Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 296/4991/16-ц

провадження № 61-11783св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Житомирська міська рада,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2018 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Галацевич О. М., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка проживала в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , якій на праві спільної часткової власності належало 8/100 часток даного будинку. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вказану частину будинку, яку померла заповіла в рівних частках ОСОБА_1 та його покійній дружині ОСОБА_3 . Заявник зазначив, що він з 2005 року та до смерті ОСОБА_2 здійснював догляд за нею, опікувався, матеріально забезпечував, займався питаннями поховання померлої. Заявник прийняв спадщину за заповітом на 1/2 частку спадкового майна, за ним зареєстровано право власності на 4/100 часток будинку.

У прийнятті іншої частки спадщини ОСОБА_1 відмовлено постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвої О. В. від 12 вересня 2014 року у зв`язку із відсутністю підтверджуючих даних про родинні відносини заявника зі спадкодавцем.

Посилаючись на вищевказане, заявник просив: встановити факт, що ОСОБА_1 у період з 2005 року по 19 листопада 2011 року проживав та доглядав покійну ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; змінити черговість одержання права на спадкування і визнати ОСОБА_1 спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя була двоюрідною сестрою ОСОБА_4 та тіткою ОСОБА_1 .

Встановлено факт, що ОСОБА_1 у період з 2005 року по 19 листопада 2011 року проживав та доглядав покійну ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти заяви відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що у випадку, коли виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Так, в судовому засіданні було встановлено факт родинних зв`язків та факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 з 2005 року по 19 листопада 2011 року.

Однак, вимога заявника про зміну черговості спадкування не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки не має безспірного характеру і з поданої заяви вбачається наявність спору про право.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2018 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2017 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що ОСОБА_1 у період з 2005 року по 19 листопада 2011 року проживав та доглядав покійну ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що ОСОБА_1 у період з 2005 року по 19 листопада 2011 року проживав та доглядав покійну ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_1 , залишено без розгляду.

Заявнику роз`яснено право подати позов на загальних підставах.

Судове рішення мотивоване тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , за яким рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2015 року визнано право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , та який до участі у розгляді даної справи залучений не був, виник спір про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції припустився порушення процесуального законодавства, оскільки у разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

За життя ОСОБА_2 30 січня 2001 року склала заповіт, відповідно до якого належні їй на праві особистої власності житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_2 та предмети домашнього вжитку, що знаходяться у вказаному будинку заповіла ОСОБА_6 , все інше рухоме і нерухоме майно, яке на день її смерті буде їй належати, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилось, в тому числі належний на праві особистої власності житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному.

27 грудня 2011 року ОСОБА_1 подав до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу заяву, якою прийняв всю спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвої О. В. від 22 червня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 8/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю встановити коло осіб, які прийняли спадщину та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині; відсутністю документів про ступінь споріднення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; наявністю прогалин і протиріч у законодавстві.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року у справі № 296/2903/12-ц за ОСОБА_1 визнано право власності на 4/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 30 січня 2001 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2015 року, яке набрало законної сили, у справі № 296/10751/14-ц, визнано за ОСОБА_5 , племінником ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме, на 4/100 ідеальних часток в будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 234 ЦПК України (в редакції закону, чинному на час вчинення окремих процесуальних дій) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 234 ЦПК України (в редакції закону, чинному на час вчинення окремих процесуальних дій) встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини шостої статті 235 ЦПК (в редакції закону, чинному на час вчинення окремих процесуальних дій) України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно зі статтею 256 ЦПК України (в редакції закону, чинному на час вчинення окремих процесуальних дій) передбачено право суду встановлювати факти, що мають юридичне значення. Разом із тим це можливо за наявності певних умов, а саме: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, та вбачається з матеріалів справи, що встановлення факту проживання однією сім`єю із померлою ОСОБА_2 та догляду за нею необхідне заявнику ОСОБА_1 для оформлення права власності на належне спадкодавцю майно в порядку спадкування за законом.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про відсутність спору про право між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , оскільки рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2015 року у справі № 296/10751/14-ц визнано за ОСОБА_5 , племінником ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме, на 4/100 ідеальних часток в будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

З огляду на вищевикладене, слід погодитися в висновком суду апеляційної інстанції про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спору про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк