ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 296/7222/17

адміністративне провадження № К/9901/4621/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року у складі судді Липи В.А. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Ватаманюка Р.В. (головуючий), суддів: Сушка О.О. Смілянця Е.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У вересні 2017 року позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом у якому просив:

1.1 - визнати протиправним і скасувати пункт 21 рішення МО України про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 17 лютого 2017 року інвалідності 2 групи, що настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 травня 2018 року №50;

1.2 - зобов`язати МО України призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок №975).

Корольовський районний суд м. Житомира ухвалою від 22 вересня 2017 року відкрив провадження у справі.

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 5 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним і скасував пункт 21 рішення МО України про відмову у призначенні Житинському В.В. одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 17 лютого 2017 року інвалідності 2 групи, що настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 травня 2018 року №50.

Зобов`язав МО України призначити та виплатити Житинському В.В. одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням з 17 лютого 2017 року інвалідності 2 групи, що настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону №2011-XII та Порядку № 975.

2.1 Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що міждержавними Угодами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї Держави Співдружності, на якій він проживає.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Житинський В.В. у період з 27 квітня 1983 року по 26 лютого 1985 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь в бойових діях, що підтверджується копією довідки Житомирського об`єднаного військового комісаріату №235 від 14 березня 2017 року.

3.2 Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України №610 від 15 лютого 2016 року, отримані Житинським В.В. поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії.

3.3 Згідно з висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 10 лютого 2016 року №295/ж наявні у позивача рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1983 році.

3.4 З довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 14 березня 2017 року (серії 12 ААА) убачається, що позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 17 лютого 2017 року, яка настала внаслідок поранення та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

3.5 Позивач з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із відповідною заявою та копіями необхідних документів, які в подальшому були направленні останнім до МО України.

3.6 19 травня 2017 року відповідно до пункту 21 протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги прапорщику в запасі Житинському В.В. (Житомирський ОВК), який звільнений зі Збройних сил Російської Федерації 29 вересня 1994 року, а 17 лютого 2017 року визнаний в Україні інвалідом 2 групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААА №782169 від 17 лютого 2017 року, оскільки законодавство України не передбачає здійснення виплат військовослужбовцям інших країн.

3.7 Уважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МО України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач звільнений зі Збройних Сил Російської Федерації, а відтак права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченого законодавством України, не має, адже є військовослужбовцем іншої країни.

Крім того, посилається на те, що порушено правила юрисдикції (підсудності) цієї справи.

Так, 22 вересня 2017 року Корольовським районним судом м. Житомира було відкрито провадження, а у лютому 2018 року передано справу на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду у порушення підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

7. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

8. Згідно статті 18 КАС України (у редакції, яка діяла на час прийняття рішення судом першої інстанції) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам (пункт 1 частини першої);

усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (пункт 4 частини першої).

9. Отже, справи, у яких однією із сторін є міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, а предметом яких є спори фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, інших соціальних виплат були підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

10. Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про визнання протиправним рішення МО України щодо не призначення одноразової грошової допомоги та стягнення її з останнього на користь позивача, як особі, якій встановлено інвалідність, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону №2011-ХІІ.

11. Тобто, позивачем заявлено позов, предметом якого є призначення соціальних виплат - одноразової грошової допомоги, відповідачем у якій є орган державної влади, у зв`язку з чим колегія суддів уважає, що у відповідності до положень пункту 4 частини першої статті 18 КАС України ця справа була на час звернення позивача до суду підсудна місцевому суду загальної юрисдикції як адміністративному суду.

12. Корольовський районний суд м. Житомира ухвалою від 22 вересня 2017 року відкрив провадження у справі.

13. Станом на час звернення позивача до Корольовського районного суду м. Житомира і вирішення цим судом питання про відкриття провадження у справі, а саме - у вересні 2017 року, була чинною редакція статті 18 КАС України, яка встановлювала підсудність цієї справи за місцевими загальними судами як адміністративними судами.

14. Проте, ухвалою від 12 лютого 2018 року Корольовський районний суд м. Житомира передав цю справу на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

15. Як убачається із наявних у справі матеріалів у суді першої інстанції МО України заявляло клопотання про непідсудність цієї справи Житомирському окружному адміністративному суду.

16. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.

17. Водночас, за правилами абзацу десятого частини третьої статті 353 КАС України судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

18. Верховний Суд враховує, що у зв`язку із викладенням КАС України у новій редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року, підсудність справи, яка розглядається, змінилась і з цього часу в силу вимог статті 20 цього Кодексу у вищевказаній редакції розгляд цієї справи належало здійснювати окружним адміністративним судам, у даному випадку - Житомирському окружному адміністративному суду.

19. Проте, згідно з підпунктом 10 пункту 1 розділу VII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20. Стаття 29 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), не передбачає передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у зв`язку з вищевикладеними обставинами, а частина третя статті 30 цього ж Кодексу визначає, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

21. У зв`язку з вищенаведеним, Верховний Суд зазначає, що у суду першої інстанції не виникло підстав для передачі цієї справи до Житомирського окружного адміністративного суду.

22. Відповідно до положень пункту 7 частини третьої статті 353 КАС порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) , визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

23. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року скасувати, справу направити до Корольовського районного суду м. Житомира для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачВ.М. Шарапа

Судді:А.А. ЄзеровС.М. Чиркін