посилається на вихід апеляційним судом за межі позовних вимог, а саме, у позовній заяві не ставилось питання про скасування запису від 12 квітня 2019 року за № 31163768 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок

АДРЕСА_1 .

Доводи інших учасників справи

30. У відзивах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечили проти доводів касаційних скарг, посилаються на їх необґрунтованіст та вказують на дотримання апеляційним судом норм процесуального права.

31. Заявники наголошують на тому, що боржник ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не була повідомлена про відкриття виконавчого провадження та інші супроводжуючі дії, які вчинялись приватним виконавцем.

32. Звернуто увагу на те, що ОСОБА_8 вже тривалий час не являється приватним виконавцем, обіймає посаду начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький).

33. Відзиви також містять посилання на наявність судових спорів про захист прав споживачів та оспорення кредитних договорів та договору іпотеки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

34. Ухвалами Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 , ДП «СЕТАМ», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватного виконавця Ковальського М. Р., справу витребувано з суду першої інстанції.

35. Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

36. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року відмовлено ОСОБА_3 , який не брав участі у розгляді справи, у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників

ОСОБА_1 .

37. Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі,залучено правонаступників позивача у справі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надіслано останнім копії касаційних скарг та доданих до них документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційні скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

38. 16 квітня 2007 року та 10 січня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та

ОСОБА_1 було укладено кредитні договори.

39. У рахунок забезпечення належного виконання зобов`язань за цими угодами позивач ОСОБА_1 , як іпотекодавець, передала в заставу нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку площею

220 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

40. Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира

від 16 червня 2015 року із ОСОБА_1 та ОСОБА_7 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто заборгованість за:

кредитним договором № CNL/010/028/2007 від 16 квітня 2007 року, визначену станом на 09 жовтня 2014 року, у сумі 1 994 227,28 грн, із яких: 134 620,66 доларів США, що еквівалентно 1 743 365,14 грн заборгованість за кредитом; 17 826,91 доларів США, що еквівалентно 230 863,14 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом; 20 000 грн пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків;

41. На підставі вказаного судового рішення 07 липня 2017 року видано виконавчий лист.

42. Постановою приватного виконавця Ковальського М. Р. від 05 січня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 58014137.

43. Постановою приватного виконавця Ковальського М. Р. від 05 січня

2019 року вирішено питання про арешт майна боржника.

44. 08 січня 2019 року приватним виконавцем Ковальським М. Р. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, яке є предметом іпотеки.

45. На підставі постанови приватного виконавця від 28 січня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Перша земельна агенція».

46. Ринкова вартість іпотечного майна на дату оцінки визначена в сумі

862 691 грн.

47. 18 лютого 2019 року приватним виконавцем на адресу ДП «Сетам» направлено заявку на публікацію в системі СЕТАМ описаного та арештованого майна боржника.

48. 19 лютого 2019 року інформацію про проведення електронних торгів внесено до системи.

49. Листом від 25 лютого 2019 року ДП «Сетам» повідомило учасників виконавчого провадження про заплановану реалізацію предмета іпотеки.

50. За наслідком проведення торгів з визначенням переможцем

ОСОБА_4 та оформлення протоколу від 21 березня 2019 року

№ 394056 приватним виконавцем Ковальським М. Р. 26 березня

2019 року складено акт про реалізацію предмета іпотеки.

51. 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. видане свідоцтво про право власності, здійснено реєстрацію права за № 46454360.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

52. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

53. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

54. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

55. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

56. Касаційні скарги підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

57. У справі, яка переглядається, боржником оспорено електронні торги з реалізації майна на погашення кредитної заборгованості, стягнутої заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира

від 16 червня 2015 року.

58. Як на підставу позову, позивач указувала недотримання приватним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, Порядку реалізації арештованого майна.

59. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

60. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

61. Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

62. Згідно з частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

63. Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

64. У відповідності до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

65. За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

66. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).

67. Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

68. Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

69. Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

70. Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

71. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

72. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

73. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

74. Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

75. Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

76. При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

77. Апеляційний суд дійшов висновку про визнання недійсними електронних торгів, які проведені ДП «Сетам», із реалізації належного на праві власності ОСОБА_1 житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею

220 кв. м за цією ж адресою, оформлені протоколом від 21 березня

2019 року №394056, оскільки боржник не була повідомлена про проведення прилюдних торгів, що позбавило її можливості реалізувати своє законне право як учасника виконавчого провадження та призвело до позбавлення права власності на нерухоме майно.

78. Суд апеляційної інстанції виходив із неправомірності дій приватного виконавця щодо неповідомлення боржника про проведення торгів.

79. У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

80. Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

81. Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

82. Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

83. Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа

№ 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).

84. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

85. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

86. Апеляційний суд послався на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 13 квітня 2016 року у справі

№ 6-2988цс15.

87. У наведеній постанові суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав, що апеляційний суд, правильно визначив, що боржник був неналежно повідомлений про проведення прилюдних торгів, разом з тим дійшов передчасного висновку про задоволення позову, оскільки не встановив наявності порушень, що могли вплинути на результат торгів, і не вказав, які саме права й законні інтереси особи, яка оспорює прилюдні торги, порушено неналежним повідомленням боржника про проведення прилюдних торгів.

88. У справі, яка переглядається, апеляційний суд не встановив, які саме порушення могли вплинути на результат торгів, і не вказав, які саме права й законні інтереси особи, яка оспорює прилюдні торги, порушено неналежним повідомленням боржника про проведення прилюдних торгів.

89. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

90. Дії державного виконавця, вчинені у виконавчому провадження боржником не оскаржувались.

91. У свою чергу, місцевий суд, на підставі наданих сторонами доказів встановив, що права і законні інтереси особи, яка оспорила ці електронні торги та яка є боржником у зобов`язанні, внаслідок невиконання якого з неї судовим рішенням у 2015 році стягнуто заборгованість, порушені не були, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

92. Місцевий суд також дійшов висновку, що позивач не довела належними та допустимими доказами факт того, що її не було повідомлено про заплановані дії або прийняті рішення, оскільки дослідженими в судовому засіданні поштовими повідомленнями підтверджується направлення кореспонденції за вказаною у виконавчому документі адресою проживання боржника, а позивач повідомила, що дійсно, проживає за такою адресою, на наявні повідомлення про необхідність з`явитись отримати кореспонденцію не звертала уваги, оскільки кредитору відомі її дані, в тому числі номер телефону.

93. У свою чергу, апеляційний суд вдався до встановлення місця проживання позивача шляхом дослідження її паспорта та договору іпотеки. При цьому не спростував наведений висновок суду першої інстанції

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

94. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

95. Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

96. Скасовуючи правильне по суті рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин.

97. Зважаючи на те, що у справі у наведеній частині не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду відповідно до статті 413 ЦПК України, підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі

98. На адресу Верховного Суду надійшли заяви ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

99. Заяви аргументовані тим, що на розгляді у суді першої інстанції перебувають справи: № 295/12753/20 за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору та № 295/4931/21 за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Сєтак В. Я., про захист прав споживача та визнання недійними кредитного договору та договору іпотеки. Крім того, в провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває справа № 295/15733/14 за апеляційною скаргою солідарного боржника ОСОБА_7 на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2015 року про стягнення заборгованості.

100. На думку заявників розгляд цієї справи є неможливим без вирішенням наведених спорів.

101. У пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

102. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

103. Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

104. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

105. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

106. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

107. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаних заяв, зупинення провадження у справі, суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1.Заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зупиненняпровадження у справі залишити без задоволення.

2.Касаційні скарги ОСОБА_4 , державного підприємства «СЕТАМ», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», приватного виконавця Ковальського Максима Романовича задовольнити.

3. Постанову Житомирського апеляційного суду від 09 вересня

2020 року скасувати, рішення Богунського районного суду м. Житомира

від 11 березня 2020 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук