Постанова

Іменем України

19 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 296/1274/19

провадження № 61-946св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року у складі судді Маслак В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та просив припинити кредитний договір № 5/4 від 15 червня 2007 року, укладений між ним та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Припинено кредитний договір № 5/4 від 15 червня 2017 року, укладений між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року заяву ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто.

Суд першої інстанції виходив з того, що заява про перегляд заочного рішення була залишено без руху ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 08 липня 2019 року у зв'язку з несплатою судового збору та відсутністю у заяві клопотання про перегляд заочного рішення, однак заявник, сплативши судовий збір, усі вимоги суду у встановлений строк не виконав, недоліки заяви в повному обсязі не усунув, тому вона підлягає поверненню.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сама назва заяви «про перегляд заочного рішення», прохання скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження саме по собі свідчить про клопотання відповідача про перегляд заочного рішення. Тому відсутність буквального відтворення клопотання про перегляд заочного рішення при наявності клопотання відповідача про скасування заочного рішення не є безумовною підставою для залишення заяви без руху та визнання її неподаною з цих підстав.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року змінити в її мотивувальній частині із зазначенням про порушення заявником пункту 5 частини другої, частини шостої статті 285 ЦПК України.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виконав вимоги ухвали від 08 липня 2019 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху в частині заявлення клопотання про перегляд заочного рішення, що передбачено пунктом 5 частини другої статті 285 ЦПК України.

Проте суд першої інстанції помилково зазначив, що на виконання вимог ухвали від 08 липня 2019 року заявник направив документ про сплату судового збору, оскільки такий відсутній в матеріалах справи, а платіжне доручення № 156805 від 24 червня 2019 року не доводить сплату судового збору за ухвалою від 08 липня 2019 року, оскільки датоване раніше.

Відтак мотивувальна частина ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року підлягає зміні із зазначенням про невиконання вимог ухвали в частині надання документа про сплату судового збору (частина шоста статті 285 ЦПК України).

Ознайомившись з текстом апеляційної скарги на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 219 року, він подав відзив на апеляційну скаргу, проте в описовій частині постанови Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року зазначено, що відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В порушення статті 356 ЦПК України банк в апеляційній скарзі не зазначив, в чому полягає необґрунтованість і незаконність ухвали суду першої інстанції.

Висновки апеляційного суду про те, що сама назва заяви «про перегляд заочного рішення» свідчить про клопотання відповідача про перегляд заочного рішення є помилковими, оскільки глава 11 ЦПК України визначає два самостійні терміни: «перегляд заочного рішення» і «скасування заочного рішення», які не є тотожними.

Відповідач у порушення статей 18 259 ЦПК України не змінив формулювання прохальної частини заяви про перегляд заочного рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Корольовського районного суду м. Житомира.

16 березня 2020 року справа № 296/1274/19 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про припинення кредитного договору.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Припинено кредитний договір № 5/4 від 15 червня 2017 року, укладений між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 .

У липні 2019 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення визначені у статті 285 ЦПК України.

Так, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Згідно з частиною шостою статті 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини восьмої статті 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 185 ЦПК України).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 08 липня 2019 року вказану заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зокрема, надання документа на підтвердження сплати судового збору та заявлення клопотання про перегляд заочного рішення.

На виконання вимог ухвали від 08 липня 2019 року відповідач подав до суду платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року заяву ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки ним на виконання ухвали про залишення заяви без руху направлено до суду документ про сплату судового збору, однак не виконано вимоги ухвали в частині заявлення клопотання про перегляд заочного рішення, що передбачено пунктом 5 частини другої статті 285 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Встановлено, що звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у прохальній частині заяви, зокрема, просило скасувати заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2019 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням викладеного, правильними є висновки Житомирського апеляційного суду про скасування ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки відсутність буквального відтворення клопотання про перегляд заочного рішення за наявності клопотання про скасування заочного рішення не є підставою для залишення заяви без руху та визнання її неподаною і повернення в подальшому з цих підстав.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 також просив змінити мотивувальну частину ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2019 року шляхом зазначення у ній про невиконання вимог ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 08 липня 2019 року в частині надання документа про сплату судового збору.

Оскільки зазначена ухвала скасована постановою Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, відсутні правові підстави для внесення змін до її мотивувальної частини.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук